Справа № 369/2846/19
Провадження №1-кс/369/916/19
01.03.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000993 від 28.02.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263, ч. 1 ст. 345 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , -
Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на придбання, зберігання та носіння бойових припасів. У цей же час у невстановлений спосіб ОСОБА_4 придбав, тобто вчинив дії, пов'язані з набуттям предметом ззовні схожим на гранату РГН з вкрученим у її корпус предметом схожим на підривник до ручних гранат УДЗ.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу тобто в супереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, п. 2.3 Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 року, тримаючи при собі предмет схожий на ззовні схожим на гранату РГН з вкрученим у її корпус предметом схожим на підривник до ручних гранат УДЗ, продовжив її незаконне носіння та зберігання при собі.
Так, 28.02.2019 о 18 годині 30 хвилин (фактичний час затримання 16 годин 30 хвилин), за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, на перехресті вул. Хрещатик та вул. Магістральна поблизу будинку №30 вул. Магістральна, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 і під час обшуку затриманої особи в присутності понятих в останнього було виявлено та вилучено предмет схожий на гранату РГН з вкрученим у її корпус предметом схожим на підривник до ручних гранат УДЗ, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав та переносив при собі та яку тримав у правій руці.
Згідно довідок від 28.02.2019 виданими вибухотехнічним відділом ГУ НП в Київській області вилучений предмет схожий на гранату РГН відноситься до 3 категорії вибухової небезпечності, предмет схожим на підривник до ручних гранат УДЗ відносяться до 2 категорії вибухової небезпечності.
Відомості за даним фактом 28.02.2019 внесено до ЄРДР за № 12019110200000993.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.02.2019 близько 16 год. 30 хв. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_7 , працюючи на посаді старшого оперуповноваженого УКР Головного управління Національної поліції в Київській області, маючи спеціальне звання капітан поліції, та ОСОБА_8 , працюючи на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС УКР Головного управління Національної поліції в Київській області, маючи спеціальне звання капітан поліції, та являючись працівниками правоохоронного органу, в ході проведення оперативно розшукових заходів на території Києво - Святошинського району, Київської області по виявленню осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи неподалік перехрестя вул. Магістральна та вул. Хрещатик, м. Боярка, Києво - Святошинського району, Київської області де помітили громадянина, який за зовнішніми ознаками схожий з розшукуваним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в розшуку за Києво - Святошинським ВП ГУ НП в Київської області, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України відомості про яке внесені до ЄРДР за №12018110200004626 від 31.07.2018.
В подальшому, в ході затримання ОСОБА_4 працівниками поліції було подано команду "Стій, поліція". ОСОБА_4 усвідомлюючи, що може бути затриманий працівниками поліції, так як переховується від органів досудового розслідування за вчинення злочину, на подану команду не відреагував та почав тікати, а працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також розпочали його переслідувати.
У відповідь на це, ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність свого затримання, маючи прямий умисел на погрозу вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу, зупинився та дістав з кишені верхнього одягу предмет за зовнішніми ознаками схожий на гранату, тим самим демонструючи та погрожуючи її застосуванням ОСОБА_7 , ОСОБА_8
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розуміючи небезпеку для свого життя та здоровя, відповідно до ст. 42 ЗУ "Про поліцію" застосували відносно ОСОБА_4 заходи фізичного примусу та засоби обмеження рухомості (кайданки), зажавши його руку в якій він тримав предмет зовні схожий на гранату. Відомості за даним фактом 28.02.2019 внесено до ЄРДР за № 12019110200000995.
ОСОБА_4 28.02.2019 о 16 год. 30 хв. затриманий відповідно до вимог ст. 208 КПК України.
01.03.2018 прокурором матеріали досудових розслідувань №№ 12019110200000993, 12019110200000995 об'єднано в одне кримінальне провадження за загальним номером 12019110200000993.
01.03.2019 слідчим за погодженням із прокурором ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч.1 ст. 263 КК України, а саме у зберіганні, носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу;
- ч. 1 ст. 345 КК України, а саме у погрозі вбивством працівнику правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим правником службових обов'язків.
Таким чином, у вчиненні вказаних злочинів підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин РФ, уродженець м. Новокузнєцк Кемеровської області РФ, не одружений, не працюючий, без місця реєстрації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.02.2019;
-довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.02.2019;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.03.2019;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 01.03.2019.
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності;
В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:
-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчиненні злочини, які за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості ( ч. 1 ст. 345 КК України), тяжким злочином (ч. 1 ст. 263 КК України), буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації, не має міцних соціальних зв'язків та законного джерела доходів для існування.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які були учасниками та очевидцями даної події, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи все вищезазначене, щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків, а саме - тримання під вартою.
І лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам.
Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Новокузнєцк Кемеровської області РФ, не одруженого, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 263 та ч. 1 ст. 345 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи та трьох років відповідно.
При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.
Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*50) 38 420 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000993 від 28.02.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263, ч. 1 ст. 345 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Новокузнєцк Кемеровської області РФ, не одруженого, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 28 квітня 2019 року (включно).
Одночасно визначити ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:
Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119
р/р 37312095018661
Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку: 820172
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятору - арештного дому «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського аплеяційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1