28 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/882/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О. перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
доЧернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
провизнання неправомірним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 25.03.2019 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірним, скасування наказу від 28.02.2012 № 15-о, поновлення на посаді з 01.03.2012 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинно була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати неправомірним та скасувати наказ про його звільнення від 28.02.2012.
У свою чергу, частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позовна заява направлена до суду засобами поштового зв'язку 25.03.2019, тобто через сім років після звільнення позивача зі служби, що свідчить про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, та посилається на те, що він отримав відповідь від Головного управління ДФС у Чернігівській області 14.03.2019, а тому саме з цього часу розпочався строк для звернення до суду, оскільки саме з цієї відповіді йому стало відомо про порушення його прав.
Проте, з огляду на матеріали справи позивач звернувся до відповідача лише 04.03.2019, однак суд не вбачає із позовної заяви та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду наявності підстав, які не давали змоги ОСОБА_1 звернутись до відповідача протягом 7 років з часу його звільнення.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду та не додав доказів поважності таких причин.
В силу вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивачем не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позовна заява ОСОБА_1 не містить всіх необхідних реквізитів позовної заяви, зазначених вище.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно зі статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску цього строку, позовної заяви та її копії, відповідно до кількості відповідачів, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області визнання неправомірним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута позивачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Скалозуб