18.03.2019 Справа № 756/301/19
номер справи 756/301/19
номер провадження 3/756/617/19
18 березня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,-
за ч.1 ст. 130 КпАП України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №313308 від 19.12.2018 року, 19.12.2018 року о 03 год. 05 хв. в м. Києві, по вул.П.Калнишевського, 2, водій ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей розширені та не реагують на світло, не природно блідий колір обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження по справі з наступних підстав: під час складання протоколу ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння та погодився поїхати разом із працівниками поліції до лікаря-нарколога. По дорозі працівники поліції ввели ОСОБА_1 в оману та вмовили не їхати до лікаря, а підписати відмову від проходження огляду на стан сп'яніння при цьому пояснили, що ОСОБА_1 самостійно протягом тижня може здати відповідні аналізи у лікаря. Також, як додатковий аргумент на користь відмови працівники поліції обіцяли відразу відпустити ОСОБА_1 на його автомобілі, що економило час. При цьому працівники поліції умисно не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, а також наслідки вищезазначеної відмови, чим ввели останнього в оману з метою складання протоколу відносно ОСОБА_1, що також підтверджується відео, що додане до матеріалів справи. Крім того, оскільки в протоколі не сформульовано, який саме огляд ОСОБА_1 має пройти вимогу поліцейського (на стан алкогольного сп'яніння чи наркотичного) та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров'я) правопорушник не має можливості надати однозначну відповідь (погоджується чи відмовляється). Виходячи із змісту протоколу ОСОБА_1 не розумів в чому його звинувачують: керуванні з ознаками наркотичного сп'яніння чи відмова від проходження огляду на стан сп'яніння невідомо якого (алкогольного чи наркотичного) та який порядок проведення цього огляду. Захисник вказує, що при перегляді відеозапису з нагрудних камер працівників поліції у ОСОБА_1 були відсутні перелічені ознаки наркотичного сп'яніння, що вказані в протоколі відносно останнього, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 з метою визначення стану наркотичного сп'яніння. Окрім того, ОСОБА_1 за його згодою, спершу повезли до лікаря-нарколога, а по дорозі вмовили, ввівши в оману, не їхати до лікаря, після чого повернулись до місця зупинки автомобіля ОСОБА_1, де зупинили свідків склали протокол відносно нього. Також адвокат зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 також суду пояснював, що спочатку він поїхав до лікаря-нарколога, а по дорозі йому повідомили працівники поліції, що він може і самостійно пройти цей огляд. Повернувшись до автомобіля працівники поліції склали протокол, вилучили права і він поїхав на автомобілі.
На спростування своєї вини ОСОБА_1 суду було надано висновок КМНКЛ «Соціотерапія» за його самозверненням, з якого вбачається відсутність ознак сп'яніння у водія.
За клопотанням захисника в судове засідання був викликаний інспектор Коваль В.О. та свідки, однак свідки до суду не з'явилися.
В судовому засіданні 18.03.2019 року рядовий поліції ОСОБА_3 суду пояснив, що 19.12.2018р. під час патрулювання в Оболонському районі м.Києва по вул. П.Калнишевського, 2, був зупинений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. В ході спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зразки очей розширені та не реагують на світло, неприродно блідий колір обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Далі водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря - нарколога у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 помітно розгубився та не знав як йому діяти. ОСОБА_3 вказує, що водієві було повідомлено весь порядок дій у випадку його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння чи його згоді. Водієві було роз'яснено, що наркотичні речовини у випадку їх вживання та продукти їх розпаду зберігаються протягом певного часу в крові. Після почутого ОСОБА_1 засумнівався та в подальшому погодився пройти огляд, його було запрошено до службового авто, від'їхавши декілька метрів від місця зупинки, водій передумав і вирішив відмовитись від огляду, так як повідомив, що періодично вживає марихуану та боїться, що здані ним аналізи можуть виявитись позитивні. Надалі водій у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як зазначено в ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок), вбачається, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Однак, працівниками поліції вищевказане направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 надано не було.
Натомість особа самостійно звернулась до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до положення ч. 1 ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені зокрема, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи убачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП України
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (як і правопорушення).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 наполягав на витребуванні відеозапису з нагрудної камери поліцейського з моменту зупинки автомобіля, оскільки відеозапис нагрудної камери поліцейського наданий суду не відображає всіх подій, які були під час зупинення поліцейським автомобіля його довірителя, а саме стосовно того, що ОСОБА_1 спочатку поїхав на медогляд до лікаря-нарколога, а потім повернувся, оскільки йому повідомили працівники поліції, що він це може зробити самостійно.
На адресу Управління патрульної поліції у м.Києві судом за клопотанням захисника ОСОБА_1 направлено запит про витребування відеозапису з нагрудної камери поліцейського з моменту зупинки автомобіля, однак суду надано відеозапис ідентичний тому, що знаходився у справі без відображення всіх подій, які були з моменту зупинення поліцейським автомобіля. З наданого працівниками поліції відео убачається, що працівник поліції повідомляє водію «або він погоджується пройти медогляд у лікаря-нарколога або відмовляється» на що водій повідомив, що зранку поїде. Однак суд вважає, що інспектор поліції зобов'язаний був роз'яснити водію наслідки такої відмови, що на наданому відео не відображено.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, протокол БД №313308, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, відеоматеріал, висновок КМНКЛ «Соціотерапія», суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247 п.1 ч.1 , ч.1 ст.130 КпАП України, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя