Справа № 560/784/19
іменем України
26 березня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування запису,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправним та скасувати запис державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.12.2016 №005 щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки (кадастровий номер 6825085700:02:001:0002).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Публічно-правовим вважається спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, ознаками публічно-правових правовідносин, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням від 08.12.2009 №2 № 12 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою" Пашковецька сільська рада надала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,75 га (0,25 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,50 га - для ведення особистого селянського господарства).
11.01.2019 позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора з заявою про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0915 га для ведення особистого селянського господарства на підставі розробленої технічної документації.
Рішенням від 11.01.2019 №РВ-6800416142019 відповідач відмовив позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме перетин земельної ділянки площею 0,0915 га з земельною ділянкою з кадастровим номером 6825085700:02:001:0002.
Відповідно до запису поземельної книги від 28.04.2016 №003 власником вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825085700:02:001:0002 є ОСОБА_2, межі цієї земельної ділянки з земельною ділянкою площею 0,0915 га не перетинаються.
Згідно з записом від 17.12.2016 №005 власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825085700:02:001:0002 є ОСОБА_3. Цим записом внесені виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельних ділянок, що слугувало наслідком накладення вказаної земельної ділянки на земельну ділянку позивача.
Позивач вважає, що у зв'язку з перетином меж земельної ділянки, щодо якої виготовлена документація з землеустрою, з земельною ділянкою з кадастровим номером 6825085700:02:001:0002, не може використати своє право на реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0915 га. Тому запис державного кадастрового реєстратора від 17.12.2016 №005 є незаконним.
Отже, заявлені позивачем вимоги є похідними від приватноправових відносин щодо формування з визначенням меж земельної ділянки з кадастровим номером 6825085700:02:001:0002, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
У відповідності до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження реєстраційних дій безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо права власності з іншими особами. Такий спір має приватноправовий характер, тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 823/2042/16.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суд роз'яснює позивачу, що цей спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування запису - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяОСОБА_5