25 березня 2019 р.
№ 400/172/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод",
вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідача:
Миколаївської митниці ДФС,
вул.Московська, 57-А, Миколаїв, 54017
про:
визнання протиправними та скасування рішення від 14.01.2019 № UA504010/2019/000003/2, картки відмови від 16.01.2019 № UA504010/2019/00011,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA504010/2019/000003/2 від 14.01.2019 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA504010/2019/00011 від 16.01.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час декларування митної вартості товару, визначив його вартість відповідно до ціни, яка визначена п. 2.2. Контракту № 18-345 від 31.10.2018 року між позивачем та ТОВ «Логістична транспортна компанія «Лідер», надавши всі підтверджуючі документи, а митний орган безпідставно здійснив коригування митної вартості товару в бік збільшення. Відповідач протиправно скоригував митну вартість товару, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 2,10356 російських рублів за кілограм. Позивачем надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п. 1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, зокрема за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 22.11.2018 року № 504010/2018/002968.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки останнім здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних товарів) митне оформлення яких вже здійснено. Позивачем вже здійснювалось митне оформлення подібного товару за МД № UA504010/2018/002968 від 22.11.2018 за митною вартістю 2,10356 російських рублів за кілограм. Крім того, за результатом розгляду документів встановлено, що подані документи не містили інформації щодо складових митної вартості товару.
06.03.2019 від представників позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" укладено зовнішньоекономічний контракт № 18-345 від 31.10.2018 року (далі - Контракт) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістична транспортна компанія «Лідер», (далі - ТОВ «Лідер», Продавець), в межах якого з урахуванням Додатку № 1 (Специфікації № 1) від 31.10.2018 року, Продавцем здійснювалась поставка товару - каміння вапнякове технологічне за ціною 1392,00 російських рублів за 1 тонну.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 Контракту, Продавець зобов'язаний поставити товар на умовах DAP Російсько - Український кордон згідно з ІНКОТЕРМС-2010. При цьому, ціна на товар також визначається та приймається на умовах DAP Російсько - Український кордон (згідно з ІНКОТЕРМС-2010), та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
Пунктом 2.2. Контракту Сторони визначили, що ціна на товар вказується в специфікаціях. Зокрема, специфікацією № 1 вартість товару визначена 1392,00 російських рубля за 1 тонну, який має відвантажуватись протягом листопада 2018 року - січень 2019 року на адресу позивача.
З метою ввезення товару на територію України, позивачем 14.01.2019 надана відповідачу для митного оформлення електронна митна декларація. Митна вартість товару в митній декларації заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів які імпортуються.
В якості основних документів для підтвердження митної вартості товару позивачем надані: контракт № 18-345 від 31.10.2018 року, специфікації № 1 від 31.10.2018 року, інвойс, накладна СМГС, паспорт якості, платіжне доручення. Згідно з наданими документами підтверджувався фактичний обсяг даної поставки, вартість товару за 1 тону та загальна вартість партії товару.
Відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення від 14.01.2019 р. №42046, зазначивши, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо витрат на страхування оцінюваного товару) та повідомив про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Витребувавши:1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Позивач листом від 14.01.2019 надав митниці додатково документи та інформацію, що підтверджують заявлену митну вартість товару: інформацію про якісні та вартісні характеристики товару з офіційного сайту виробника, повідомивши додатково, що якість товару підтверджена паспортом якості № 5109 від 31.12.2018 року, копію митної декларації країни відправлення № 10116030/311218/0008982 від 31.12.2018 року, яка підтверджує заявлену митну вартість товар. Відповідача повідомлено, що товар за контрактом не страхувався, а тому надати страховий поліс немає можливості, також, зазначено, що інших договорів із третіми особами, пов'язаних із контрактом № 18-345 від 31.10.2018 року про поставку товару, не укладались, тому що ТОВ «МГЗ» є кінцевим споживачем продукту.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаної партії товару відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 2,10356 російських рублів за кілограм. При цьому, відповідач скоригував митну вартість відносно одиниці ваги товару (за кілограм), тоді як позивач згідно з контрактом визначав митну вартість відносно одиниці ваги товару (тона).
Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, зокрема, за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 22.11.2018 № UA504010/2018/002968.
У зв'язку з відмовою відповідача прийняти вищевказану митну декларацію, з метою розмитнення вищезазначеного товару, подав нову митну декларацію, у якій ціна ввезено товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості та сплачено усі обов'язкові платежі, на підставі яких відповідачем здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.
Позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна договору зазначається у специфікаціях.
Відповідно до ст. ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає.
Позов належить задовольнити.
З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1921,00грн., сплачений платіжним дорученням №00325 від 22.01.2019 р.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) задовольнити.
2.Визнати протиправними та скасувати: рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.01.2019 № UA504010/2019/000003/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 16.01.2019 № UA504010/2019/00011.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір у сумі 1921,00грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 00325 від 22.01.2019 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар