Справа № 362/4721/15-к
Провадження №: 1-кп/752/64/19
28.03.2019 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
за участі секретаря ОСОБА_6 ,
в ході судового розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014100010012410, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новокузнецьк, Кемеровської області, Росія, громадянина Росії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на території України раніше не судимого,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Тростянець, Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що немає судимості,
обвинувачених за п.п. 6,12 ч. 2, ст. 115; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Словянськ, Донецької області, громадянина України, раніше не судимий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинувачених за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України,
з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_11 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_18
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених за п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обвинувачених за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, яке, за клопотанням обвинувачених розглядається судом присяжних.
Попередньо обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було продовжено міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.03.2019 року, включно.
Прокурор звернувся з клопотанням про необхідність продовжити запобіжний захід обвинуваченим, мотивуючи наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тяжкістю вчинених злочинів. Прокурор в черговий раз відмітив, що обвинувачені, враховуючи тяжкість обвинувачення, можуть ухилятися від суду, знищити речові докази, які передані на зберігання потерпілому, тиснути на потерпілих та свідків, які ще не допитувалися в судовому засіданні. Крім того, є дані, що ОСОБА_7 відбував покарання у Росії, що додатково свідчить про існування обставин можливості вчинення ним нових злочинів та переховування від суду.
Потерпілі та їх представник наполягали на продовженні строку тримання під вартою оскільки продовжують існувати ризики, про які заявив прокурор.
Захисник ОСОБА_15 в свою чергу звернулася з клопотанням, яке попередньо направила через канцелярію суду, про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , з тримання під вартою на особисту поруку, оскільки в залі судового засідання є 5 осіб, які можуть виступити поручителями і звернулися з приводу цього заявами.
ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , виявили бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_8 , та гарантували його належну поведінку та явку до суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 також просив змінити запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_12 наполягав на зміні запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_7 на домашній арешт,оскільки після сплину такого терміну перебування під вартою, є підстави для зміни. Ризики, про які відмічає прокурор, не обґрунтовані та бездоказові, обвинуваченому, який має сім'ю та дитину, тікати нікуди.
ОСОБА_7 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, наміру та можливостей переховуватися від суду немає.
Захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 підтримали необхідність зміни запобіжного заходу.
Вислухавши сторони, керуючись вимогами ст. 331 КПК України, ураховуючи, що спливає строк продовження дії існуючого запобіжного заходу, та немає реальної можливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинуваченим за п.п. 6,12 ч. 2, ст. 115; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України, продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.
Суд в черговий раз відмічає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», «Харченко проти України», «Пунцельт проти Чехії», «Смірнов проти Росії»).
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких, у разі доведеності винності, передбачено можливість застосування покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому, з урахуванням осіб обвинувачених, серйозності висунутого проти них обвинувачення, що свідчить про їх суспільну небезпеку як осіб та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності їх винуватості у вчиненні злочинів, на даний час дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , можуть переховуватися від суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, займатися злочинною діяльністю. Тобто, у суду є достатньо обгрунтованих підстав вважати, про реальне продовження існування ризиків на даний час, визначених ст. 177 КПК України, а інші запобіжні заходи, як вважає суд, зокрема домашній арешт та особиста порука, на чому наполягає сторона захисту, на даний час не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених або виконання обов'язків визначених законодавством.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обраний обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін та в черговий раз продовжити.
Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 на особисту поруку, суд не знаходить, оскільки цей запобіжний захід, не зможе забезпечити їх належну поведінку, як вважає суд, а тому в задоволенні клопотань про передачу на особисту поруку слід відмовити.
В той же час, зважаючи на обставини того, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою, тобто понад 4 роки, та існування об'єктивних причин неможливості завершити судовий розгляд у найближчі строки, суд вважає, що подальше перебування обвинувачених під вартою без визначення розміру застави, може свідчити про порушення, в тому числі, ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. На даний час ризики зі плином часу зменшуються, а тому суд прийшов до висновку про можливість визначення обвинуваченим розмірів застави, враховуючи обвинувачення у вчинені особливо тяжкого злочину, у розмірі який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які, як вважає суд, будуть достатніми для забезпечення виконання ними процесуальних обов'язків визначених законодавством, оскільки відповідно до вимог ст. 183 КПК України, право суду не визначати розмір застави у провадженні щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини, а не обов'язок.
Керуючись ст.331 КПК України, -
Продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, до 24.05.2019 року, включно.
Визначити ОСОБА_7 розмір застави що становить 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 960 500 (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України, зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; здати на зберігання прокурору, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим,свідками; носити електронний засіб контролю.
Продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому за п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, до 24.05.2019 року, включно.
Визначити ОСОБА_8 розмір застави що становить 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 960 500 (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України, зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на ОСОБА_8 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; здати на зберігання прокурору, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим,свідками; носити електронний засіб контролю.
Застава обвинуваченими або заставодавцями може бути внесена на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами; отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві
р/р № 37318005112089
призначення платежу: застава за (ПІП обвинуваченого, дата народження).
Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в СІЗО.
В задоволенні клопотань про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на особисту поруку, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Присяжні ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5