28 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/438/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з ненаданням уточнюючої довідки для підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії. Зазначає, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а тому вимога відповідача про надання уточнюючої довідки щодо наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірною.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивачем не було надано уточнюючої довідки для підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за період роботи електрогазозварювальником на підприємстві «Чернігівгазбуд», а тому права на пенсію не має.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.03.2019 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
23.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (а.с. 38-39).
За наслідками розгляду заяви позивача, Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення, оформлене протоколом № 254150003706 від 22.10.2018, про відмову у призначенні пенсії (а.с. 73).
Про вказане рішення позивача було повідомлено листом Менського відділу з питань призначення, перерахунку, та виплати пенсії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 22.10.2018 № 653/10, в якому також зазначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу не була надана уточнююча довідка (а.с. 74-75).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 144 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічні положення містяться також в пункті «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637).
Так, позивачем було надано до пенсійного органу, серед іншого, копію трудової книжки серії НОМЕР_2, згідно якої позивач, зокрема, з 03.03.1986 по 30.06.2000 працював на посаді електрогазозварювальника на підприємстві «Чернігівгазбуд» (а.с. 47-50).
Трудова книжка позивача містить дані про прийняття та звільнення з роботи, дати та номери наказів, на підставі яких були внесені записи до трудової книжки, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.
З метою зарахування пільгового стажу позивачем також було надано довідку Приватного акціонерного товариства «Чернігівгазбуд» від 21.03.2018 № 34, в якій зазначено, що позивач працював електрогазозварювальником у ПрАТ «Чернігівгазбуд» з 03.03.1986 по 30.06.2000 (а.с. 51).
Таким чином, ненадання уточнюючої довідки відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, не позбавляє права позивача на пільгову пенсію, оскільки трудовою книжкою, яка є основним документом, підтверджується стаж роботи позивача на посаді електрогазозварювальника.
Також, варто зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В силу пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Тобто, положення вказаних пунктів передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.5 вищевказаного Порядку якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Так, проведення атестації робочих місць ВАТ «Чернігівгазбуд» підтверджено матеріалами наданими до органу Пенсійного фонду України Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 03.04.2018 № 08-21/3173 (а.с. 52-59).
При вказаних обставинах, період роботи позивача на посаді електрогазозварювальника з 03.03.1986 по 30.06.2000, має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також враховуючи, що загальний стаж складає 36 років 6 місяців 5 днів, а відповідачем не вказано, які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, відсутні в трудовій книжці позивача.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлене протоколом № 254150003706 від 22.10.2018, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.
Водночас суд зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах охоплюється визнанням протиправним та скасуванням рішення про відмову в призначенні пенсії.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відтак, з метою ефективного правового захисту позивача вимога щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2018 підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлене протоколом № 254150003706 від 22.10.2018, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.03.2019.
Суддя Н.М. Баргаміна