Справа № 761/3214/19
Провадження № 3/761/1404/2019
01 березня 2019 року
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Щебуняєва Л.Л.,при секретарі-Якимів І.І.,за участю :особи,яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Дяченка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу про адміністративне правопорушення,пов'язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,порушену головним спеціалістом відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Підгорною Юлією Василівною за протоколом №44-01/17/19 від 16 січня 2019 року про адміністративне правопорушення,передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП,
відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженки
Кіровоградської області,м.Мала Виска,працюючої в АТ «Ощадбанк» спеціалістом 1 категорії роздрібного бізнесу,зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1, проживаючої за адресою : АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1,
ОСОБА_1, обіймаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у м.Києві, будучи державним службовцем ,відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 даного Закону, несвоєчасно,без поважних причин , 12 квітня 2018 року,о 19 годині 12 хвилин, подала щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 погодилася з протоколом про адміністративне правопорушення,передбаченим ч.1 ст.172-6 КУпАП , складеним відносно неї,пояснила,що вона з 2013 року по 13 квітня 2018 року працювала головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дочку ОСОБА_4 та починаючи з 2014 року по 15 липня 2018 року вона перебула у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку,по догляду за дитиною ,яка потребує догляду за станом здоров'я,оскільки донька хворіє,потребує постійного догляду,перебуває за диспансерному обліку,з восени 2017 року постійно проживає з малолітньою дитиною,яку виховує сама, в м.Мала Виска. Наприкінці березня 2018 року вона подзвонила до керівництва за місцем роботи ,повідомив,що вона буде звільнятися з роботи з 13 квітня 2018 року та з'ясувала питання щодо подання нею щорічної декларації за 2017 рік,а саме чи подавати таку декларацію до 1 квітня 2018 року,а потім ще одну декларацію за 2017 рік вже після звільнення,їй повідомили,що можливо подати лише одну декларацію за 2017 рік після звільнення з роботи. Вона дотримуючись даної їй рекомендації,помилково вважала,що декларацію слід подати безпосередньо після звільнення з роботи,тобто після 13 квітня 2018 року. Проте,коли їй 12 квітня 2018 року зателефонували щодо неподання нею декларації,вона в цей же день виправила помилку та подала через сайт НАЗК щорічну декларацію за 2017 рік.
Просить врахувати,що вона тривалий час ,з 2014 року до 13 квітня 2018 року, перебувала у відпустці по догляду за дитиною,яка хворіє,потребує постійного догляду, проживає у іншому місті, не мала умислу на уникнення фінансового контролю,щиро кається у скоєному .
Прокурор вважав доведеним несвоєчасне без поважних причин подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2017 рік особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яке є підставою для визнання винною та притягнення останньої до адміністративної відповідальності,передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Стаття 129 Конституції України передбачає,що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так,відповідно до наказу начальника Головного управління ДФС у м. Києві від 30 червня 2017 року №604-о «Про призначення» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві.
20 вересня 2013 року ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця .
Згідно до наказу начальника Головного управління ДФС у м. Києві від 05 квітня 2018 року №421-о «Про звільнення» ОСОБА_1 13 квітня 2018 року звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві ,за власним бажанням відповідно до п.1 ст.86 Закону України «Про державну службу» ,ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування- особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" та «в» пункту 2,пунктах 4 і 5 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами ,на яких поширюється дія цього Закону.
Тобто,ОСОБА_1,будучи державним службовцем ,є суб'єктом ,на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень,пов'язаних з корупцією.
Частина 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається національним агентством.
Отже ,ОСОБА_1,обіймаючи посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податків з громадян управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві,будучи державним службовцем ,зобов'язана подати щорічну декларацію особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2018 року до 01 квітня 2018 року.
Натомість така декларація була подана ОСОБА_1 12 квітня 2018 року,о 19 годині 12 хвилин,тобто несвоєчасно,що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб,уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ,та міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції,та не спростовується самою ОСОБА_1
Таким чином,ОСОБА_1 несвоєчасно подала без поважних причин декларацію за 2017 рік особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи,яка вчинила адміністративне правопорушення,в дусі додержання законів України,поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає,що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення,особа порушника,ступінь його вини,майновий стан,обставини,що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною,що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення нею даного адміністративного правопорушення,суд визнає визнання нею своєї провини,яка вперше вчинила проступок,за який передбачено адміністративну відповідальність,розкаялася у вчиненому.
Також враховується,що ОСОБА_1 на час подачі щорічної декларації тривалий час, а саме з 2014 року по 13 квітня 2018 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,яка за станом здоров'я потребує постійного догляду,піклування,лікування,та яку ОСОБА_1 виховує сама,її намагання на своєчасне подання щорічної декларації .
Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було встановлено в діях ОСОБА_1 будь-яких мотивів на уникнення фінансового контролю шляхом несвоєчасного подання декларації.
Такі обставини,на думку судді,суттєво знижують суспільну шкоду адміністративного проступку ОСОБА_1
Зазначене правопорушення в даному випадку не становить великої суспільної небезпеки,а також цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам.
За змістом ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа),уповноважений вирішувати справу,може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин,наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення ,а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Частина 2 ст.284 КУпАП передбачає,що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження ,передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору,органу досудового розслідування ,а також при наявності обставин,передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності дії,наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій,а саме конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, визнання своєї провини та щире каяття у вчиненому,з урахуванням даних,що характеризують її особу,відсутності суспільної шкідливості діяння,вважаю можливим застосування до ОСОБА_1 положень ст.22 КУпАП,звільнення її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
Керуючись ст. ст.9,22,33-35,ч.1 ст.172-6,251,280,284 КУпАП,суддя
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.Л. Щебуняєва