ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
27 березня 2019 року м. Київ№640/4450/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносо-сова, 22/15) про визнання дій протиправними, скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, в якому просить:
1) визнати протиправними дії старшого державного виконавця Лазаревої А.І. в частині прийняття постанови від 08.11.2018 ВП №52116177 про накладення штрафу;
2) скасувати постанову старшого державного виконавця Лазаревої А.І. від 08.11.2018 ВП №52116177 про накладення штрафу у розмірі 3400 грн.;
3) визнати протиправними дії головного державного виконавця Бабкової Т.І. в частині прийняття 29.12.2018 постанови ВП №557985700 про відкриття виконавчого провадження;
4) визнати протиправними дії головного державного виконавця Бабкової Т.І. в частині прийняття 10.01.2019 постанови ВП №557985700 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;
5) скасувати постанову головного державного виконавця Бабкової Т.І. від 10.01.2019 ВП №557985700 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;
6) зобов'язати відповідача усунути порушення та поновити порушене право позивача шляхом прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження ВП №557985700.
Підставами позову зазначено порушення державним виконавцем вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 25, ч.ч. 1, 4, 5 ст. 31 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчого провадження №52116177, а саме не направлення йому постано-ви від 06.09.2016 про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, що поз-бавило його можливості виконати рішення суду добровільно у строки, вказані у постанові від 06.09.2016. Позивач вважає, що усі подальші рішення, прийняті у виконавчому провадженні №52116177, у т.ч. оскаржувана постанова від 08.11.2018, є незаконними. Крім цього, зазна-чає, що вимога державного виконавця від 25.10.2018, за невиконання якої винесено поста-нову від 08.11.2018, була направлена на адресу: АДРЕСА_2, у той час, як позивач був зареєстрований та проживав у кім. 18.
Постанова державного виконавця від 29.12.2018 ВП №557985700 про відкриття вико-навчого провадження не була в установлений законом спосіб направлена боржнику, що, на думку позивача, є свідченням протиправності дій державного виконавця. Крім того, у цій по-станові знову неправильно вказана адреса боржника, чим позбавлено його можливості отри-мувати рішення державного виконавця та порушує його права у виконавчому провадженні.
Оскільки виконавче провадження №557985700 відкрито на підставі постанови від 08.11.2018 ВП №52116177, що видана з порушенням закону, то цей документ виконанню не підлягає, а виконавче провадження підлягає закінченню згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02.0-6.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження". З цих же підстав підлягає скасуванню постанова від 10.01.2019 ВП №557985700.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку, зважаючи на таке.
Позивач зазначає, що про постанову від 08.11.2018 ВП №52116177 йому стало відомо 25.01.2019 під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, а про постанови від 29.12.2018 і від 10.01.2019 ВП №557985700 - 30.01.2019 під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, після чого 01.02.2019 він звернувся із скаргою до Голосіївського районного суду міста Києва. Проте, 14.03.2019 він отримав ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 08.02.2019 про відмову у відкритті провадження за своєю скаргою на дії і постанови державного виконавця відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У зв'язку з чим, 15.03.2019 він звер-нувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про залишення скарги без роз-гляду, а дана позовна заява подана до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зазначені обставини підтверджуються копіями скарги ОСОБА_1 до Голосіївсь-кого районного суду міста Києва від 01.02.2019, ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 08.02.2019 №752/2321/19 (провадження №4-с/752/132/19) про відмову у відкритті провадження у справі, заяви ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва від 15.03.2019 про залишення без розгляду скарги від 01.02.2019 і відбитком штемпелю Окружного адміністративного суду міста Києва на позові.
Як вбачається, вказані обставини свідчать про своєчасність звернення позивача із аналогічною скаргою до Голосіївського районного суду міста Києва. Водночас після відмови Голосіївського районного суду міста Києва у відкритті провадження у подібній скарзі пози-вача і звернення позивача 15.03.2019 до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про залишення без розгляду скарги від 01.02.2019 позивач не допустив невиправданих зволікань із поданням цього позову до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд вважає, що своєчасне звернення з аналогічною скаргою до Голосіївського район-ного суду міста Києва та перебування цієї скарги на розгляді вказаного суду є поважною причиною пропуску строку звернення з цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, тому вказаний строк підлягає поновленню.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупи-нення виконавчого провадження №557985700 до прийняття рішення по суті спору, суд дій-шов висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заява обґрунтована протиправністю постанови від 08.11.2018 ВП №52116177 про нак-ладення штрафу з тих підстав, що позивач не отримував постанови про відкриття виконав-чого провадження №52116177, а також направленням документів цього виконавчого прова-дження на помилкову адресу позивача, тому не мав змоги виконати рішення добровільно. Незастосування заходів забезпечення позову призведе до стягнення з позивача коштів, тому у випадку задоволення позову для нього виникнуть додаткові труднощі та витрати необхідні для повернення незаконно утриманих коштів.
Суд вважає наведені заявником доводи не підтверджують дійсну наявність обставин, які передбачені у ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій і рішень державного вико-навця суд не вбачає. Незгода заявника з правомірністю оскаржуваних дій і рішень з наведе-них ним підстав є доводами по суті спору, встановлення цих обставин і їх оцінка буде надана судом з урахуванням доводів інших учасників справи.
Суд погоджується із заявником в тому, що здійснення виконавчого провадження може призвести до несприятливих для нього наслідків у вигляді стягнення коштів. Однак, врахо-вуючи невелику суму штрафу (3400 грн.) і короткі строки розгляду справ цієї категорії (10 днів), у суду відсутні підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивачем зазначено у позовній заяві третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, яка, як вбачається з позовних матеріалів, є стягувачем у виконавчому провадженні №52116177.
Однак, позивачем не наведено обґрунтованих і переконливих доводів про те, на які саме права чи обов'язки ОСОБА_3 та яким чином може вплинути рішення суду у цій справі, а суд таких обставин не вбачає. Предмет даного спору стосується дій і рішень дер-жавних виконавців щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 3400 грн. у дохід бюджету, що не стосується безпосереднього виконання виконавчого листа №752/16449/14-ц, виданого Голосіївський районним судом міста Києва 30.08.2016.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 49 КАС України підстави для залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 49, 122, 123, 150-154, 159-165, 171, 257-262, 287 КАС України, суддя
1. Відкрити провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження суддею Костенком Д.А. одноособово.
2. Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
3. Призначити судове засідання по справі №640/4450/19 на 09 квітня 2019 року о 14:00 за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судових засідань №7.
4. Запропонувати відповідачу до судового засідання подати відзив на позов та докази на його підтвердження; роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5. Відмовити позивачу у задоволенні заяв про забезпечення адміністративного позову та про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Інформація по справі №640/4450/19: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Суддя Д.А. Костенко
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень ст. 177 цього Кодексу.