20 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1052/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дембіцького П.Д.,
за участю:
секретаря судового засідання: Остафійчук О.В.,
позивача: не з'явився.
представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_2 (позивач) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області щодо безспірного перерахування коштів в сумі 45613,62 грн., (сорок п'ять тисяч шістсот тринадцять грн. 62 коп.) по Виконавчому листу виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-232/11/2408 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі м. Чернівці про перерахунок пенсії, яка проявилася у не вчиненні жодних дій щодо виконавчого документа, який надійшов до них на виконання;
- зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області здійснити перерахування коштів ОСОБА_2 в сумі 45613,62 грн. (сорок п'ять тисяч шістсот тринадцять грн. 62 коп.) по виконавчому листу виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-232/11/2408 за адміністративним позовом;
- зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-23/11/2408 за адміністративним позовом, починаючи з 06.01.2016 року та негайно виплатити нараховану суму 3879,12 грн., на особистий рахунок позивача;
- зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області провести негайне виконання рішення суду в цілому.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецької області протиправно не виконується виконавчий лист виданий Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-232/11/2408, чим порушуються його права та законні інтереси, як стягувача.
Також зазначає, що внаслідок тривалої невиплати коштів відповідачем, у позивача виникло право на отримання компенсації в розмірі 3% річних від несплаченої суми, починаючи з 06.01.2016 року.
23.11.2019 року до суду надійшов відзив Головного Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області в якому зазначено, що Виконавчий лист Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.12.2014 року по справі № 2а-232/2011 перебуває на виконанні в Головному управлінні Казначейства на підставі Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (постанова КМУ від 03.09.2014 року № 440 із змінами). Даний порядок визначає механізм обліку, інвентаризації та погашення заборгованості по виконавчих документах, судових рішеннях, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». При цьому не встановлюється порядок нарахування компенсації за несвоєчасне виконання судових рішень.
Таким чином, позиція позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області щодо безспірного перерахування йому коштів по виконавчим документам є безпідставною, оскільки відповідач здійснює лише облік, зберігання виконавчих документів до настання їх черги для виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання судових рішень, які гарантовані державою».
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до наказу Державної казначейської служби України «Про затвердження Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» від 19.10.2015 року № 295 даний виконавчий лист у майбутньому буде направлений із відповідним пакетом документів до Державної казначейської служби України, яка здійснюватиме безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Також, відповідач зазначає, що Державна казначейська служба України відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання судових рішень судів, у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВ 3504040.
З урахуванням заявлених вимог, заперечень, пояснень представників сторін, судом, неодноразово з метою з'ясування всіх обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог та заперечень, а також вживались заходи щодо їх витребування.
Оскільки, сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У судове засідання позивач не з'явився, проте направив на адресу суду письмове пояснення, а також заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору.
Заслухавши пояснення представника відповідача, надавши оцінку поясненню позивача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1) серія А №145437 с. (а. с. 17).
У ході судового розгляду справи встановлено, що 29.03.2011 року постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці (справа №2-а-232/2011) адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці щодо призначення та перерахунку ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців здійснити перерахунок ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 8.06.1993 року і до 01.07.2002 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців здійснити перерахунок ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 5.07,2002 року і 29.03.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців здійснити відшкодування ОСОБА_2 інфляційних витрат, за кожну не отриману своєчасно суму пенсії за кожен календарний місяць у відповідності до вимог ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, починаючи з 8.06.1993 року і до 29.03.2011року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців нараховувати та щомісячно виплачувати ОСОБА_2 передбачену Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенс за віком по день припинення права ОСОБА_2 на такі види пенсій. (а. с. 42-43).
19.11.2014 року Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду (справа №2-а-232/2011) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівців задоволено частково. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 березня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 08 червня 1993 року по 18 серпня 2010 року - залишено без розгляду.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці протиправними щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними .
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії згідно статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру не менше 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 18 серпня 2010 року по день припинення права з урахуванням проведених виплат. Рішення набрало законної сили.
30.12.2014 року Першотравневим районним судом м Чернівці видано ОСОБА_2 виконавчий лист № 2а-232/2011. У вказаному листі зазначено вимоги до виконання, а саме: Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії згідно статтями 50,. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру не менше 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 18 серпня 2010 року по день припинення права з урахуванням проведених виплат.
Крім того, у виконавчому листі зазначено, рішення набрало чинності 19 листопада 2014 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Чернівці, вул. Українська, 38/1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, суддя-підпис, архіваріус-підпис. (а. с. 107).
29.01.2015 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду (справа № 2-а-232/2011) виправлено описку, допущену в описовій частині постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 року, а саме: замість «інвалід 2 групи» зазначити «інвалід 3 групи».
Виправлено описки в мотивувальній та резолютивній частинах постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, а саме: замість "інвалід 2 групи" зазначити "інвалід 3 групи", замість "8-ми мінімальних пенсій за віком" зазначити "6-ти мінімальних пенсій за віком", замість "75 відсотків" зазначити "50 відсотків". (а. с. 47-48).
11.02.2015 року Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду (справа №2-а-232/2011) заяву ОСОБА_2 про прийнято додаткового рішення задоволена. Ухвалено додаткову постанову, якою в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування інфляційних витрат відповідно до норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат» відмовлено. (а. с.49-50).
11.03.2015 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про прийняти до виконання виконавчого листа від 30.12.2014 року № 2а-232/2011 виданого Першотравневим районним судом м Чернівці, зазначивши реквізити банківських рахунків на які необхідно перерахувати кошти. До вказаної заяви ОСОБА_2 додав оригінал рішення суду, копія паспорту, коду. Вказана заява зареєстрована УДВС ГУ юстиції в Чернівецькій області за вхідним №1720/07-27 від 11.03.2015 року. (а. с. 106).
08.09.2015 року листом № 2292/26 Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (далі УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області) повідомило заявника ОСОБА_2, УПФ України в м. Чернівцях, ГУПФ України в Чернівецькій області позивача, що ухвала № 2а-232/11/2480 від 29.01.2015 року видана Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого ПКМ України від 03.09.2014 року № 440 прийнято до обліку та включено до І черги задоволення вимог.
Дані про рішення 08.09.2015 внесені до Реєстру рішень виконання яких гарантується державою за № 2292/26 (а. с. 18, 195).
Відповідно до пункту 10 Порядку Боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника-юридичної особи, зобов'язаний повідомити відповідній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.
Копію вказаного повідомлення направлено до Управління пенсійного фонду України в м. Чернівцях та Центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. (а. с. 18, 195).
30.10.2015 року на адресу УДВС ГУЮ в Чернівецькій області надійшла Довідка УПФ в м. Чернівцях «Про здійснення нарахування на виконання рішення суду» від 27.10.2015 року, яка зареєстрована за вх. 1720/07-27 від 30.10.2015 року. Із змісту якої вбачається, що на виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці № 2а-232/2011 від 29.03.2011 року ОСОБА_2 нараховано 45613,62 грн., урахуванням виплачених сум. (а. с. 108).
06.01.2016 року УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області листом № 02.2-13/17 подало до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (далі ГУ ДКС України в Чернівецькій області) для підписання Акт приймання передавання рішень, виконання яких гарантується державою за IV квартал 2015 року І черга із додатком Акт приймання передавання 525 справ на 10 арк., в тому числі справу - по виконавчому листу № 2а-232/2011, щодо ОСОБА_2 (порядковий № 129 акту).
Із змісту Акта приймання передавання рішень за IV квартал 2015 року І черга, видно, що вказаний Акт затверджено Начальником УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області 06.01.2016 року, а також начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області 26.02.2016 року.
Справи в загальній кількості - 525 справи передано провідним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, які прийнято начальником юридичного відділу ГУ ДКС України в Чернівецькій області. Крім того, із змісту вказаного Акту видно, що під номером 129 зазначено, справа № 2а-232/11/2408, 29.01.2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд, ОСОБА_2М, УПФ в Першотравневому районі, “ 45613,52”, “ 1”, “ 4” відсутність документів, що підтверджує правонаступництво УПФУ у м. Чернівцях. (а. с. 209-212).
Із змісту супровідного листа від 18.02.2016 року № 12-17/55-1053, який підписано начальником ОСОБА_3, (виконано ОСОБА_4) видно, що ГУ ДКС України в Чернівецькій області повернуло Управлінню ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області в додатку, зокрема: Акт прийому-передачі за ІV квартал 2015 року І черга (із зауваженнями) у 2 примірниках на 18 арк.; - Акт прийому-передачі за ІV квартал 2015 року І черга (прийняті) у 2 примірниках на 18 арк.; - 233 справи.
У вказаному супровідному листі від 18.02.2016 року № 12-17/55-1053 не зазначено реквізитів, дати, номера актів приймання-передавання, а також не зазначено номерів справ, прізвищ стягувачів та боржників. (т. 1 а. с. 225).
Крім того, із змісту супровідного листа від 06.08.2018 року № ЗПУ-44-01-22/45, який підписано начальником ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_4 (виконано Апостолюк) видно, що ГУ ДКС України в Чернівецькій області повторно отримало від Управлінню ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Акт прийому-передачі від 08.04.2016 року з підтверджуючими документами правонаступництва УПФ в м. Чернівцях, довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, який адресовано ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 22-23).
Із змісту Акта приймання-передавання за I квартал 2016 року І черга, видно, що вказаний Акт затверджено Начальником УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5 08.04.2016 р., а також начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_3 04.05.2016 року.
Справи в загальній кількості - 873 справи передано провідним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_6- підпис, які прийнято начальником юридичного відділу ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_7 04.05.2016 року - підпис.
Також, із змісту вказаного Акту видно, що під номером 328 зазначено, справа № 2а-232/11/2408, 29.01.2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд, ОСОБА_2М, Держава УПФ в Першотравневому районі, “ 45613,52”, “ 1”, “ 4”, а також зазначено, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18 Закону України про виконавче провадження, а саме: у виконавчому листі не зазначено ідентифікаційний номер. (т. 1 а.с. 24-26, 229-231).
Водночас, із змісту виконавчого листа справа № 2а-232/11/2408 видно що 30.12.2014 року Першотравневим районним судом м Чернівці, видано ОСОБА_2 виконавчий лист № 2а-232/2011. У вказаному листі зазначено зокрема - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Чернівці, вул. Українська, 38/1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, суддя-підпис, архіваріус-підпис. Рішення набрало законної сили 19 листопада 2014 року. (а. с. 107).
З цього приводу суд зазначає, що обставини, які зазначено у змісті Акту приймання-передавання за I квартал 2016 року І черга, який затверджено Начальником УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5 08.04.2016 року, а також начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_3 04.05.2016 року щодо не зазначення у виконавчому листі ідентифікаційного номеру, не відповідає об'єктивним обставинам справи, спростовується письмовими доказами, зокрема вищевказаним виконавчим листом, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2.
08.04.2016 року УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області листом № 02.2-13/820 направило на адресу ГУ ДКС України в Чернівецькій області підтверджуючі документи припинення діяльності управлінь Пенсійного фонду України в Шевченківському, Першотравневому, Садгірському районах м. Чернівці шляхом злиття та створення на їх базі Управління пенсійного фонду України в м. Чернівцях. (т.1 а. с. 220-224).
04.05.2016 року ГУ ДКС України в Чернівецькій області супровідним листом № 12-17/196-2633 повернув УДВС ГТУЮ Чернівецькій області 288 справи.
Із змісту супровідного листа № 12-17/196-2633 від 04.05.2016 року видно, що вказаний лист підписано начальником ОСОБА_3, (виконано ОСОБА_4) про те, що ГУ ДКС України в Чернівецькій області повернуло УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області в додатку Акт прийому-передачі за І квартал 2016 року І черга (в редакції УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) у 1 примірнику на 25 арк.; - Акт прийому-передачі за І квартал 2016 року І черга (із зауваженнями) у 2 примірниках на 62 арк.; - Акт прийому-передачі за І квартал 2016 року І черга (прийняті) у 2 примірниках на 43 арк.;- 288 справ.
У вказаному супровідному листі № 12-17/196-2633 від 04.05.2016 року не зазначено реквізитів, дати, номера актів приймання-передавання, а також не зазначено номерів справ, прізвищ стягувачів та боржників, а також не зазначено проте, що повертається справа ОСОБА_2, якщо так то у зв'язку з чим. (т. 1 а. с. 232).
Крім того, із змісту Акта приймання-передавання за I квартал 2016 року І черга, видно, що Акт затверджено начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_3 04.05.2016 року проте, відсутній підпис Начальника УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5, про затвердження Акту. Також, у вказаному акті зазначено, що справи в загальній кількості - 585 “прийняв” начальник юридичного відділу ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_7 04.05.2016 року - підпис. Однак відсутній підпис провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_6 про те, що ним передано справи. (т.2 а.с. 1-45).
Також, із змісту Акта приймання-передавання за I квартал 2016 року І черга, видно, що Акт затверджено начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_3 04.05.2016 року, проте, у вказаному акті відсутній підпис Начальника УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5, про затвердження Акту. Також, у вказаному акті зазначено, що справи в загальній кількості - 585 “прийняв” начальник юридичного відділу ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_7 04.05.2016 року - підпис. Однак, у вказаному акті відсутній підпис провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_6 про те, що ним передано справи. (т.2 а. с. 46-89).
У вищезазначених актах від 04.05.2016 року, які підписано начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області, не зазначено відомостей щодо справи ОСОБА_2
10.01.2017 року УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області листом 02.3-05/73 подало до ГУ ДКС України в Чернівецькій області для підписання Акт приймання передавання « 278» справ на « 6» аркушах у двох примірниках, інформацію з реєстру рішень на « 278» справ на « 11» арк. у 2-х примірниках.
Із змісту Акта приймання-передавання за IV квартал 2016 року І черга, видно, що вказаний Акт затверджено в.о. Начальника УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області 10.01.2017 року, а начальником ГУ ДКС України в Чернівецькій області 16.01.2017 року.
Справи в загальній кількості - 278 справ передано головним спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_6, які прийнято начальником юридичного відділу ГУ ДКС України в Чернівецькій області ОСОБА_7 Крім того, із змісту вказаного Акту видно, що під номером « 178» зазначено, справа № 2а-232/2011, 30.12.2014, Першотравневий районний суд, ОСОБА_2М, Держава УПФ в Першотравневому районі, « 45613,52», « 1», « 4» - інші відомості відсутні. (т. 1 а. с. 204-207).
З цього приводу суд зазначає, що ГТУЮ у Чернівецькій області у своєму листі від 06.08.2018 року №ЗПУ-44-01-22/45, який адресовано ОСОБА_2 зазначило той факт, що станом на 04.05.2016 року ГУ ДКС України в Чернівецькій області повторно отримало від УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Акт прийому-передачі від 08.04.2016 року з підтверджуючими документами правонаступництва УПФ в м. Чернівцях, а також довідку УПФ про здійснення нарахування на виконання рішення суду. (а. с. 22-23).
Водночас, відповідач не надав належні докази, як визначено ст.ст. 72-77 КАС України щодо виконання виконавчого листа справа № 2а-232/2011 від 30.12.2014 року, виданого Першотравневим районним судом у період із 26.02.2016 року по 30.10.2018 року, як того вимагає Порядок та Закон, а також не зазначив про причини не виконання.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово звертався на адресу відповідача з листами щодо виконання рішення суду, на які відповідачем надано відповідь.
Так, 23.07.2018 року відповідач розглянув запит ОСОБА_2 на який листом № 13-22/297-2621 надав відповідь та зазначив, що виконавчий лист Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.12.2014 року № 2а-232/2011 про стягнення на його користь коштів знаходиться на виконанні в ГУК України в Чернівецькій області за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» з 16.01.2017 року. (а. с. 27).
06.08.2018 року Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області розглянувши запит ОСОБА_2 повідомило останнього про те, що Актом приймання-передавання від 06.01.2016 року його документи передано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто до ГУ ДКС України у Чернівецькій області, проте останні було повернуто, оскільки боржником за виконавчим документом є Управління пенсійного фонду в Першотравневому районі м. Чернівці, яке припинило свою діяльність.
На підставі акта приймання-передавання від 08.04.2016 року його документи повторно передано до ГУ ДКС України в Чернівецькій області із наданням підтверджуючих документів правонаступництва Управління Пенсійного фонду в м. Чернівцях, Довідки про здійснення нарахування на виконання рішення суду. До вказаного листа додано копія Акту приймання - передавання за І квартал 2016 року в якому за № 328 значиться ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 22-26).
20.08.2018 року відповідач листом № 1322/324-2917 надав відповідь ОСОБА_2 у якій зазначив, що за рахунок бюджетних асигнувань на 2018 рік планується провести операції з перерахування коштів відповідно до виконавчих документів, які знаходяться на виконанні за програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» і зареєстровані в органах Казначейства до 01.04.2017 року.
В той же час, документи позивача знаходяться на виконанні у Головному управління Казначейства за цією програмою з 16.01.2017 року. (а. с. 28).
14.09.2018 року відповідач розглянув запит ОСОБА_2 на який листом № 1322/324-2917 надав відповідь та зазначив, що згідно акту приймання-передавання за IV квартал 2016 року від 16.01.2017 року надійшло 278 заяв стягувачів про примусове виконання судових рішень.
Виконавчий лист Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.12.2014 року по справі № 2а-232/2011 про стягнення коштів на його користь знаходиться на виконанні у Головному управлінні Казначейства за бюджетною програмою КПКВ 3504040 „Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою” з 16.01.2017 року.
Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 3504040 „Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою” здійснюється Державною казначейською службою України за черговістю надходження рішень суду на виконання. (т. 1 а. с. 29).
28.09.2018 року позивач звернувся із заявою до Головного Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області щодо перерахування коштів на виконання судового рішення, а також виплати всієї суму боргу. (т. 1 а. с. 61).
04.10.2018 року відповідач розглянув заяву ОСОБА_2 від 28.09.2018 року повідомив його листом № 13-12/405-3515 про те, що за рахунок бюджетних асигнувань на 2018 рік планується провести операції з перерахування коштів відповідно до виконавчих листів, які знаходяться на виконанні за програмою і зареєстровані в органах Казначейства до 01.04.2016 року. Документи знаходиться на виконанні у Головному управлінні Казначейства за бюджетною програмою 3504040 з 16.01.2017 року. (т.1 а. с. 30-32).
31.10.2018 року Державна казначейська служба України листом № 5-10/2650-17806 Головні управління державної казначейської служби в областях та місті Києві про перелік сформованих Реєстрів судових рішень, які підлягають оплаті за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 у грудні 2018 року та січні-березні 2019 року, зокрема реєстр № 1035 необхідно направити до Казначейства до 10.01.2019 року (а. с. 112).
26.12.2018 року відповідач листом № 13-07/578-4604 до Державної казначейської служби України направив висновок від 26.12.2018 року № 17 по акту приймання-передавання за IV квартал 2016 року, реєстр до висновку від 30.10.2018 року № 1035 до акту приймання-передавання за IV квартал 2016 року від 16.01.2016 року, оригінали виконавчих документів стягувачів (постанови, виконавчі листи) згідно реєстру, оригінали довідок про нарахування виплат стягувачам згідно реєстру. (а. с. 113-114, 226-228).
Із змісту реєстру до висновку від 30.10.2018 року № 1035 вбачається, що під порядковим номером 24 зазначено 30.12.2014 року, справа № 2а-232/2011, Першотравневий районний суд м. Чернівців, ОСОБА_2, 45613, 62, УПФ України у Першотравневому районі м. Чернівці, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», далі рахунки. (а. с. 226-228).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), Законом України “Про виконавче провадження” 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Постановами Кабінету ОСОБА_8 України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 3 вересня 2014 року № 440 (далі - Порядок № 440), «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3 серпня 2011 року № 845 (Порядок № 845), указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_8 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету ОСОБА_8 України, іншими актами законодавства.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 ст. 372 КАС України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження” 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частино 2 ст. 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Частиною першою ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент подання позивачем виконавчого листа № 2а-232/2011 від 30.12.2014 року до Головного Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, далі - Закон №606-XIV) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання визначені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
У відповідності ч. ч. 1-3 ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом ОСОБА_8 України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з абз. 2 п. п. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_8 України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
Відповідно п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Положенням п. 4 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
У відповідності п. 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; 5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; 51)повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Згідно п. 7 Порядку № 845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
У відповідності п. 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI, інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 03.09.2014 року № 440 (далі - Порядок № 440).
Пунктом п'ятим Порядку № 440 встановлено, що зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби.
Згідно з п.7 Порядку № 440 відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).
Якщо за результатами перевірки встановлено, що рішення виконано в повному обсязі, в тому числі в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звернувся заявник, відповідальна особа повертає рішення заявнику із супровідним листом та відповідною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження.
У разі коли до заяви про виконання рішення заявником додано довідку боржника про наявну невиплачену за ним заборгованість, відповідальна особа вносить дані про таке рішення до Реєстру.
Відповідно до п.8 Порядку № 440 рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості: перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; друга черга - рішення, пов'язані з трудовими правовідносинами; третя черга - інші рішення.
Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.
Пунктом 9 Порядку № 440 передбачено, що відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.
З метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Реєстру про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру.
Положеннями пункту 13 Порядку № 440 визначено, що передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов'язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням.
Пунктом 14 Порядку № 440 передбачено, що До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом.
Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи.
До рішень зобов'язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, і завірені гербовою печаткою.
Згідно п. 15 Порядку № 440 передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток).
Акти приймання-передавання складаються окремо щодо кожної черги погашення заборгованості та передаються органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в паперовому та електронному вигляді.
У відповідності п. 16 Порядку № 440 акт приймання-передавання підписується відповідальною особою органу державної виконавчої служби та особою, визначеною керівником органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та затверджується керівниками зазначених органів.
Відповідно п. 17 Порядку № 440 відповідальна особа не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження акта приймання-передавання надсилає заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням реквізитів акта приймання-передавання.
Згідно п. 18 Порядку № 440 у разі коли органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, виявлено невідповідність переданих органом державної виконавчої служби рішень або документів вимогам цього Порядку після підписання акта приймання-передавання, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надсилає органу державної виконавчої служби повідомлення про усунення недоліків.
Після усунення недоліків орган державної виконавчої служби не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості із супровідним листом, в якому зазначається акт приймання-передавання, яким здійснювалася передача рішень.
У разі коли неможливо усунути виявлені недоліки, орган державної виконавчої служби повідомляє про це органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після чого рішення або документи повертаються органу державної виконавчої служби. Орган державної виконавчої служби повертає такі рішення заявникові з відповідними роз'ясненнями.
Пунктом 181 Порядку № 440 передбачено, що у разі надходження органу державної виконавчої служби ухвали про заміну сторони правонаступником або інших відомостей та даних (у тому числі реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв'язку) відповідальна особа не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилає їх органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із супровідним листом, в якому зазначається акт приймання-передавання, яким здійснювалася передача рішень.
З урахуванням зазначених вище обставин, щодо протиправної бездіяльності відповідача пов'язаної із виконанням виконавчого листа від 30.12.2014 року справа № 2а-232/2011 р., суд вважає зазначити наступне.
Пунктом 33 Порядку № 845 (в редакції від 28.12.2016 року) передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.
Згідно п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Відповідно п. 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Пунктом 49 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Нормами чинного законодавства зобов'язано відповідача прийняти виконавчий документ (рішення), у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів передати до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку № 845.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів щодо звернення ним із відповідними заявами до органу, який видав виконавчий документ про встановлення чи заміну порядку і способу виконання такого рішення, а також звернення до суду із заявами про заміни особи (боржника, стягувача) правонаступником.
Однак, як встановлено судом, виконавчий лист № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року, який видано Першотравневим районним судом м. Чернівці, знаходився на виконанні у Головному управлінні державної казначейської служби України в Чернівецькій області з 26.02.2016 року.
Проте, Головне управлінні державної казначейської служби в Чернівецькій області без додержання вимог Порядку № 845 лише 26.12.2018 року супровідним листом № 13-07/578-4604 направив до Державної казначейської служби України висновок від 26.12.2018 року № 17 по акту приймання-передавання за IV квартал 2016 року, реєстр до висновку від 30.10.2018 року № 1035 до акту приймання-передавання за IV квартал 2016 рок від 16.01.2016 року, оригінал виконавчих документів стягувачів (постанови, виконавчі листи) згідно реєстру, оригінали довідок про нарахування виплат стягувачам згідно реєстру. (т. 1 а. с. 113-114).
Також суд звертає увагу, що пунктом 5 Порядку № 845 визначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; 5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; 51)повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Пунктом 8 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Відповідно пункт 9 Порядку № 845 (в редакції від 21.10.2015 року) передбачає, що оорган Казначейства повертає: 1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: - не підлягає виконанню органом Казначейства; - подано особою, що не має відповідних повноважень; - пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; - видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки;
2) документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли: рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством; документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.
Як встановлено судом, 06.01.2016 року УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області листом №02.2-13/17 передало, а ГУ ДКС України в Чернівецькій області прийняло Акт приймання передавання рішень, виконання яких гарантується державою за IV квартал 2015 року І черга із додатком справ, зокрема справу - по виконавчому листу № 2а-232/2011, щодо ОСОБА_2, який супровідним листом від 18.02.2016 року № 12-17/55-1053 повернуто УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.
Крім того, УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Актом прийому-передачі від 06.01.2016 року передали, а ГУ ДКС України в Чернівецькій області прийняло 26.02.2016 року по Акту приймання передавання за I квартал 2016 року І черга із додатком справ, зокрема справу - по виконавчому листу № 2а-232/2011, щодо ОСОБА_2. Про те, доказів щодо підстав передачі, повернення справи ОСОБА_2 до УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, не надано.
Крім того, УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Актом прийому-передачі від 08.04.2016 року передали, а ГУ ДКС України в Чернівецькій області прийняло 04.05.2016 року по Акту приймання передавання за I квартал 2016 року І черга із додатком справ, зокрема справу - по виконавчому листу № 2а-232/2011, щодо ОСОБА_2, які супровідним листом від 04.05.2016 року № 12-17/196-2633 повернули адресату. Про те, доказів щодо підстав повернення справи ОСОБА_2 до УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, не надано.
Таким чином, відповідач - ГУ ДКС України в Чернівецькій області з часу прийняття для виконання виконавчого листа справа № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року за заявою ОСОБА_2, неодноразово її повертаючи до УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області в період із 18.02.2016 року діяв з підстав не передбачених п. п. 5, 8, 9, 13, 33 Порядку затвердженого ПКМ України від 03 серпня 2011 року № 845 із змінами та доповненнями, що вказує на протиправність дій про, що судом постановлено окрему ухвалу.
У зв'язку з зазначеними обставини, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправної бездіяльності ГУ ДКС України в Чернівецькій області пов'язаної із неналежним виконанням виконавчого листа № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року за заявою ОСОБА_2 від 11.03.2015 року, підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області здійснити перерахування коштів ОСОБА_2 в сумі 45613,62 грн. по виконавчому листу № 2а-232/11/2408 виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року, суд вважає за необхідне зазначити.
Як встановлено судом, виконавчий лист № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року Першотравневого суду знаходяться на виконанні у Головному управління державного казначейства України в Чернівецькій області з 26.02.2016 року.
Суд зазначає, що відповідачем у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановленого Порядку № 875 та Порядку № 440 прийнято до виконання виконавчий лист № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року виданого Першотравневим районним судом, який внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою із присвоєнням відповідного номеру та віднесено до першої черги.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання визначені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація, юридична особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Положеннями частини 1 статті 7 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно з абз.2 пп.1 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_8 України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок № 845).
Пунктом третім Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
З наведених вище норм законодавства слідує, що не підпадають під вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та не виконуються за бюджетною програмою та взагалі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів судові рішення зобов'язального характеру.
З аналізу норм вказаного Порядку № 845, суд дійшов висновку, що ГУ ДКС України в Чернівецькій області не надано повноважень щодо здійснення нарахування сум коштів для стягнення.
Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI, інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 03.09.2014 №440 (далі - Порядок №440).
Відповідно до п.8 Порядку № 440 рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості: перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; друга черга - рішення, пов'язані з трудовими правовідносинами; третя черга - інші рішення.
Суд зазначає, що відповідачем у відповідності до норм Порядку № 875 та Порядку № 440 прийнято виконавчий лист суду зобов'язального характеру № 2а-232/2011 від 30.12.2014, внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою із присвоєнням відповідного номеру та віднесено до першої черги. Відповідачем здійснюється облік та зберігання вказаного виконавчого документу.
Відповідач в межах своїх повноважень вправі тільки в межах відповідних бюджетних призначень стягнути визначені у судовому рішенні кошти шляхом їх списання з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду і можливе тільки у разі стягнення коштів з боржника-державного органу.
Відповідач не уповноважений здійснювати нарахування суми коштів які підлягають стягненню, не має права перебирати на себе повноваження, щодо встановлення конкретної суми коштів, які мають бути перераховані за виконавчим листом на користь позивача, або здійснювати стягнення коштів на підставі інших документів окрім рішення суду, самостійно проводити розрахунок суми коштів належних стягувачу за рішенням суду.
Слід також зазначити, що відповідно до підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_8 України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
З такою нормою Бюджетного кодексу України кореспондується пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, а саме: рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
В даному випадку відповідач не мав законодавчих повноважень щодо здійснення перерахунку коштів на виконання вищевказаного виконавчого листа, який видано на виконання рішення суду у встановленому ч.1 ст. 3 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку, оскільки, рішення суду носить зобов'язальний характер, а у рішенні суду так і у виконавчому листі відсутні суми коштів, які підлягають стягненню на його користь.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області здійснити перерахування коштів ОСОБА_2 в сумі 45613,62 грн (сорок п'ять тисяч шістсот тринадцять грн. 62 коп.) по виконавчому листу виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-232/11/2408, не відповідають нормам чинного процесуального законодавства.
З урахуванням зазначених обставин, суд, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30.12.2014 року на виконання судового рішення в першу чергу по справі № 2а-23/11/2408 за адміністративним позовом, починаючи з 06.01.2016 року та негайно виплатити нараховану суму 3879,12 грн. на особистий рахунок позивача, суд зазначає наступне.
Положеннями частини першої, другої статті 5 Закону № 4901-VI визначено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувану виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 50 Порядку № 845 встановлено, що за порушення встановленого законом строку перерахування коштів компенсація нараховується Казначейством, якщо боржником є державний орган. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Порядок № 440 також не передбачає механізм виконання судових рішень про стягнення коштів, оскільки визначає саме порядок погашення заборгованості за рішеннями суду саме зобов'язального характеру.
Суд звертає увагу позивача, що вказана норма встановлює право на отримання компенсації виключно у разі несвоєчасного перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів, в той час як виконавчий лист № 2-а-232/2011 від 30.12.2014 року містить вимоги зобов'язального характеру.
Крім того, ГУ ДКС України в Чернівецькій області є лише органом (територіальним підрозділом) Казначейства і не наділене повноваженнями щодо нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів.
Суд також наголошує, що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів в загальному порядку також відсутні, оскільки визначення, обрахування та призначення вказаної компенсації можливо виключно після здійснення повного розрахунку з позивачем. З урахуванням зазначених обставин, оскільки на момент судового розгляду вказані вимоги є передчасними, тому, в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 287 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області щодо неналежного виконання виконавчого листа виданого Першотравневим районним судом міста Чернівці 30 грудня 2014 року справа № 2а-232/2011.
3. В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.03.2019 року.
Суддя П.Д. Дембіцький