про залишення позовної заяви без руху
28 березня 2019 року
м. Рівне
№460/686/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Державної установи "Катеринівська виправна колонія (№46)"
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, вимоги про сплату боргу,
Державна установа "Катеринівська виправна колонія (№46)" звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області в якому просить:
- визнати дії щодо винесення рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 16.01.2019 №0000081305;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.01.2019 №0000071305;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2019 №Ю-04 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що дана позовна заява містить вимоги майнового характеру, оскільки є такими, що призводять до безпосередньої зміни майнового стану позивача.
В порушення наведеної норми не зазначено ціни позову.
Згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч викладеному, позивачем в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн. на одну особу.
Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1323501,00грн. * 1,5% = 19852,51грн.), за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 19210,00грн.
Всупереч викладеному, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.
При цьому, до позовної заяви позивачем долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання вказує про відсутність коштів на рахунках, а відтак не має можливості здійснити оплату судового збору.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондує зі статтею 8 Закону №3674-VI, згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, чинними нормами не передбачено відстрочення сплати судового збору бюджетної установи у зв'язку з відсутністю коштів на сплату такого збору, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).
Згідно з ч.5 ст.94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Зазначена норма передбачає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч викладеному, позивачем надано суду копії письмових доказів, які не засвідчені у встановленому законодавством порядку.
Так, на копіях документів, які долучені позивачем до адміністративного позову, містяться написи: "Згідно з оригіналом" та проставлено підпис. Проте, таке засвідчення доказів не відповідає вимогам засвідчення копій документів, оскільки не містить назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копію, а також дати засвідчення такої копії.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати Державній установі "Катеринівська виправна колонія (№46)" у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
- адміністративного позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України із зазначенням у ньому ціни позову.
- письмового підтвердження про неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- документа про сплату судового збору в сумі 19210,00грн. за такими реквізитами: одержувач - УК у м.Рівному/м.Рівне/22030101, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок №34311206084031, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: "Судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329";
- належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 256 КАС України, суд,
Позовну заяву Державної установи "Катеринівська виправна колонія (№46)" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, вимоги про сплату боргу залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Дудар О.М.