ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
28 березня 2019 року м. Київ № 640/4929/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
ОСОБА_1
до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом суд виходить з такого.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Водночас, частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд:
- зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), накладений постановою головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабковою Тетяною Ігорівною від 05.03.2018р. ВП 50063658;
- зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), накладений постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжелікою Сергіївною від 22.12.2018р. ВП 57278477.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зняти арешт з усього майна боржника, накладений постановою про арешт майна боржника головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабковою Тетяною Ігорівною у виконавчому провадженні № 50063658, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-5248/11, виданого 02.09.2013р. Солом'янський міськрайонним судом Київської області у цивільній справі.
Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція щодо юрисдикції відповідних спорів висловлена в постанові Великої палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі N 213/2012/16 (провадження N 14-13цс18).
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскільки у даному випадку позивач оскаржує дії державної виконавчої служби у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом, виданим 02.09.2013р. Солом'янським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-5248/11, розглянутій за правилами ЦПК України, належним судом для розгляду позовної вимоги про зобов'язання зняти арешту з майна боржника, накладеного постановою про арешт майна боржника від 05.03.2018р. № 50063658 - є саме Солом'янський районний суд м. Києва.
Позовна вимога про зняття арешту з майна боржника, накладеного згідно з постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжелікою Сергіївною від 22.12.2018р. у виконавчому ВП № 57278477 по примусовому виконанню постанови про стягнення виконавчого збору хоча і підсудна адміністративному суду, але є похідною від попередньої основної вимоги.
Таким чином, згідно позовних матеріалів у позовній заяві об'єднано різні позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Згідно з частиною шостою статті 21 та частиною четвертою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зловживання позивачем процесуальними правами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, які виявилися в необґрунтованому та штучному об'єднанні позовних вимог з метою зміни підсудності справи, а також об'єднанні в одній позовні заяві вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Суд також звертає увагу позивача на положення пункту 4 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Отже, враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, та з дотриманням вимог процесуального законодавства, наведених в ухвалі суду.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, визначеному ст. 293-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.В. Патратій