Справа №: 398/503/19
провадження №: 3/398/243/19
Іменем України
"27" березня 2019 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Ніколаєва М.В.,
з участю секретаря Василяки І.І.,
прокурора Болгаріна Ю.С.,
особи, щодо якої
складено протокол ОСОБА_1,
розглянувши матеріали, що надійшли з Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, громадянки України, працюючої секретарем Звенигородської сільської ради м. Олександрії Кіровоградської області, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов адміністративний матеріал з Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 39/19 від 07.02.2019 року, ОСОБА_1, обіймаючи посаду секретаря Звенигородської сільської ради м. Олександрії Кіровоградської області, будучи суб'єктом декларування, який згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" №1700-VII (далі - Закон №1700-VII), є суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону №1700-VII, несвоєчасно подала без поважних причин електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, а саме 18.04.2018 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, - ОСОБА_1, в судовому засіданні визнала, що дійсно із запізненням подала декларацію через перебої у роботі сайту Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки протокол щодо неї складений неповноважним органом, подала письмові пояснення, згідно яких наголошує, що протокол складений не уповноваженою на це особою. Просить суд закрити провадження у справі.
Прокурор Болгарін Ю.С. у судовому засіданні наголосив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, вважає, що орган, який складав протокол виявив дане правопорушення самостійно 07.02.2019 року, а тому строки передбачені ст. 38 КУпАП не закінчилися, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ....., а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час розгляду справ, пов'язаних з корупцією, необхідно з'ясовувати, чи було правопорушення, за яке особу притягують до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак кримінального правопорушення; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Так, згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є підставою для притягнення цієї особи до відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Звенигородської сільської ради м. Олександрії Кіровоградської області сьомого скликання з 10.11.2015 року, та у період часу з 10.11.2015 року до теперішнього часу є депутатом та секретарем сільської ради. Таким чином, ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2018 року була суб'єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII та суб'єктом, на якого поширюється і поширювалася дія цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1 підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом.
Листом адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державного підприємства Українські спеціальні системи (ДП УСС) від 27.04.2018 за № 07-530 інформувало Департамент захисту економіки НПУ про дати та години тимчасового обмеження в доступі до ресурсів порталу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі реєстр), за період з 01 січня 2018 року по теперішній час, а саме: 02.01.2018 близько 09:00 виявлено помилки при спробі авторизації у Реєстрі. Належне безперебійне функціонування Реєстру забезпечено з 09:50 02.01.2018. Близько 12:00 15.03.2018 Реєстр не функціонував (фіксувалась помилка доступу до сайту, помилка шлюзу 502). О 12:40 15.03.2018 роботу Реєстру відновлено. Починаючи із зазначеного часу портал Реєстру функціонує в штатному режимі.
Відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларація за 2017 рік ОСОБА_1, як суб'єкта декларування, опублікована (подана) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua 18.04.2018 о 08 год. 59 хв., тобто несвоєчасно, після кінцевої дати подачі такої декларації.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи обізнаною з антикорупційним законодавством щодо строків та порядку виконання вимог Закону фінансового контролю, подала декларацію лише 18 квітня 2018 року, при цьому поважності пропуску подачі декларації не зазначено у протоколі і не встановлено під час розгляду справи в суді.
За таких обставин, суд погоджується із тим, що ОСОБА_1 порушені вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме остання несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за що ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Разом із тим, на думку суду, є критичними посилання прокурора на те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися, так як часом виявлення правопорушення є час складання адміністративного правопорушення, тобто 07 лютого 2019 року.
Так, протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 39/19 від 07.02.2019 року складено старшим оперуповноваженим Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2 за результатами проведених заходів щодо аналізу інформації щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства ОСОБА_1 При цьому, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління та інше.
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 розділу 1 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції». Контроль здійснюється на засадах верховенства права, через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру.
Згідно пункту 1 розділу II Порядку, відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Згідно п.2-п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Посадові особи УЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно у випадку встановлення факту неподання декларації або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Без сумніву, статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено право уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 172-4 - 172-9. Статтею 251 КУпАП передбачено що обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, Закон України «Про запобігання корупції», який є основним спеціальним Законом у сфері боротьби з корупцією тільки Національне агентство наділив правом здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 11 Закону).
Статтею 49 цього Закону встановлено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
Тобто, всі обов'язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності, а органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 11.04.2018 року (справа №814/886/17), де суд зазначив, що НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-V11. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.
Приписами ч.3 ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону №1700-VII, НАЗК забезпечує ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто НАЗК як орган, який зобов'язаний здійснювати перевірки своєчасності подання декларацій адмініструє даний ресурс та має до нього повний доступ.
Згідно ч. 1 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, інформація про несвоєчасне подання декларації ОСОБА_1 була у розпорядженні НАЗК (як суб'єкта, який відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважений складати протоколи за ст. 172-6 КУпАП) 18.04.2018 року, тобто в день публікації декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і саме з цього часу почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.3 ст.38 КУпАП, та з якого слід рахувати 3-х місячний строк, протягом якого можливо притягнути особу до відповідальності за корупційне правопорушення.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 складений лише 07 лютого 2019 року. Тобто, ще станом на 07 лютого 2019 року - час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, закінчився, передбачений ч.3 ст.38 КУпАП, трьохмісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення. Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП не передбачає.
Більш того, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «ОСОБА_3 проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Пунктом 7 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
За таких обставин, старший оперуповноважений Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не мав права розпочинати провадження у справі та складати протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 39/19 від 07.02.2019 року, оскільки на момент його складання закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, а саме минуло більше трьох місяців з моменту виявлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2017 рік.
З огляду на наведене, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284, 287 КУпАП,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Ніколаєв