22 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/166/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Порядок в домі" до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне підприємство "Порядок в домі" (далі - позивач), звернувся до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-1308/18/422/НД/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/384 від 20.12.2018 року про накладення штрафу в сумі 111690,00 грн.
- стягнути з відповідача судові витрати.
1. Аргументи учасників справи.
1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 28.11.2018 року по 29.11.2018 року посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № ЧВ - 1308/18/422/НД/АВ від 03.12.2018 року, в якому зафіксовані виявлені (окрім іншого) порушення: ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України, зокрема в частині допущення працівниці ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. На підставі наведеного, уповноваженими особами відповідача 20.12.2018 року винесено оскаржувану постанову, яка на переконання позивача є незаконною, безпідставною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
1.2. На думку позивача суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме роботодавець, який наділяє обов'язками працівника виконувати ту чи іншу функцію від свого імені, і на свою користь та несе витрати по оплаті такої роботи. В даному випадку позивач не перебував у трудових відносинах з працівником ОСОБА_3, та не сплачував їй за послуги бухгалтерського обліку жодної винагороди. За для отримання таких послуг позивач уклав договір із ПП “ДебетЧе”, яке взяло на себе обов'язки надання комплексу бухгалтерських послуг підприємству. Реальність такого правочину та наявність взаємних прав і обов'язків між ПП “Порядок в домі” і ПП “ДебетЧе” підтверджується спільним договором та проведеними взаєморозрахунками за цим договором.
1.3. Зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугували також й письмові пояснення працівниці ОСОБА_3М, які на переконання позивача відібрані інспекторами під «диктовку». Крім того, остання надавала пояснення будучи схвильованою та наляканою, при цьому вказуючи фактично недостовірні відомості з приводу того, що вона нібито працевлаштована в приватному підприємстві “Порядок в домі” на посаді бухгалтера, а у вересні 2018 року проходила стажування на цьому ж підприємстві.
1.4. Окрім інших аргументів, позивач звертав увагу суду на те, що відповідач здійснив інспекційне відвідування на підставі, яка не передбачена законодавством України, не вручивши при цьому направлення на проведення інспектування.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що оскаржувана постанова є правомірною і винесена у спосіб передбачений законодавством, з огляду на наступне.
2.1. Посилаючись на норми законодавства України зазначає, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відтак, на виконання зазначених вимог головний державний інспектор Гончар О.А., вручив позивачу направлення на проведення інспекційного відвідування в якому відображена вся необхідна інформація.
2.2. Заперечуючи проти адміністративного позову відповідач звертав увагу суду на те, що 28.11.2018 р. посадовими особами відповідача відвідано місце фактичного здійснення діяльності ПП “Порядок в домі”. В процесі здійснення інспекційного відвідування в приміщенні, де здійснює діяльність дане підприємство знаходилась одна працівниця- Герасимюк ОСОБА_4, яка виконувала роботу з обслуговування клієнтів, а саме відповідала на телефонні дзвінки з приводу нарахованої квартплати мешканців будинків, які обслуговуються у ПП “Порядок в домі”, а також надавала мешканцям рахунки про оплату послуг, які повинні надаватися підприємством.
В результаті чого, ОСОБА_5 запропоновано надати письмове пояснення, яка в свою чергу пояснила, що працює бухгалтером по квартирній платі в ПП “Порядок в домі” з 04.10.2018р. по угоді. Також остання зазначила, що у вересні 2018 р. проходила стажування 2 тижні в позивача до 13-00 години. Заробітну плату отримує у розмірі 8000 грн., що й слугувало підставою винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, перевіркою бухгалтерських та кадрових документів (наказів про прийом та звільнення працівників, відомостей нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу) за вересень - листопад 2018р. встановлено відсутність відомостей про прийом на роботу гр. ОСОБА_3
Разом з тим, 28.11.2018р. ОСОБА_3 надала доповнення до свого пояснення в якому зазначила, що працює у ПП “Дебет Че” на посаді бухгалтера та до ПП “Порядок в домі” жодного відношення немає. Також остання зазначила, що під час виконання своїх обов'язків за основним місцем роботи в ПП “Дебет Че” ознайомлювалась з порядком ведення бухгалтерського обліку в ПП “Порядок в домі”. Дане ознайомлення проходило в приміщенні де здійснює діяльність ПП “Порядок в домі”. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань жодного приватного підприємства “Дебет Че” виявлено не було. Також, до перевірки не надано жодного договору про надання будь-яких послуг укладеного між ПП “Порядок в домі” та ПП “Дебет Че”.
З огляду на наведене вище відповідач вважає, що факт порушення законодавства про працю позивачем, доведений в ході інспекційного відвідування, а спірна постанова правомірна та винесена у межах та спосіб передбачений законодавством.
3. Процесуальні дії в справі.
3.1. 07.03.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду забезпечено адміністративний позов, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58527170 на підставі виконавчого документа - постанови №ЧВ-1308/18/422/НД/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/384 від 20.12.2018 року, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
4. Доводи учасників справи.
4.1. Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначенні в позовній заяві.
4.2. Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилався на доводи та аргументи наведенні у відзиві на адміністративний позов.
4.3. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що на день проведення інспекційного відвідування у позивача, вона працювала відповідно до цивільно - правого договору у ПП “Дебет Че”. Зокрема, в її обов'язки входило надавати послуги по введенню бухгалтерського обліку та нарахуванню квартплати клієнтам ПП “Порядок в домі”, за що вона отримувала грошову винагороду від ПП “Дебет Че”. На запитання головуючого вказала, що з грудня 2018 року працює в ПП “Дебет Че” по трудовій угоді, а з жовтня 2018 року надавала послуги ПП “Порядок в домі”. Окрім іншого вказала, що пояснення інспекторам відповідача надавала будучи схвильованою та наляканою, фактично пояснення писала під диктовку інспекторів.
5. Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
5.1. 27.11.2018 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі рішення керівника, за результатами аналізу інформації, викладеної у зверненні депутата Чернівецької міської ради ОСОБА_6 від 06.11.2018 року № 75 винесено наказ №616 “Про проведення інспекційного відвідування” на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками у приватному підприємстві “Порядок в домі”, за адресою: вул. Рівненська, 5-А, м. Чернівці, тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 28.11.2018 року по 29.11.2018 року. (а.с.56)
5.2. Цього ж числа (27.11.2018 року) видано направлення на проведення інспекційного відвідування №04-345 тривалістю 2 робочих дні з 28.11.2018 року по 29.11.2018 року. (а.с.57)
5.3. 28.11.2018 року посадовими особами Управлінням Держпраці у Чернівецькій області складений акт №ЧВ-1308/18/422/НД, про неможливість проведення інспекційного відвідування зі змісту якого встановлено, що у присутності юриста ПП “Порядок в Домі” ОСОБА_1 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування.
Констатовано про те, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування. Ненадання для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а також внесено до акту запис (дослівно): “№ ЧВ-1308/18/422/НД від 28.11.2018 року”.
У вказаному акті міститься відмітка про зупинення строку проведення інспекційного відвідування, та (підпис) юрист ПП “Порядок в домі” - ОСОБА_1 (а.с.58-59)
5.4. На підставі вимоги № ЧВ-1308/18/422/НД від 28.11.2018 року про надання документів, інспекційне відвідування зупинено на 2 робочих днів в строк до 30.11.2018 року. (а.с.60-61)
5.5. 03.12.2018 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-1308/18/422/НД/АВ, яким встановлено у позивача порушення наступних норм законодавства (окрім іншого):
- частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, зокрема: 28 листопада 2018 р. працівниками Управління Держпраці у Чернівецькій області (ОСОБА_7 та ОСОБА_8І.) відвідано місце фактичного здійснення діяльності ПП “Порядок в домі” за адресою вул. Південно-Кільцева, 5. м. Чернівці. В процесі здійснення інспекційного відвідування, в приміщенні де здійснює діяльність дане підприємство знаходилась одна працівниця, ОСОБА_3, яка виконувала роботу з обслуговування клієнтів, а саме відповідала на телефонні дзвінки з приводу нарахованої квартплати мешканців будинків, які обслуговуються у ПП “Порядок в домі”, а також надавала мешканцям рахунки про оплату послуг, які повинні надаватися підприємством. Також, в процесі здійснення заходу контролю ОСОБА_5 запропоновано надати письмове пояснення щодо її перебування за вказаною адресою та виконання посадових обов'язків. Так, у своєму поясненні, наданому інспекторам праці 28 листопада 2018р. у приміщенні по вул. Південно-Кільцева, 5, м. Чернівці, ОСОБА_3 пояснила, що працює бухгалтером по квартирній платі в ПП “Порядок в домі” з 04.10.2018р. по трудовій угоді. Також остання зазначила, що у вересні 2018 р. проходила стажування 2 тижні в ПП “Порядок в домі” та вказала, що працює з режимом роботи 09-00 до 17-00 год. у суботу з 09-00 з до 13-00 години. Заробітну плату отримує у розмірі 8000 грн.
Згідно із Законом України “Про вишу освіту”, Законом України “Про освіту”, Законом України “Про зайнятість” у більшості випадків мета стажування - це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності. Стажування є складовою післядипломної освіти нарівні з перепідготовкою, спеціалізацією, розширенням профілю (підвищення кваліфікації). Тут же встановлено, що особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про післядипломну освіту. Післядипломна освіта здійснюється вищим навчальним закладами післядипломної освіти або структурним підрозділом ВУЗів відповідного рівня акредитації, в т. ч. на підставі укладених договорів.
Також трудовим законодавством визначено таке поняття, як навчання на виробництві. Наказом Мінпраці та Міносвіти від 26.03.2001р. №127/151 затверджено Положення про професійне навчання кадрів на виробництві. В ньому визначено, що стажування передбачає набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня. Нормами цього положення визначено, що стажування, як один з видів підвищення кваліфікації керівних працівників проводиться на підприємствах, установах, організаціях, як в Україні так і за її межами, за індивідуальним планом, який затверджується керівником підприємства чи підрозділу, що направляє працівника на стажування. За результатами стажування за місцем його проведення видається довідка довільної форми про проходження стажування. А відповідні записи про професійне навчання робітників та підвищення кваліфікації працівників та спеціалістів вносяться у трудову книжку.
Водночас слід зазначити, що проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Якщо ж посада працівника не відноситься до перелічених вище категорій, то такий працівник має бути прийнятий на роботу (“оформлений”) за правилами КЗпП, у разі необхідності - із випробувальним терміном.
Перевіркою бухгалтерських та кадрових документів (наказів про прийом та звільнення працівників, відомостей нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу) за вересень - листопад 2018р. жодних відомостей про прийом на роботу гр. ОСОБА_3 не було.
В порушення вимог ч.1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України “Укладення трудового договору” працівниця ОСОБА_3 з 17 вересня 2018р. була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
28.11.2018р. ОСОБА_3 надала доповнення до свого пояснення в якому зазначила, що працює у ПП “Дебет Че” на посаді бухгалтера, а до ПП “Порядок в домі” жодного відношення немає. Також, остання зазначила, що під час виконання своїх обов'язків за основним місцем роботи в ПП “Дебет Че” ознайомлювалась з порядком ведення бухгалтерського обліку в ПП “Порядок в домі”. Дане ознайомлення проходило в приміщенні де здійснює діяльність ПП “Порядок в домі”.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань жодного приватного підприємства “Дебет Че” виявлено не було. Також, до перевірки не надано жодного договору про надання будь-яких послуг укладеного між ПП “Порядок в домі” та ПП “Дебет Че”. (а.с.62-67)
Цього ж числа - 03.12.2018 року посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-1308/18/422/НД/АВ/П . (а.с. 68-69)
5.6. 06.12.2018 року директором ПП “Порядок в домі” подано заперечення на акт інспекційного відвідування № ЧВ -1308/18/422/НД/АВ. (а.с.27)
5.7. 20.12.2018 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”, частини 3 статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 111690,00 грн. (а.с.11-12)
5.8. Судом досліджена постанова Шевченківського районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року № 727/293/19, згідно якої провадження у справі про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення передбаченого ст.41 ч.3 КпАП України - закрито в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. (а.с.115-116)
5.9. В ході розгляду справи судом також досліджувались наступні документи:
Витяг з договору № 01/1 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 03.09.2018 року, укладений між ПП “Порядок в домі” (замовник) та ПП “Дебет Че”.
Відповідно до умов договору Виконавець надає Замовнику комплекс послуг з бухгалтерського обліку. (п.1.2. Договору)
Договір починає діяти з 03 вересня 2018 року і діє до 31 грудня 2018 року. (а.с.29)
5.10. 03.09.2018 року між ПП “Дебет Че” (замовник) та гр. ОСОБА_3 (виконавець), укладено цивільно - правовий договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи:
- ознайомлення з програмним комплексом з нарахування платежів з управління багатоквартирними житловими будинками;
- внесення в програмний комплекс з нарахування платежів з управління багатоквартирними житловими будинками тарифів в кількості 8622 шт. в строк з 03 вересня 2018 р. до 28 вересня_2018 р. включно.
Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. (а.с. 36)
04.10.2018 року та 01.11.2018 року між сторонами укладено аналогічні за змістом договори. (37-38)
5.11. На виконання умов договору про надання послуг № 01/1 від 03.09. 2018 складено акти прийому передачі виконаних робіт від 30.11.2018 року на суму 22600,00 грн., та від 03.12.2018 року на суму виконаних робіт 56000,00 грн. (а.с.40-41)
5.12. Судом дослідженні платіжні доручення, відповідно до яких платником являється ПП “Порядок в домі”, а отримувачем коштів ПП “Дебет Че” №76 на суму 15000,00 грн. (оплата згідно акту від 03.12.2018 року), №131 від 22.12.2018 року на суму 7000,00 грн. (оплата згідно акту за листопад 2018 року), №94 від 28.12.2018 року на суму 33000,00 грн. (оплата згідно акту за грудень 2018 року), №107 від 03.01.2019 року на суму 8000,00 грн. (оплата згідно акту за грудень 2018 року). (а.с. 42, 43, 44, 45)
5.13. Судом дослідженні письмові пояснення ОСОБА_3 від 28.11.2018 року, зміст якого містить інформацію про те, що вона працює бухгалтером по квартирній платі в ПП “Порядок в домі” з 04.10.2018р. по трудовій угоді. У вересні 2018 р. проходила стажування 2 тижні в ПП “Порядок в домі”. Працює з режимом роботи з 09-00 до 17-00 год. У суботу з 09-00 до 13-00 години. Заробітну плату отримує в розмірі 8000 грн. (а.с.18)
Того ж числа (28.11.2018 року) ОСОБА_3 надала доповнення до свого пояснення в якому зазначила, що фактично працює у приватному підприємстві “Дебет Че” на посаді бухгалтера, а до ПП “Порядок в домі” жодного відношення немає. Під час виконання своїх обов'язків за основним місце роботи в ПП “Дебет Че” ознайомлювалась з порядком ведення бухгалтерського обліку в ПП “Порядок в домі”. Дане ознайомлення проходило в приміщенні, де здійснює діяльність ПП “Порядок в домі”. (а.с.19)
5.14. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається що з 21.08.2018 року ПП “Дебет Че” зареєстроване як юридична особа, вид діяльності: діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування. (а.с.30-31)
5.15. Відповідно до листа в.о. директора ПП "Дебет Че" та штатного розкладу працівників ПП "Дебет Че" - ОСОБА_3 працює на посаді бухгалтера у ПП "Дебет Че" з посадовим окладом згідно штатного розпису підприємства, затвердженого наказом від 03 вересня 2018 року. (а.с.118-119)
6. Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.
6.1. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Заходи контролю здійснюються (окрім інших), органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами… (стаття 2 Закону №877)
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Порядок №295).
Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.
З огляду на встановлені судом обставини, очевидним є те, що предметом перевірки позивача було питання дотримання вимог законодавства про працю та інших порушень у сфері трудового законодавства.
6.2. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позивних вимог (окрім іншого), позивач звертав увагу суду, що інспекційне відвідування проведено не на підставі вимог законодавства, та з порушенням процедури проведення, зокрема в частині не пред'явлення посадовими особами відповідача направлення на проведення контрольного заходу та не вручення його представнику ПП “Порядок в домі”. Крім того, відповідачем приймаючи спірне рішення безпідставно не взято до уваги всіх обставин справи та доданих матеріалів до заперечення на акт інспекційного відвідування (договір про надання послуг укладений між ПП “Порядок в домі” та ПП “ДебетЧе”, і проведенні взаєморозрахунки за цим договором).
В ході розгляду справи судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі наказу керівника органу та направлення, які винесені за результатами отриманої інформації депутата міської ради.
Суд зазначає, що заходи контролю з питань державного нагляду та контролю за додержання законодавства про працю та зайнятість населення врегульовані частиною 3 статті 6 Закону № 877 згідно якої встановлено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача вручено представнику позивача (ОСОБА_1В.) направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить власноручний підпис останнього у цьому направленні (а.с.57). В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідача фактично допущено до проведення перевірки, що останнім не заперечувалось.
Як зазначалось вище, у зв'язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування, відповідачем складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та була вручена вимога про надання документів, якою позивача зобов'язано у строк два робочих дні надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, які останній на виконання вимоги і надав. Відтак, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення процедури проведення інспекційного відвідування.
Стверджуючи про протиправність процедури проведеної перевірки, позивач не навів достатніх аргументів, які б вказували на порушення в діях посадових осіб відповідача, маючи при цьому можливість не допустити працівника відповідача до проведення інспектування, якщо вважав, що така перевірка проводиться протиправно. Відтак, суд не може погодитись з тією обставиною, що посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування з порушенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
6.3. В ході розгляду справи позивачем зверталась увага суду на те, що письмові пояснення ОСОБА_3 надані під час проведення інспекційного відвідування, які окрім іншого слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови, фактично «надиктовувались» інспекторами відповідача, при цьому остання була збентежена, налякана та схвильована, що в сукупності призвело до надання недостовірних відомостей з приводу її перебування у позивача, що також і вказала ОСОБА_3, будучи допитана в якості свідка в ході розгляду справи. Однак, суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження даних обставин, а сам по собі факт хвилювання свідка не може свідчити про протиправність дій і спірного рішення.
6.4. Як зазначено вище, позивач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що на його думку суб'єктом відповідальності за правопорушення, яке зафіксоване в акті інспекційного відвідування є саме роботодавець, який наділяє обов'язками працівника виконувати ту чи іншу функцію від свого імені і на свою користь, та несе витрати по оплаті такої роботи. В даному випадку позивач не зобов'язувався працівнику ОСОБА_3 надавати жодних послуг підприємству та не сплачував за ці послуги жодної винагороди, а задля отримання таких послуг уклав договір із ПП “Дебет Че”, яке взяло на себе обов'язки надання комплексу бухгалтерських послуг підприємству. Реальність такого правочину та наявність взаємних прав і обов'язків між ПП “Порядок в домі” і ПП “Дебет Че” підтверджується спільним договором та проведеними взаєморозрахунками за цим договором.
Надаючи правову оцінку наведеним вище доводам позивача, суд зазначає наступне.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач всупереч вимогам частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, здійснив допуск до роботи працівника ОСОБА_3 в період з 17 вересня 2018 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Обставини допуску особи до роботи у вказаний період без укладення трудового договору також не заперечувались і позивачем. Аргументи позивача фактично зводились до того, що ним укладено цивільно-правову угоду, і на виконання цієї угоди працівник ПП «Дебет Че» надавав бухгалтерські послуги.
Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно положень частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
Суд зазначає, що предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи. У випадку позивача, фізична - особа ОСОБА_3 виконувала роботу з організації та ведення бухгалтерського обліку у позивача (нарахування квартплати та споживачам та ін.) щодня з понеділка по п'ятницю з 09-18 години, що не заперечувались позивачем.
Разом з тим, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначенні Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон № 966).
Відповідно до частини 4 статті 8 Закон № 966 встановлено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, зокрема:
- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність, яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.
В ході судового розгляду справи встановлено та підтверджується показами свідка те, що ОСОБА_3 надаючи послуги бухгалтерського обліку не була зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності (самозайнятою особою), та не перебувала в штаті юридичної особи за трудовою угодою, з якою позивачем укладено цивільно-правові угоди.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства в контексті встановлених обставин справи та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не дотримано вимог законодавства щодо організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, і як наслідок всупереч статті 24 КЗпП України допущено до роботи працівника ОСОБА_3 в період з 17 вересня 2018 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до роботи щодо організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
З матеріалів справи вбачається, що відносини позивача з фізичною особою ОСОБА_3, яка фактично здійснювала роботу бухгалтера на підприємстві ПП “Порядок в домі”, оформлені шляхом укладення цивільно-правових договорів з надання послуг ведення бухгалтерського обліку з ПП “Дебет Че”.
При цьому, ОСОБА_3 на час проведення інспекційного відвідування аналогічно - не перебувала у трудових відносинах з ПП “Дебет Че”, а лише надавала послуги згідно цивільно - правового договору з останнім. Отже, за своїм характером відносини позивача та ОСОБА_3 мають ознаки трудових, незважаючи на те, що склад правовідносини цих юридичних осіб і фізичної особи документувався останніми шляхом укладення цивільно-правових договорів, які за своєю суттю не узгоджуються з наведеними вище нормами.
Враховуючи наведене вище, спірна постанова контролюючого органу, про накладення на позивача штрафу в сумі 111690,00 гривень щодо допуску до роботи фізичної особи без укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження власника, є правомірною та не підлягає скасуванню.
6.5. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також надати оцінку доводам позивача про те, що у відношенні директора ПП “Порядок в домі” ОСОБА_9 Шевченківським районним судом Чернівецької області закрито провадження у зв'язку з відсутністю з відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП. (а.с.115-16)
Частиною 3 статті 41 КУпАП визначено гіпотезу та санкцію, яка стосується фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Зі змісту вказаного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці вбачається, що в ньому переважно встановлені ті ж обставини справи, що і при розгляді даного спору.
Згідно частини 6 та 7 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Разом з тим, правова оцінка надана у вказаному рішенні суду не містить інформації про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в даному випадку директора позивача, які стосуються фактів, що знайшли своє підтвердження при розгляді цього спору, виходячи із встановлених обставин справи.
6.6. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази позивача на підтвердження наведених аргументів та докази надані суб'єктом владних повноважень - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, повністю спростовані аргументами відповідача, а тому в суду є достатні підстави для відмови в задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність спірного рішення, як такого, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
7. З урахуванням того, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Порядок в домі" до Управління Держпраці у Чернівецькій області відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 березня 2019 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Приватне підприємство "Порядок в домі" (вул. Рівненська, 5 А, м.Чернівці, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ: 42152566)
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ:39888333)
Суддя Боднарюк О.В.