22 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/268/19
13 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "A&S Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Приватне підприємство "A&S Мастер" (далі-позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000008/2 від 30.01.2019 року.
Ухвалою від 14.02.2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 04.03.2019 р. у справі відкрите спрощене провадження та призначене судове засідання.
22.03.2019 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому при контролі правильності визначення митної вартості товарів перш за все органом доходів і зборів мають бути здійснені всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Підприємство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним митному органу надано всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Із наведених підстав позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
22.03.2019 року позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
20.03.2019 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МКУ під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів виявлені розбіжності, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував додатково наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Між позивачем та компанією HAINING YICHENG HARDWARE Co., Ltd укладений контракт № СН-UA-18/03/27 від 27.03.2018 р. (далі-Контракт) на поставку "меблева фурнітура, шурупи в номенклатурі, кількості і цінами, відповідно до супровідних документів" на умовах FOB SHANGHAI, відповідно до Міжнародних правил Інкотермс 2010.
На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (HAINING YICHENG HARDWARE Co., Ltd) здійснив поставку на адресу Покупця виробів з різьбою, з чорних металів, а саме: шурупи меблеві - код товару 73181569.
29.01.2019 р. декларантом підприємства ПП "А&S МАСТЕР" (код за ЄДРПОУ 31759303) за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_2 до сектору митного оформлення митного поста “Херсон-центральний” Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі подана митна декларація для здійснення митного оформлення зазначеного товару ( МД № UА508070/2019/000102 від 29.01.2019 р.).
Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно у сумі 31217,22 доларів США за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.03.2018 р. № СН-UA-18/03/27; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2018 р. ; пакувальний лист від 10.12.2018 р. (0271); рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2018 р. (0380); коносамент WMS18120111A від 12.12.2018 р.(0705); автотранспортна накладна від 28.01.2019 р. (0730); декларація про походження товару (0862); договір про надання послуг митного брокера (4207); рахунок-фактура про вартість перевезення; платіжні документи; довідку про вартість перевезення.
За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508070/2019/000102 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю: перевірка достовірності декларування витрат на транспортування; посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 29.01.2019 року направлене електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
29.01.2019 р. на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.
Відповідачем 30.01.2019 р. прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000098/2.
Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: «…Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості(фактурна вартість, транспорті витрати, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10,12.2018 №10/12/2018, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки РОВ, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом «По товару можливе заниження митної вартості» було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме:1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 25.11.2018 № UА500040/2018/012334, а саме: 1,33 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 46029*0,71 - 61218,57 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;- на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару».
У зв'язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив: за товар №1 - суму ПДВ в розмірі 166141,29 грн. та суму мита в розмірі 39557,45 грн.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).
Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно п.3 ст.53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лисги) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення. 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.
Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв'язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування ввезеного підприємством товару, митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
Поставка товару імпортованого позивачем згідно контракту від 27.03.2018 року здійснювалась на умовах FOB SHANGHAI за правилами Інкотермс 2010.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 FOB (Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) це термін інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Відповідно до умов поставки FOB позивач як покупець ніс витрати по транспортуванню товару. Умови страхування товару не є обов'язковими.
Як зазначив позивач витрати на страхування товару не здійснювались, про що було повідомлено Митницю у наданих до митного оформлення документах.
Стосовно твердження відповідача про те, що в рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Судом встановлено, що відповідно до п.5.3 Контракту № СН-UA-18/03/27 від 27.03.2018 р. місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту.
Тобто зазначеним пунктом контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі.
Крім цього за п. 5.5 договору умови оплати - 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.
Відтак, сам факт оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору сторони можуть розрахуватись уже після розмитнення товару.
Ще одна обставина, яка на думку органу доходів і зборів, впливає на митну вартість товару, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000098/2 від 30.01.2019 р., а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.
Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів,зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 814/2659/16, № 804/3893/17.
Також, суд відмічає, відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Так як, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника, то не надання вказаного документу не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.
Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника є безпідставним.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: “неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару”.
За результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 25.11.2018 р. № UA508070/2019/000102, а саме: 1,33 дол.США/кг. Числове значення митної вартості товару становить: 46029*0,71 = 61218,57 дол.США - рішення від 30.01.2019 р.
Відповідач не надав на адресу суду митну декларацію, яку він використав для визначення митної вартості товарів.
Разом з тим, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом відповідної митної декларації, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаною митною декларацією, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах FOB за правилами Інкотермс 2010. Відповідач не надав доказів, що поставка товару за наведеною митним органом митною декларацією відбувалась на умовах FOB.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).
Правова позиція з даного питання викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19.04.2017 року в справі К/800/37458/15 та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання.
З урахуванням викладеного, рішення про корегування митної вартості не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення № UA508070/2018/000098/2 від 30.01.2019 р. про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування, відтак задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000008/2 від 30.01.2019 року.
Стягнути на користь приватного підприємства "A&S Мастер" (код ЄДРПОУ 31759303, 73000, м. Херсон, Кіндійське шосе, 30) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3085 (три тисячи вісімдесят п'ять) грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 березня 2019 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 108020200