ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2019 року № 640/18792/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 62 330,45 грн.
Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг у сумі 62 330,45 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі по земельному податку з фізичних осіб, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.
Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) від 15.11.2018р. направлялася на адресу відповідача, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою та з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».
Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до ст. ч.6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків - відповідача ОСОБА_1 на час звернення з даним позовом має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 62 330,45 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 8827-17 від 16.09.2015р. на суму податкового зобов'язання 10 837,01 грн. за платежем «земельний податок з фізичних осіб». Вказане повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням № 0101116925231, однак було повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання»;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 527-1305 від 20.04.2016р. на суму податкового зобов'язання 49 116,65 грн. за платежем «земельний податок з фізичних осіб». Вказане повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням № 0101118387113 та було отримано 30.06.2016р.
Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу про сплату податкового боргу форми «Ф» № 87441-17 від 19.10.2017 року на суму податкового боргу 59 953,66 грн.
19.10.2017р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято рішення № 87441-17 про опис майна у податкову заставу.
Вказана вимога та Рішення № 87441-17 про опис майна у податкову заставу були надіслані відповідачу рекомендованим поштовим відправленням № 0411617294222, однак вказане відправлення було повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1, у зв'язку з несплатою вказаних вище податкових зобов'язань, 10.07.2017р. відповідачу було нараховано пеню у сумі 2 377,15 грн.
Доказів сплати вказаної податкової заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не подано.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Так, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми «Ф» № 87441-17 від 19.10.2017 року на загальну суму податкового боргу 59 953,66 грн., яка була направлена на адресу відповідача.
Проте податкова вимога повернулась на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У відповідності до пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання (податкового боргу) у розмірі 62 330,45 грн.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету у розмірі 62 330,45 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 62 330,45 (шістдесят дві тисячі триста тридцять грн. 45 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.В. Патратій