ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 березня 2019 року № 826/16080/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України
(військова частина НОМЕР_1 ),
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми індексації,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (далі -КСВ ЗСУ) з вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення, стягнення нарахованої, але не виплаченої суми індексації.
Позов обґрунтовано, зокрема, тим, що у жовтні 2017 року позивач звільнений у запас за станом здоров'я з посади начальника відділу технічного забезпечення засобами зв'язку і автоматизації військ Збройних Сил України та з 09 листопада 2017 року виключений зі списків особового складу частини, направлений для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м. Києва.
При звільненні позивачу частково проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, тому 25 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача здійснити виплату суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 09 листопада 2017 року.
Проте, у такій виплати позивачу було відмовлено з причини недостатнього фінансування та відсутності роз'яснень Міністерства соціальної політики України, з чим не погоджується позивач та вважає, що відповідач проявляє протиправну бездіяльність, у зв'язку з чим просить стягнути належну йому суму індексації у розмірі 5 500,57 грн. в судовому порядку.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Від відповідача 02 листопада 2018 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Оскільки СВ ЗСУ є видом Збройних Сил України та фінансується за рахунок Державного бюджету України, яким не передбачено коштів на індексацію грошового забезпечена військовослужбовців, а крім того не існує механізму виплат сум індексації грошового забезпечення за минулі періоди, то позовні вимоги, на думку відповідача, задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , проходив військову службу у Командуванні Сухопутних військ ЗСУ, отримував грошове забезпечення до 11 жовтня 2017 року, після чого відповідно до наказу № 214 від 09 листопада 2017 року був виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 та направлений для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м. Києва.
За час проходження служби та при звільненні позивачу проведені нарахування та виплачені належні при звільненні кошти, крім періоду з 01 січня 2016 року по 09 листопада 2017 року, через що позивач письмово звернувся до відповідача по довідку з помісячним розрахунком індексації та базового місяця за вказаний період часу.
Запитувана довідка надана позивачу 25 вересня 2018 року (а.с.14) та з неї вбачається, що з січня 2016 року по січень 2018 року йому нарахована індексація грошового забезпечення у розмірі: 1237,31 грн. - за 2016 рік, 4263,26 грн. - за 2017 рік, а всього сума нарахованої, але не виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення становить 5 500,57 грн.
Право позивача на отримання нарахованої суми індексації відповідач заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на день його виключення зі списків особового складу військової частини повністю виплачено грошове, продовольче і речове забезпечення, водночас невиплату вже нарахованої суми індексації грошового забезпечення пояснює недостатнім фінансуванням та відсутністю роз'яснень Міністерства соціальної політики України. При цьому відповідач зазначає, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, через що на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31 грудня 2015 року № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2, згідно з якими у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Розглядаючи спірні правовідносини суд виходить з положень статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 2 частини четвертої, а також частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Підстави для проведення індексації передбачені статтею 4 Закону України «Про індексацію доходів населення», зокрема, індексація доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення , яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що відповідно до положень статті 19 цього ж Закону є обов'язковим для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги проводяться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих норм, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій оплати праці (грошового забезпечення). Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. Законодавством також визначено Порядок індексації грошового забезпечення, отже, посилання відповідача на відсутність фінансових ресурсів є безпідставним, оскільки обмежене фінансування не впливає на наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Аналогічні положення містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Сук проти України», а саме: реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. При цьому суд зазначає, що сума індексації у розмірі 5 500, 57 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, підтверджується довідкою-розрахунком відповідача від 25 вересня 2018 року № 116/154 (а.с. 14)
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
У даному випадку позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується також копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с.11), тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат,з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у даній справі відсутні підтвердження понесення витрат, суд відносить їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми індексації - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення.
Стягнути з Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) нараховану індексацію грошового забезпечення у сумі 5 500,57 грн. (п'ять тисяч п'ятсот грн. 57 коп.)
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач : Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 19, код ЄДРПОУ 22991037.
Суддя В.І. Келеберда