Справа № 362/7516/18
Провадження № 4-с/362/23/19
Іменем України
21.03.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ковбель М.М.,
при секретарі - Чорній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Василькова скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавчого органа Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною вище скаргою, про визнання дії старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області неправомірними та скасування постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною, зброєю, від 22.11.2018 року, постанови про накладення штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості 42 822 грн. 64 коп., що складає суму у розмірі 12 846 грн. 79 коп., постанови про тимчасове обмеження боржника у праві полювання, постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами.
20.05.2014 року Васильківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі №362/1557/14-ц, було задоволено позовні вимоги, відповідно до яких було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь колишньої дружини аліменти на утримання дитини, у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Як зазначає скаржник, зазначені вище постанови мотивовані тим, що начебто з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, у ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 19.11.2018 року за період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року становить 42 822 грн. 64 коп., що перевищує суму відповідних платежів за два роки. Скаржник вважає, постанови державного виконавця необґрунтованими та незаконними.
Представник скаржника, подав до суду заяву в якій справу просив слухати без його участі, підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Від Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника в судовому засіданні, та просить розглянути справу за наявними в справі матеріалами.
Згідно положення частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Перевіривши доводи скарги, вивчивши надані докази, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 вимоги за поданою скаргою такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3, знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 362/1557/14-ц від 03.06.2014, виданий Васильківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1, аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи 04.04.2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу виконавчої служби м.Київа ГУЮ від 30.06.2016 року, ВП47519342 закінчено в зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 не працює в ДП «Київський механічний завод Міністерства оборони України» з 16.10.2015 року, та стягнення за виконавчим листом не проводилось, залишок боргу по аліментам відповідно до довідки розрахунку ВДВС Лубенського МРУЮ станом на 01.05.2015 року становить 8404,64 грн.
05.08.2016 року старшим державним виконавцем Біленко Т.П. Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук.
В межах процедури виконавчого провадження № 51855833 та у зв'язку із наявністю з боку боржника ОСОБА_1 заборгованості станом на 01.11.2018 року по сплаті аліментів, яка підтверджується довідкою розрахунком від 19.11.2018 року, яка за період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року становить 42 822грн. 64 коп, старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 22.11.2018 року прийнято постанови а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову якою на боржника накладено штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості по аліментам в розмірі 42 822,64 грн.
За даними довідки - розрахунку від 23.01.2019 року заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 року зі сплати аліментів, за період з 2016 року по грудень 2018 становить 22 676,47 грн.
Відповідно до довідки - розрахунку від 19.03.2019 року заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.03.2019 року становить 5 199,99 грн.
21.03.2109 року представником скаржника ОСОБА_5 було надано до суду, копії платіжних доручень від 23.01.2019 року на суму 1 150,00 грн., платіжне доручення від 20.02.2019 року на суму 10 500 грн, платіжне доручення від 12.03.2019 року на суму 1 050 грн., платіжне доручення від 20.03.2019 року про перерахунок коштів в сумі 5 200 грн, в рахунок погашення аліментів, та уточнення до скарги на дії державного виконавця.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом (стаття 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).
Згідно зі статтею 6 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
За приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами (стаття 17 вказаного Закону).
Права та обов'язки державного виконавця визначені в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов'язаний здійснювати, зокрема заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Згідно з п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02.04.2012 року №512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Відповідно до положень ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 СК України аліменти сплачуються щомісячно.
У пункті 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін'юсту від 02.04.2012 року № 512/5, роз'яснено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, скаржником надано суду ряд належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів в частині погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Як встановлено судом, заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 51855833 була погашення відповідно до платіжного доручення від 20.03.2019 року.
Крім того, предметом скарги ОСОБА_1 є оцінка законності дій державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками судового розгляду, що ОСОБА_1 було відомо про зобов'язання зі сплати аліментів; розгляд питання в порядку ст. 435 ЦПК України про розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами не ініціював.
Згідно положень ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.
Оскільки при складанні 19.11.2018 року довідки-розрахунку заборгованості по аліментам існувала державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» 22.11.2108 року виніс оскаржувані постанови, отже відсутні правові підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця в цій частині.
Статтею 451 ЦПК України встановлено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.
З наявних матеріалів справи не вбачається порушення державним виконавцем чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби прав, свобод чи законних інтересів заявника при здійсненні дій по виконанню рішення суду, тому дії державного виконавця є законними та обґрунтованими.
За таких обставин, скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись, 260, 268, 354, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, с суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавчого органу - Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області- задовольнити частково.
Скасувати постанови старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 22.11.2018 року у виконавчому провадженні № 51855833, а саме :
- встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом;
- встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
- встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
- встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання,
- про накладення штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості 42 822 грн. 64 коп., що складає у розмірі 12 846 грн.79 коп.
В решті вимог скарги- відмовити.
В силу статті 453 ЦПК України орган державної виконавчої служби зобов'язаний про виконання ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя М.М.Ковбель