20 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/893/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" до Чернівецької об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" 25.05.2012 р. звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки отримання товару від ТОВ “Добробут-05” підтверджується первинними документами, які були надані при проведенні перевірки. Висновок податкового органу про встановлення заниження податку на додану вартість, а також завищення в податковій декларації за вересень 2011 р. зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 34956 грн. є неправомірним. Позивач стверджує, що відповідачем жодних доказів того, що ТОВ ВКФ “Балакком” або ТОВ “Добробут-05”під час укладання договорів завідомо діяли всупереч інтересам держави і суспільства в акті перевірки не досліджено. Позивач стверджує, що докази того, що видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Операції були фактично здійснені, підтверджені складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції і є підставою для формування податкового кредиту підприємства. Позивач вважає, що податкові накладні, надані ТОВ “Добробут-05”заповнені відповідно чинного законодавства. Позивач не погоджується з посиланням відповідача на фіктивність підприємництва, оскільки такий факт встановлюється в порядку кримінального судочинства.
У запереченнях на позов Головне управління ДФС у Чернівецькій області вказувало, що в первинних бухгалтерських документах, наданих позивачем для перевірки, відсутні обов'язкові реквізити, а саме не зазначено прізвище особи. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не представлено сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності офісних меблів, товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару від постачальника до покупця. Відповідач стверджує, що до перевірки було представлено договір підряду на будівельно-ремонтні роботи №1105-см/31 від 31.05.2011 р., первинні документи до якого також не мають обов'язкових реквізитів. Представлені на перевірку податкові накладні не відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення, та відповідно ПДВ по вказаним податковим накладним не може бути віднесено до складу податкового кредиту. Відповідач зазначив, що вищезазначені договори та інші документи підписані ОСОБА_1, є незаконними, оскільки зазначена особа жодного відношення до ТОВ “Добробут-05”не мала. За результатами перевірки ТОВ “Добробут-05”встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ “Добробут-05”. З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду, головуюча суддя Скакун О.П., від 05.07.2012 р. адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р. постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 р. залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 р. постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду. 27.11.2017 року справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.11.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Брезіною Т.М. та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.01.2018 року.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді в період з 22 по 26 січня 2018 р. у відпустці розгляд справи призначено на 14.02.2018 року.
В судовому засіданні 14.02.2018 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування з Голосіївського районного суду м. Києва кримінальну справу №752/8097/14-к (провадження №1-кп/752/389/14), в якій містяться відомості щодо діяльності контрагента позивача по спірним правовідносинам за липень - вересень 2011 р. - ТОВ “Добробут-05”. У зв'язку із вказаним судом ухвалою суду від 14.02.2018 р. витребувано додаткові докази по справі.
25.05.2018 р. з Голосіївського районного суду м. Києва надійшли витребувані судом матеріали кримінальної справи №752/8097/14-к (провадження №1-кп/752/389/14). У зв'язку із надходженням витребуваних судом доказів справу призначено до судового розгляду на 25.07.2018 року.
25.07.2018 р. від представника Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області надійшло клопотання про витребування з Подільського районного суду м. Києва кримінальної справи №2607/12890/12, в якій містяться відомості щодо діяльності контрагента позивача по спірним правовідносинам за липень - вересень 2011 р. - ТОВ “Добробут-05”. У зв'язку із вказаним судом ухвалою суду від 25.07.2018 р. витребувано додаткові докази по справі.
16.08.2018 р. з Подільського районного суду м. Києва надійшли до суду витребувані докази. У зв'язку із надходженням витребуваних судом доказів справу призначено до судового розгляду на 09.10.2018 року.
09.10.2018 р. в судове засідання з'явився представник відповідача. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. У зв'язку із вказаним розгляд справи відкладено на 31.10.2018 року.
Судове засідання, призначене на 31.10.2018 р., знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 04.12.2018 року.
04.12.2018 р. судове засідання не відбулось у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи. Водночас, від представника позивача надійшло 03.12.2018 р. клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника ТОВ ВКФ “Балакком”. У зв'язку із чим розгляд справи призначено на 20.12.2018 року.
20.12.2018 р. судове засідання не відбулось у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи. Водночас, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Однак, з метою з'ясування фактичних обставин по справі, судом вирішено призначити судове засідання на 11.01.2019 року.
В судовому засіданні 11.01.2019 р. представником позивача надано додаткові докази по справі. У зв'язку із чим представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з наданими додатковими доказами по справі. В судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2019 року.
04.02.2019 р. розгляд справи відкладено до 15.02.2019 р. з метою виклику та допиту свідків бухгалтера ТОВ ВКФ “Балакком” ОСОБА_2 та директора ТОВ ВКФ “Балакком” ОСОБА_3
В судовому засіданні 15.02.2019 р., за участю представника позивача та представника відповідача було відібрано пояснення у свідків бухгалтера ТОВ ВКФ “Балакком” - ОСОБА_2 та директора ТОВ ВКФ “Балакком” - ОСОБА_3
Вказані свідки повідомили суду, що ТОВ «Добробут-05» було обрано для співпраці внаслідок найвигідніших запропонованих договірних умов для ТОВ ВКФ “Балакком”. Договори надходили до товариства в підготовленому вигляді та були заключні з контрагентом без особистої зустрічі з директором ТОВ «Добробут-05». По договірним обов'язкам з постачання меблів та їх встановленню сторонами було виконано повністю умови договору, надано послуги та проведено оплату. Щодо виконання будівельних робіт, свідком ОСОБА_3 повідомлено, що контрагентом порушувались умови договірних зобов'язань, були претензії щодо якості робіт та порядку їх виконання, за що оплату фактично не було проведено. Водночас за виконаними роботами витрати були включені до бухгалтерського обліку, а пізніше у 2014 році сплачено податок на прибуток.
Після з'ясування обставин справи, допиту свідків бухгалтера ТОВ ВКФ “Балакком” -ОСОБА_2 та директора ТОВ ВКФ “Балакком” - ОСОБА_3, дослідження доказів, учасниками справи подано клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі. Представник позивача підтримав позов, в той час як представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку із вказаним суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Оцінивши повідомлені представниками сторін обставини справи, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі направлень від 29.02.2012 р. №029307,№029308, виданих ДПІ у м. Чернівці, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ “Добробут-05”за липень -вересень 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 14 березня 2012 р. №532/23-3/30501814.(том 1 а.с. 19-35).
Актом перевірки встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 585891 грн, а також завищення значення рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 р. в сумі 34956 гривень.
На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернівці винесено податкові повідомлення - рішення №0000230233 від 22 березня 2012 р., яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 34956 грн. та №0000240233 від 22 березня 2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 878836.50 грн (том 1 а.с. 36-37).
30.03.2012 р. позивач подав скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПС у Чернівецькій області №1693/10/10-208 від 10.04.2012 р. податкові повідомлення рішення №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 р. залишені в силі, в задоволенні скарги позивача було відмовлено. 20 квітня 2012 р. позивачем було подано повторну скаргу до ДПС України, у задоволенні якої також було відмовлено. (том 1 а.с. 140-170).
До матеріалів справи додано договір №22 від 28.07.2011 р., укладений між ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ «Добробут-05» на постачання меблів, а також договір підряду укладений ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ «Добробут-05» на будівельно - ремонті роботи №1105-см/31 від 31.05.2011 р. (том 1 а.с. 38-44).
На виконання вказаних договорів до матеріалів справи додано видаткові накладні, податкові накладі, акти наданих послуг. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, зведений кошторисний розрахунок виконаних робіт, локальний кошторис витрат, розрахунки загальновиробничих витрат. (том 1 а.с. 45-139).
Згідно видаткової накладної №389 від 29.07.2011 р., акту надання послуг №17 від 28.07.2011 р. та податкових накладних визначено розмір витрат між ТОВ ВКФ “Балакком” за договором №22 від 28.07.2011 р. в сумі 128500 грн з ПДВ. (том 1 а.с. 45-48). Позивачем додано платіжне доручення №5458 від 29.07.2011 р. про оплату ТОВ «Добробут-05» за роботи зі складання меблів в сумі 128500 грн та оборотино сальдову відомість за 2011 рік. (том 3 а.с.27-28).
Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 1522 за 2011 р. вказано витрати на будівництво і монтаж обладнання 3018567,67 гривень. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 6851 визначено витрати в сумі 3596581,20 гривень. (том 3 а.с. 29, 31).
Також до матеріалів справи позивачем було додано податкову декларацію з податку на прибуток ТОВ ВКФ “Балакком” за 2014 рік на підтвердження сплати податку на прибуток із сум, що були включені в дебіторську заборгованість . (том 3 а.с. 32-34).
На вимогу суду до матеріалів справи додано вироки Голосіївського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні №752/8097/14-к порушеного відносно ОСОБА_4 та Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2012 р. у кримінальному провадженні №2607/12890/12 порушеного відносно ОСОБА_1. У вказаних вироках встановлено, що ОСОБА_1, який згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є керівником, учасником та директором ТОВ «Добробут-05». На підставі змови з ОСОБА_4 було проведено 02.03.2011 р. перереєстрацію ТОВ «Добробут-05», де ОСОБА_1 взяв на себе повноваження власника та керівника ТОВ «Добробут-05» за винагороду, не маючи наміру здійснювати в подальшому фінансово-господарську діяльність. Реєстраційні документи ТОВ «Добробут-05», документи щодо відкриття банківського рахунку та ключ до системи «Клієнт-Банк» ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 та в подальшому підприємницьку діяльність самостійно не здійснював, угод фінансового та господарського характеру не укладав, податкову звітність не складав та не подавав. Вказаними діями ОСОБА_1 надав іншій особі ставити підписи в первинних господарських документах, документах податкової звітності ТОВ «Добробут-05», тобто проводити фіктивне підприємництво. ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч.5ст.27, ч.2 ст.205 та ч.3 ст.358 КК України визнав повністю. (том 2 а.с. 244-250, том 3 а.с. 62-70).
Спірні правовідносини полягають у перевірці правомірності прийняття Державною податковою інспекцією у м. Чернівці податкових повідомлень-рішень №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 року.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755 -VI.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції законну, чинні на момент прийняття оскаржуваних рішень, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
На підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій під час виконання договору №022 від 28 липня 2011 р. та договору підряду на будівельно - ремонтні роботи №1105-см/31 від 31 травня 2011р., що були укладені між ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ «Добробут-05», суду були подані первинні документи (видаткові накладні, податкові накладі, акти наданих послуг, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, зведений кошторисний розрахунок виконаних робіт, локальний кошторис витрат, розрахунки загальновиробничих витрат).
Водночас, відповідач при проведенні перевірки дійшов висновку, що надані на перевірку документи взаємовідносин позивача та ТОВ “Добробут-05” за формою та змістом не відповідають нормам чинного законодавства, не мають юридичної сили та доказовості первинного документа.
Суд звертає увагу, що факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Так, судом встановлено, що відносно посадових осіб ТОВ «Добробут-05» було порушено ряд кримінальних проваджень, зокрема №752/8097/14-к, відносно ОСОБА_4, та №2607/12890/12, відносно ОСОБА_1, який в реєстраційних документах контрагента вказаний як керівник юридичної особи. На підставі вироків судів по вказаним кримінальним провадженням встановлено, що ОСОБА_1 фактично не виконував обов'язки директора та не ставив підписи в первинних господарських документах, документах податкової звітності. Судами зроблено висновок, що призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Добробут-05» було ініційоване з метою проведення фіктивного підприємництва.
Однак, у вказаних вироках зафіксовано суб'єктивну сторону складу злочину, жодних обставин, які б свідчили про здійснення нереальних господарських операцій між ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ «Добробут-05» у вироках не встановлено.
Тобто, у вироках Голосіївського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні №752/8097/14-к та Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2012 р. у кримінальному провадженні №2607/12890/12 досліджувались правовідносини та господарські операції ТОВ «Добробут-05» з рядом контрагентів, однак серед них не було ТОВ ВКФ "Балакком". Господарські відносини та операції ТОВ «Добробут-05» з ТОВ ВКФ “Балакком” в кримінальних провадженнях не досліджувались та оцінки спірним правовідносинам судами надано не було.
Сам факт наявності вироків відносно посадових осіб контрагента позивача не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ ВКФ “Балакком” з ТОВ «Добробут-05». У зв'язку із чим суд перевіряє доведеність кожного податкового правопорушення і здійснює комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках.
Суд звертає увагу, що порушення директором ТОВ «Добробут-05» ОСОБА_1 податкового законодавства, не може беззаперечно свідчити про відсутність проведених господарських операцій за договорами №022 від 28 липня 2011 р. та №1105-см/31 від 31 травня 2011р. Наданими до справи первинними документами підтверджено, що господарські операції за вказаними договорами призвели до зміни у майновому стані позивача.
Платіжним дорученням №5458 від 29.07.2011 р. підтверджено оплату за господарською операцію з поставки та збирання меблів, а оборотно-сальдовими відомостями позивача за 2011 р. підтверджено понесення витрат за отримані послуги з будівельних робіт, які були включені до дебіторської заборгованості підприємства. Вказані факти також було підтверджено поясненнями свідків бухгалтера та директора ТОВ ВКФ “Балакком”. Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів, робіт, послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем.
А тому, твердження відповідача, про відсутність реальності господарських операцій у спірних правовідносинах спростовуються наявними у справі доказами. Вказані договори у судовому порядку нікчемними визнані не були. Посадові особи ТОВ ВКФ “Балакком” до кримінальної відповідальності за вчинення неправомірних дій за зазначеними договорами не притягувались.
Крім того, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Суд наголошує, що ні під час судового розгляду даної справи, ні у вироках Голосіївського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні №752/8097/14-к та Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2012 р. у кримінальному провадженні №2607/12890/12, не було встановлено обізнаність ТОВ ВКФ “Балакком” щодо протиправної податкової поведінки контрагента - ТОВ «Добробут-05» та злагодженість дій між ними.
Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
На підставі вказаного суд дійшов висновків про безпідставність тверджень податкового органу щодо сумнівів в реальності господарських операцій у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція зроблена Верховним Судом у справах №К/9901/1349/17 від 27.03.2018 р., №822/1441/18 від 10.12.2018 р., №813/4931/13-а від 20.02.2018 р., №802/4940/14 від 06.02.2018 р., №806/4988/13-а від 19.06.2018 р., №К/9901/4639/17 від 27.02.2018 року.
З огляду на викладене, податкові повідомлення - рішення №0000240233 від 22 березня 2012 р., яким визначено завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2011 р. в сумі 34956 грн та №0000230233 від 22 березня 2012 р., яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 878836,50 грн суд визнає протиправними та скасовує.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 року.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд вирішує стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000240233 від 22 березня 2012 р. та №0000230233 від 22 березня 2012 року.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2146 грн згідно квитанції №225 від 23.05.2012 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" (вул. Комунальників, 4-б, м.Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 30501814);
відповідач: Головне управління ДФС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 393925513).
Суддя Т.М. Брезіна