27 березня 2019 року справа №360/3545/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Шишова О.О., Ястребової Л.В. секретар судового засідання - Токарева А.Г.,
за участю: позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3, ордер серія ЛГ № 009749 від 21.03.2019 року,
представника відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 2637/111/28/01-2018 від 16.05.2018 року,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 360/3545/18 (головуючий 1 інстанції Басова Н.М., повний текст рішення складено 21 грудня 2018 року у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа Сватівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В листопаді 2018 року ОСОБА_2 (далі-позивач, ОСОБА_2О.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сватівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - третя особа, Сватівський ВП ГУНП в Луганській області), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року та № 471 о/с від 05.10.2018 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції;
- поновити позивача на службі у поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, починаючи з 06.10.2018 року по день фактичного поновлення на службі з розрахунку 592,24 грн за один робочий день;
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області та в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного невиконання службових обов'язків у межах суми стягнення за один місяць (а.с. 3-7).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позов задоволено (а.с. 155-165).
Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» та № 471 о/с від 05.10.2018 року про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 05 жовтня 2018 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.10.2018 по 17.12.2018 у розмірі 15 788,12 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на службі та стягнення на його користь грошового забезпечення за один місяць у розмірі 6614,07грн. допущено до негайного виконання.
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що під час розгляду справи, судом не було встановлено порушення прав позивача під час призначення та проведення службового розслідування. У зв'язку зі складанням відносно начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2 адміністративного протоколу за порушення ст. 130 КУпАП з метою з'ясування всіх обставин щодо можливого порушення ОСОБА_2 службової дисципліни на підставі рапорту начальника Сватівського ВП ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_5, наказом ГУНП від 19.09.2018 року № 3466 було призначено проведення службового розслідування. Звертає увагу, що згідно своїх функціональних обов'язків, позивач повинен організувати роботу та сам прийняти участь в виявлені порушень в сфері дорожнього руху, в тому числі щодо керування транспортними засобами без відповідних документів та виявлення осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння. Як керівник, ОСОБА_2 повинен бути взірцем для підлеглих та дотримуватися норм професійної та службової етики, бездоганно виконувати вимоги присяги поліцейського, бути ввічливим, дотримуватися правил носіння встановленої форми одягу, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учинять. Вважає, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і вільний час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики, проте позивач сам скоїв порушення. Також зазначає, що матеріалами службового розслідування та відео матеріалами які містяться у мережі інтернет на сайті «facebook» належним чином було доведено порушення ОСОБА_2, після скоєння ДТП, «Правил Дорожнього руху», а саме залишення місця пригоди та спотворення обстановки події ДТП, хоча відповідно до посадових обов'язків повинен був організувати роботу та сам прийняти участь у виявленні порушень в сфері дорожнього руху. Вважає, що позивач своїми діями не тільки порушив службову дисципліну, а дискредитував звання поліцейського тому, що події за участю ОСОБА_6 набули широкого суспільного резонансу та здобули негативну критику в суспільстві, що негативно впливає на формування іміджу поліції та знижує рівень довіри до Національної поліції України як до правоохоронного органу. Стосовно пропорційності дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції фактичним обставинам скоєного проступку, відповідач зазначив, що імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності нормативно-правовими приписами не встановлено, визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень, який вільний у виборі останнього. (а.с. 172-180).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач та представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення сторін, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Як вбачається з записів в трудовій книжці серії АХ № 524195, з 26.11.2007 року ОСОБА_2 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ наказом УПППМ № 272 о/с від 26.11.2007 року. Наказом ГУМВС України у Луганській області № 399 о/с від 06.11.2015 року звільнений з органів внутрішніх справ. З 07.11.2015 року прийнятий в Національну поліцію України наказом ГУНП №11 о/с від 07.11.2015 року. 05.10.2018 року звільнений зі служби в Національній поліції України згідно наказу ГУНП № 471 о/с від 05.10.2018 року (а.с.11).
На час звільнення перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області від 24.10.2018 року. За результатами атестування від 15.12.2016 року відповідає займаній посаді (а.с.14, 137-138).
За весь час проходження служби мав позитивні характеристики, був нагороджений відзнакою УМВС України в Луганській області «За заслуги в боротьби зі злочинністю» ІІІ ступеня та ювілейною медаллю «20 років ПАП ОВС України» (а.с.18,19,68,133,136,140).
15.09.2018 року приблизно о 06:20 - 06:30 по вулиці Просіна в м.Сватове Луганської області сталася ДТП без постраждалих, учасниками якої були громадяни ОСОБА_7 та позивач по справі - ОСОБА_2. Відносно обох водіїв були складені протоколи про адміністративне правопорушення. Відносно ОСОБА_7 за ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.16,54).
Обидва водія визнані винуватими у вчиненні адміністративних правопорушень згідно судових рішень Сватівського районного суду Луганської області від 31.10.2018 (справа № 426/20082/18 відносно ОСОБА_2О.) та від 04.12.2018 року (справа №426/20802/18 відносно ОСОБА_7В.) (а.с.100-101, 102-109).
Матеріалами справи також підтверджено, що 15.09.2018 року о 6:40 надійшло повідомлення зі служби 102 про скоєну ДТП, заявником був ОСОБА_7, вказане повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення Сватівського ВП ГУНП за № 3970 від 15.09.2018 року (а.с.51).
В ході розгляду матеріалів за вказаним повідомленням ОСОБА_7 висновком від 19.09.2018 року, затвердженим начальником Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, встановлено, що дорожньо-транспортна подія трапилась за участю ОСОБА_7, який керував автомобілем НОМЕР_1, та начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_2. При опитуванні учасників події, кожен наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що ДТП трапилась з вини іншої сторони. При ДТП ніхто із учасників події не постраждав та тілесні ушкодження нікому не заподіяні, що не дає підстав внести даний факт до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Також вказаним висновком зазначено про те, що факту можливого порушення службової дисципліни з боку начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2 при скоєнні ДТП на той час не встановлено (а.с.56-57).
Рапортом від 17.09.2018 року начальник Сватівського ВП ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_5 доповів начальнику ГУНП в Луганській області полковнику поліції ОСОБА_8 про те, що 15.09.2018 року за участю начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області трапилась дорожньо-транспортна подія без постраждалих. В ході збору матеріалу перевірки відносно ОСОБА_2 працівниками ОСОБА_9 в Луганській області було складено протокол по ст.130 КУпАП. З метою з'ясування всіх обставин щодо можливого порушення начальником СРПП капітаном поліції ОСОБА_2 службової дисципліни, необхідно за даним фактом провести службове розслідування (а.с.57).
Наказом ГУНП в Луганській області від 19.09.2018 року за № 3466 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за вище вказаним фактом; Сватівському ВП ГУНП (ОСОБА_5Р.) наказано організувати проведення службового розслідування, визначити посадову особу (комісію), якій доручити його проведення і до 15.10.2018 року надати на затвердження у встановленому порядку висновок службового розслідування (а.с.58).
01.10.2018 року ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо обставин події (а.с.59).
Рапортом від 01.10.2018 позивач доповів начальнику Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про те, що з 01.10.2018 він перебуває на лікарняному в Сватівському РТМО з діагнозом розтягнення зв'язок правого г/ступневого суглобу (а.с.81).
За результатами проведення службового розслідування 03.10.2018 посадові особи Сватівського ВП ГУНП в Луганській області склали Висновок про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни з боку начальника СРПП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2 Вказаний висновок 03.10.3018 року погоджено начальником та заступниками начальника Сватівського ВП ГУНП в Луганській області та того ж дня затверджено начальником ГУНП в Луганській області (а.с.72-78).
У вказаному Висновку встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. За особисту недисциплінованість, неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог ст.ст.1,7,8 Дисциплінарного статуту ОВС України, дискредитацію звання працівника поліції, ігнорування вимог п. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, вимог керівництва Національної поліції України та ГУНП в Луганській області щодо суворого дотримання службової дисципліни, підтримання іміджу працівника поліції, гідного поводження на службі та побуті, начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2 звільнити з лав Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Луганській області від 03.10.2018 року за № 3617 «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» ОСОБА_2 звільнено з лав Національної поліції України (а.с.79).
Наказом ГУНП в Луганській області від 05.10.2018 року за № 471 о/с по особовому складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_2, начальника сектору реагування патрульної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 05.10.2018 року (а.с.80).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII з відповідними змінами чинними на час спірних правовідносин (далі - Закон № 580-VIII).
Статтею 18 Закону № 580-VIII закріплено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Приписами частини першої статті 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до пункту 6 частини першої частини шостої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» набув чинності лише 07.10.2018, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут ОВС України).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Виходячи з аналізу викладених норм, суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, обов'язки начальника полягають в тому, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту ОВС України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно статті 5 Дисциплінарного статуту ОВС України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарний статуту ОВС України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту ОВС України).
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статут ОВС України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Статтею 18 Дисциплінарного статут ОВС України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрідженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Так, в ході проведення службового розслідування посадовими особами Сватівського ВП ГУНП в Луганській області було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 під підпис був ознайомлений про необхідність дотримання вимог чинного законодавства, що регламентує діяльність Національної поліції, дотримання дисципліни і законності, дотримання службової та транспортної дисципліни і недопущення порушень правил дорожнього руху, гідної поведінки на службі та в побуті. Також до відома ОСОБА_2 було доведено, що в разі участі в будь-якій надзвичайній події, необхідно негайно доповідати до чергової частини відділу поліції. Однак, даними вимогами ОСОБА_2 знехтував, до чергової частини в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» про подію за своєю участю не доповів, а замість цього після скоєння ДТП, залишив місце події, переставивши автомобіль в інше місце та пішов додому перевдягатися. Крім того, в порушення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 зобов'язаний був при зверненні до нього назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити службове посвідчення, однак він цього не зробив.
Таким чином, під час проведення даного службового розслідування, враховуючи зібрані матеріали перевірки, встановлені порушення службової діяльності з боку начальника сектору реагування патрульної поліції Сватівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2, який проігнорував Правила етичної поведінки поліцейських затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, щодо бездоганного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України бути ввічливим, дотримуватися правил носіння встановленої форми одягу, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, оскільки як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. А також, в порушення ч. 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» при зверненні до нього ОСОБА_7, оскільки перебував в форменому однострої працівника поліції, зобов'язаний був назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Крім цього, в порушення ч. 3 статті 20 Закону України «Про Національну поліцію» зняв з однострою нагрудний знак, таким чином перешкоджаючи прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів, що поліцейському робити забороняється. Після скоєння дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 в порушення ч. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», до чергової частини не повідомив, та до приїзду групи залишив місце скоєння ДТП. Вказані події за участю ОСОБА_2 набули широкого суспільного резонансу та здобули негативну критику в суспільстві, що негативно впливає на формування іміджу поліції та знижує рівень довіри громадян (а.с.76-77).
В наказі ГУНП в Луганській області № 3617 від 03.10.2018 року «Про покарання окремих поліцейських Сватівського ВП ГУНП в Луганській області» підставами для звільнення позивача стали: особиста недисциплінованість, неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, грубе порушення вимог ст. ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, дискредитація звання працівника поліції, ігнорування вимог п.1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських затвердженої наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, вимог керівництва Національної поліції України та ГУНП в Луганській області щодо суворого дотримання службової дисципліни, підтримання іміджу працівника поліції, гідного поводження на службі та побуті (а.с.79).
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з визначенням дисциплінарного проступку скоєного ОСОБА_2, який зазначив відповідач у висновку та в наказі № 3617 від 03.10.2018 року, а також не погоджується з обраним видом дисциплінарного стягнення застосованого відповідачем до позивача, з наступних підстав.
З встановлених обставин справи вбачається, що 15.09.2018 року приблизно о 06:20 - 06:30 по вулиці Просіна в м. Сватове Луганської області сталася ДТП без постраждалих, учасниками якої були громадяни ОСОБА_7 та позивач по справі - ОСОБА_2.
Позивач дійсно не заперечував той факт, що він не подзвонив до чергової частини та не повідомив про те, що за його участю сталася ДТП, оскільки це вже зробив інший учасник пригоди.
При цьому той факт, що позивач особисто не подзвонив до чергової частини відповідач вміняє йому порушення обов'язку поліцейського передбаченого частиною другою статті 18 Закону № 580-VIII.
Так, вказаною нормою передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Отже, вказаною нормою передбачено обов'язок поліцейського повідомити найближчий орган поліції лише у випадку, якщо події загрожують особистій чи публічній безпеці людей. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття «особиста чи публічна безпека» зовсім не розкриті в даній нормі, що впливає на якість закону.
Суд вважає, що ст. 18 Закону № 580-VIII конкретно не передбачає обов'язку поліцейського повідомляти чергову частину у випадку будь-якої надзвичайної події, а її тлумачення суб'єктом владних повноважень є вільним.
Суд відхиляє довід апелянта про порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII виходячи з наступного.
Приписи ч. 3 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачають, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
На однострої поліцейського розміщується нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (ч. 3 ст. 20).
При цьому апелянт зазначив, що при зверненні ОСОБА_7 до позивача, останній перебував в форменому однострої працівника поліції, зобов'язаний був назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. А також те, що ОСОБА_2 зняв з однострою нагрудний знак, таким чином, перешкоджаючи прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів, що поліцейському робити забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що вказані висновки відповідач зробив на підставі інформації, що знаходиться в мережі «Інтернет» на сайті «Facebook» користувача «Sergii Ivanov», який виклав на своїй сторінці 2 світлини та частину відео даної події, а також на сайті «Youtube» маються 4 відеоролики.
Як вбачається з висновку службового розслідування, співробітниками Сватівського ВП ГУНП в Луганській області були взяті до уваги лише письмові пояснення надані ОСОБА_7 15.09.2018 року під час розгляду його повідомлення, яке зареєстровано в ЖЕО Сватівського ВП ГУНП за № 3970 від 15.09.2018 року (а.с.52).
Жодних опитувань вказаної особи, або інших свідків цієї ДТП посадовими особами під час проведення службового розслідування зроблено не було, не було вжито заходів і для отримання повного відеоматеріалу. При цьому згідно Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України виконавці службового розслідування мають на це право (п. 6.2 Інструкції).
Суд вважає, що висновки зроблені лише на підставі відеоматеріалу, що розміщений в мережі «Інтернет», без з'ясування його повноти та достовірності. Тобто, жодних інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_2 допустив ігнорування вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII, виконавцями службового розслідування досліджено не було.
Інших доказів відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд апеляційної іністанції дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді ігнорування вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 20 Закону № 580-VIII відповідачем не доведений, а тому підстави для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за ці порушення відсутні.
Окрім того, жодних доказів, які б свідчили про не дотримання ОСОБА_2 положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського в матеріалах службового розслідування немає. Кожне з вміняємих порушень повинно бути доведено та підкріплено відповідними доказами, при цьому наявність лише загального посилання не доводить наявність такого порушення.
Що стосується дискредитації звання працівника поліції, яке апелянт також зазначає у висновку службового розслідування та в наказі про застосування дисциплінарного стягнення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Під вчинками, що дискредитують звання працівника поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійсненні поліцейським у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне Національної поліції України в цілому.
Однак, суд не погоджується з тим, що 15.09.2018 року позивачем були вчинені саме такі «протиправні, винні діяння», які своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції.
Суд зазначає , що станом на час розгляду справи по суті доведеним є лише той факт, що позивач 15.09.2018 року був учасником ДТП. При цьому вина його у скоєнні ДТП не доведена, а саме скоєння ним ДТП не вмінялось йому у якості дисциплінарного проступку відповідачем.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАП то відповідно до постанови Луганського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у справі № 426/20082/18 апеляційна скарга адвоката ОСОБА_10, який діє в інтересах ОСОБА_2 задоволена. Постанова Сватівського районного суду Луганської області від 31.10.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП - скасована, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, закрите у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, наявність лише одного суспільного резонансу, на яке посилається апелянт, не може слугувати підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції України, оскільки при визначенні порушення дисципліни поліцейськими необхідно з'ясовувати характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивача було звільнено під час його перебування на лікарняному, а тому, прийняття відповідачем спірного наказу є порушенням статті 18 Дисциплінарного статут ОВС України оскільки відповідно до вказаної норми дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Колегія суддів зазначає, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_2 15.09.2018 року протиправних, винних діянь, які здійсненні поліцейським у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне Національної поліції України в цілому, а тому твердження відповідача про те, що позивачем вчинені поступки, що дискредитують звання працівника поліції є безпідставними.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вони суперечать чинному законодавству та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 360/3545/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, третя особа Сватівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 360/3545/18 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 27 березня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: О.О. Шишов
ОСОБА_11