28.03.19
22-ц/812/635/19
Єдиний унікальний номер судової справи № 489/4957/18
Провадження № 22-ц/812/635/19
Категорія 27 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1
Ухвала
28 березня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Самчишиної Н.В.,
суддів Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.
із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,
за участю: відповідача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або Банк) «ПРИВАТБАНК» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року, ухвалене в приміщенні того ж суду о 10:03 год., повний текст рішення складено 30 січня 2018 року, у складі судді Тихонової Н.С. у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У серпні 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2В про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного 07 травня 2007 року договору № б/н (далі - Договір) у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок відповідачу надано кредит в сумі 5 000 грн. з відсотковою ставкою в розмірі 36 % річних.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач виконувала свої зобов'язання за Договором щодо повернення кредитних коштів неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 20 червня 2018 року складає 14 373 грн. 07 коп., з якої: 6 830 грн. 53 коп. - заборгованість за відсотками по кредиту, 6 778 грн. 36 коп. - пеня, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 660 грн. 62 коп. - штраф (процентна складова), позивач просив стягнути вказану кредитну заборгованість та судові витрати у розмірі 1 762 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на відсутність в розрахунку Банку основної суми боргу, вважала безпідставним нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Також посилалась на положення п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 551 ЦК України щодо розміру пені, у зв'язку з чим, просила відмовити у задоволенні позову.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року відмовлено в задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження суми боргу відповідача, на яку нараховувались заборгованість за користування кредитом та штрафні санкції.
В апеляційній скарзі Банк вказував, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи, й просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
-2-
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони 07 травня 2007 року уклали договір про надання банківських послуг, в межах якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту, відповідач належним чином не виконувала умови договору щодо повернення кредитних коштів, через що відповідно до наданого розрахунку станом на 20 червня 2018 року існує заборгованість за відсотками та неустойками, який не спростований відповідачем. Тому вважав, що висновок суду про недоведеність заборгованості є помилковим.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н № NKXRRX10150636.
Своїм підписом в заяві ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які надавались їй у письмовому вигляді, складають договір про надання банківських послуг.
На підставі такого договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів відповідачем, як стверджує позивач, утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 20 червня 2018 року складає 14 373 грн. 07 коп., з яких: 6 830 грн. 53 коп. - проценти за користування кредитом; 6 778 грн. 36 коп. - пеня та штрафи: 500 грн. 00 коп. - фіксована частина, 660 грн. 62 коп. - процентна складова.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вірно встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом не визначена, що перешкоджає встановленню, з якої суми Банком нараховані та обчислені проценти за користування кредитом і неустойка. Розрахунок заборгованості не містить даних про проценти та неустойку.
Вказане утруднює перевірку правильності наданого позивачем розрахунку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
В силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
-3-
Матеріали справи не містять Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку, які були чинні на час підписання заяви позичальником ОСОБА_2, підстави зміни тарифів щодо розміру процентів за користування кредитом та докази належного повідомлення ОСОБА_2 з цими змінами.
Суд в порушення вказаних процесуальних норм не вжив заходів щодо повного та всебічного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо правильності наданого позивачем розрахунку заборгованості, чи відповідає такий розрахунок умовам договору, чи підтверджується випискою по рахунку відповідача, яка містить операції по рахунку клієнта, не роз'яснив позивачеві наслідки невчинення процесуальних дій, зокрема, надання обґрунтованого розрахунку заборгованості, до того ж не звернув уваги на те, що розрахунок, наданий позивачем, здійснений із збільшенням та зменшенням процентної ставки за користування кредитом (з 07 травня 2007 року процентна ставка 36%, з 01 січня 2013 року - 30 %, 01 вересня 2014 року - до 34,80%, з 01 квітня 2015 року - до 43,2 %, з 01 червня 2015 року по 20 червня 2018 року процентна ставка за платежами становила з 2,50 % до 2,9 %, до 3,6 %), а тому дійшов висновку про неможливість визначення заборгованості за договором передчасно.
Відповідно до частин 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Крім того, колегія суддів, звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі банк просив викликати його представника у судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи.
Враховуючи викладені вимоги закону, обставини справи, з метою виконання вимог цивільного законодавства, усунення суду першої інстанції від повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість витребування у позивача наступних доказів: Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку станом на час підписання заяви позивальником, підстави їх зміни, а також детальний розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг від 07 травня 2007 року, виходячи із первинної ставки за користування кредитом (36% річних) за період з 07 травня 2007 року до 31 грудня 2012 року та ставки за користування кредитом (30% річних) за період з 01 січня 2013 року до 20 червня 2018 року.
Керуючись ст.ст. 83, 367 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Витребувати в Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» Умови та правила надання банківських послуг та тарифи станом на 07 травня 2007 року, які були чинними на час підписання заяви позичальником ОСОБА_2 № NKXRRX10150636, підстави зміни тарифів щодо розміру процентів за користування кредитом та докази належного повідомлення ОСОБА_2 з цими змінами, а також детальний розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг від 07 травня 2007 року, виходячи із первинної ставки за користування кредитом (36%річних) за період з 07 травня 2007 року до 31 грудня 2012 року та ставки за користування кредитом (30% річних) за період з 01 січня 2013 року до 20 червня 2018 року.
-4-
Зазначений розрахунок надати до апеляційного суду до 10 квітня 2019 року.
Роз'яснити Акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України, згідно якої у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: Л.М. Прокопчук
ОСОБА_4
Повний текст судового рішення складений 28 березня 2019 року