28 березня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/101/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Михальчанська сільська рада, ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить :
- визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27.12.2018 року за №Ф-2789/0-1887/0/16-18;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області згідно заяви від 20 листопада 2018 р.
Ухвалою суду від 31 січня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся із заявою до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 20.11.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
27.12.2018 року ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №Ф-2789/0-1887/0-16-18 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви, з посиланням на те, що відповідачем на цю землю видано наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та запропоновано звернутись до ГУ Держгеокадастру по надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки.
Позивач стверджує, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовило йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.
14.02.2019 року ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області) подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Вважає, що при прийнятті рішення щодо відмови ОСОБА_1 діяло виключного в межах наданих повноважень, згідно вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.
Вказує, що оскільки на момент подачі позивачем заяви, в ГУ Держгеокадастру вже була зареєстрована заява іншої особи від 19.11.2018 року за №Б-2698/0/15-18 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
20 лютого 2019 року судове засідання не відбулось у зв'язку із поданням клопотань про відкладення розгляду справи учасниками процесу. Розгляд справи перепризначено на 04 березня 2019 року.
04 березня 2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Михальчанську сільську раду, ОСОБА_3. Судове засідання перепризначено на 20.03.2019 року.
20 березня 2019 року представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на доводи викладенні в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи викладенні у відзиві на позовну заяву.
ОСОБА_3 в судове засідання призначене на 20 березня 2019 року не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, пояснення по справі до суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Представник Михальчанської сільської ради, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання призначене на 20.03.2019 року не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового розгляду.
Після дослідження письмових доказів, учасниками справи подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що не має перешкод для розгляду і вирішення адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовільнити в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код РНКОПП НОМЕР_1, проживає за адресою: 59040, Чернівецька область, с. Михальча, вул. Л.Українки, буд. 26) звернувся із заявою до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 20.11.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області (а.с. 9-10, 11).
ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 27.12.2018 року №Ф-2789/0-1887/0-16-18 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви, з посиланням на те, що відповідачем на цю землю видано наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та запропоновано звернутись до ГУ Держгеокадастру по надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки (а.с. 14).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач за захистом свої прав звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку діям відповідача суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14 Конституції України).
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Приписами частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 ст. 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач приймає одне з таких рішень: або надає дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою, або інформує про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1В звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
При цьому, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з посиланням на те, що була зареєстрована заява іншої особи від 19.11.2018 року за №Б-2698/0/15-18 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
Суд не погоджується з такими рішеннями відповідача, виходячи з наступного .
За приписами ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відтак суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що в ході судового розгляду справи відповідачем доказів невідповідності земельної ділянки вказаної позивачем у викопіюванні, доданому до заяви, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суду надано не було.
Відповідачем не доведено жодної з підстав передбачених ст. 118 ЗК для відмови у задоволенні клопотання позивача.
Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 20.11.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
Однак, в ГУ Держгеокадастру вже була зареєстрована заява іншої особи від 19.11.2018 року за №Б-2698/0/15-18 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області
Разом з тим, зміст статей 118, 122 ЗК свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей ЗК.
До того ж, будь-які законні критерії щодо визначення пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні.
Тобто, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття земель у власність. При дотриманні заявником при подачі зави щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вимог статей ЗКУ, у уповноваженого органу відсутні законні підстави для встановлення будь-яких обмежень у надані зазначеного дозволу.
Таким чином, суд констатує, що наявність зареєстрованої заяви іншої особи на земельну ділянку жодним чином не перешкоджає у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки це не означає надання її у власність.
Отже, викладені відповідачем у листі від 27.12.2018 року № Ф-2789/0-1887/0/16-18 мотиви для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не містять жодної із передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК підстав для такої відмови.
Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області протиправно відмовило позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,23 га, розташованої за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27.12.2018 року.
Відтак, за наведених вище обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом № Ф-2789/0-1887/0/16-18 від 27.12.2018 року.
Крім того, суд звертає увагу, що статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Оскільки судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваної відмови ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не дотримано вимог чинного законодавства, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, прийняття рішення в частині зобов'язання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - є одним із способів судового захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як судом встановлено, що оскаржувана відмова від 27.12.2018 р. № Ф-2789/0-1887/0/16-18 прийнята відповідачем не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. А тому, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257, 260 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі-відповідач або ГУ Держгеокадастру) щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27.12.2018 року за №Ф-2789/0-1887/0/16-18
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в с. Заволока в адміністративних межах Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області згідно заяви від 20 листопада 2018 р.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (вул. Л.Українки, 26, с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59040, РНОКПП НОМЕР_1)
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 194-а, м.Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 39909396)
Суддя І.В. Маренич