Номер провадження 2/754/502/19
Справа №754/12796/16-ц
Іменем України
12 березня 2019 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
представника позивача Колісниченко А.О.
відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про приведення приміщення в попередній стан, -
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про приведення приміщення в попередній стан.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.06.2016р. при огляді прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 працівниками житлово-експлуатаційної дільниці № 303 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», було встановлено, що відповідачем, самовільно та незаконно здійснено прибудову балкону до несучої конструкції будинку на 6 поверсі зазначеного житлового будинку. Крім того, спорудження такої прибудови значно порушило та змінило фасад будинку. Будівництво відповідач проводив з порушенням існуючих у законодавстві норм, та не маючи на це відповідного дозволу.
Квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на житло та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та обслуговувані КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» з 01.03.2016 р.
Також, відносно відповідача був складений адміністративний протокол № 821 від 15.06.2016 року за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та порушень вимог п. 15.1.1 «Правил благоустрою м. Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051.
Працівниками ЖЕД № 303 відповідачу неодноразово вручались приписи з проханням оформити відповідний дозвіл на проведення перепланування, або демонтувати самовільно прибудовану частину балкону.
Прийняті міри не мали бажаного результату: відповідно до акту, складеного працівниками ЖЕД № 303 від 15.06.2016 р., приміщення у попередній стан не приведене.
Враховуючи викладене, позивач просить винести рішення про приведення приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в попередній стан, згідно проекту даного будинку за рахунок відповідача.
09.11.2016 року відкрито провадження по вищевказаній справі (а.с. 22).
Ухвалою суду від 16.01.2017 року залучено третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 (а.с. 55).
06.09.2018 року представником позивача були подані уточненні позовні вимоги, згідно яких позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за власний рахунок привести примыщення - балкон в квартири АДРЕСА_1 а попередній стан, згідно проекту даного будинку та стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а.с. 177-181).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що дана позовна заява не може бути задоволена, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що реконструкція квартири призвела до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, що вказує на недоведеність та безпідставність позовних вимог. А твердження позивача, що будівельні роботи проводилися без відповідного дозволу, є помилковим, оскільки, як вбачається зі ст. 152 ЖК України, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання, що свідчить про відсутність порушеного права, що є підставою для відмови у задоволені позову.
Коім того, відповідач 31.01.2017р. зареєстрував право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 після реконструкції у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, а також відсутність порушеного права.
Третя особа ОСОБА_3 просила задовольнити позовні вимоги за викладеними в них обставинами, оскільки у звязку з проведеною реконструкцією, остання проживає в жахливих умовах через сморід сміття, який постійно наявний на криші відповідача, у зв'язку з незаконною реконструкцією.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_3 та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.12.2003р., ОСОБА_2 на праві власності належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.15).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 12.07.1993р., ОСОБА_2 належить на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1
Отже, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2
Відповідно до ст. 13 Конституції України власність, не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує на його зобов'язання.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України.
Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76.
Згідно з пунктом 1.4.1 цього наказу, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.
Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність"), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність").
Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2017р., ОСОБА_2 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа якої становить 53,3кв.м, житлова 27,8кв.м) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.07.1993р., свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2003р. та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 27.12.2016 виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (а.с.64).
Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 24.03.2017р., наказом №60 від 15.03.2017р. вказаного департаменту скасовано реєстрацію декларацій від 13.12.2016р. №КВ083163480146 та від 27.12.2016р. №КВ143163620610.
Отже, скасовуючи декларацію від 27.12.2016р. №КВ143163620610, на підставі якої за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва не було вирішено питання щодо скасування відповідно державної реєстрації права власності.
Крім того, на час розгляду справи позивачем не оскаржувалось право власності ОСОБА_2 та длержавна реєстрація права власності на квартируАДРЕСА_1, яка була здіснені державним реєстратором на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.07.1993р., свідоцтва про право на спадщину від 01.02.2003р. та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 27.12.2016 виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва.
Відповідно до вимог ст. 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Відповідно до висновку звіту про проведення технічного обстеження щодо відповідності реконструкції квартири АДРЕСА_1 до проекту обєкту та будівельним нормам та стандартам - проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних робіт по реконструкції квартири АДРЕСА_1 дає підставу для ствердження, що роботи виконанні у відповідності до державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарного законодавства, що діяли на момент закінчення будівництва. Загальний стан реконструкції (розширення балкону) задовільний експлуатується за призначенням. (а.с. 142 - 155).
Відсутність у позивача доказів погіршення технічного стану будинку та житлово-побутових умов мешканців суміжних квартир, не змінює правового статусу реконструйованого об'єкту як самочинно перебудованого.
Також, представником позивача в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які підтверджують погіршення технічного стану будинку.
В судовому засіданні представник позивача та третя особа не звертались з клопотаннями про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає, зокрема, й відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
А також, представником позивача не доведено порушення прав, свобод чи законних інтерсів Комунального підприємтсва «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва» саме відповідачем ОСОБА_2
Враховуючи викладене суд вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв?язку з відмовою у задоволенні позовних вимог на - позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 152 ЖК України, ст. ст. 12, 13, 76-79, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про приведення приміщення в попередній стан - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Комунальнге «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва», код ЄДРПОУ 39605452, місцезнаходження м. Київ, вул. М.Закревського, 15.
Відповідач - ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1
Третя особа - ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2.
Повний текст рішення складено 25.03.2019р.
Суддя