Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 березня 2019 р. № 520/1942/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, АДРЕСА_1, м. Харків,61009) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківська обласна медико-соціальна експертна комісія №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (код ЄДРПОУ 08166355; вул. Літературна, буд. 6,м. Харків,61058), в якому просить суд :
- Висновок ДУ «ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України» за № 2636 щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
- ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом III групи - безстроково.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є інвалідом з дитинства III групи, та визнавався ним з 2008 року по 2018 рік. У 2018 році на черговому огляді він звернувся про подовження встановлення групи інвалідності, на огляді Обласного МСЕК № 1 його направили на консультацію до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, де знаходився з 16 квітня 2018 року по 25 квітня 2018 року. Після чого позивач отримав висновок від 18.05.2018 року ДУ «ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України» №2636, про те, що в ОСОБА_1 виявлені патологічні зміни нервової системи обмежуючі життєдіяльність та даних для визначення позивача особою з інвалідністю - немає. Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним, через що звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 01.03.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем через канцелярію суду 13.03.2019 р. подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що ОСОБА_1 був направлений до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ). Згідно висновку ДУ "Укр. ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України", 18.05.2018 Обласною МСЕК №1 ОСОБА_1 особою з інвалідністю не визнані. Позивач вказані висновки не спростував, а лише посилався на п.п. 6.13 п. 6 та абзацу 23 п.п. 8.8 п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467.
З огляду на зазначене відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вище викладене дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням положень п.4 ч.1 ст. 263 КАС України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 був інвалідом III групи з 2008 по 2018 роки. У 2018 році він звернувся до Обласного МСЕК №1 щодо продовження статусу інваліда ІІІ групи, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 направлено на консультацію до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, де позивач знаходився з 16 квітня 2018 року по 25 квітня 2018 року. За результатами обстеження у ОСОБА_1 виявлені лише патологічні зміни нервової системи обмежуючі життєдіяльність та даних для визначення його особою з інвалідністю - не має, що зазначено у висновку ДУ «Українського державного науково - дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за № 2636 від 25.04.2018 р. На підставі вказаного висновку позивачу надано довідка Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" від 18.05.2018 року про невизнання інвалідом. Позивач не погодився із висновками Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" та звернувся до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико- соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення про МСЕК № 1317).
Пунктом 3 Положення про МСЕК № 1317 встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально - профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
За змістом пункту 4 Положення Про МСЕК № 1317 Міністерство охорони здоров'я (далі - МОЗ) утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.
Приписами пункту 10 вказаного Положення обумовлено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
В силу вимог п. 12 Положення, до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено надання лікарям комісій консультаційної допомоги з питань проведення медико-соціальної експертизи: проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розлад функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється І, II чи III група інвалідності.
Пунктом 27 вказаного Положення визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Інваліди III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка обов'язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Судом встановлено, що відповідачем фактично не було винесено рішення щодо невизнання позивача інвалідом, оскільки суду надана лише довідка Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" від 18.05.2018 року про невизнання інвалідом, будь-яких інших документів, рішень по зазначеним спірним правовідносинам, відповідачем та позивачем надано не було.
Відповідно до п.23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» Постанови Кабінету міністрів № 1317 від 03 грудня 2009р. - «У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії і письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення».
Позивач не скористався досудовим правом оскарження рішення в місячний термін, оскільки фактично зазначене рішення йому не було прийнято. Також, згідно п. 24 Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико - соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико- соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
В даному випадку ОСОБА_1 був направлений до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ)
Згідно висновку ДУ "Укр. ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України", 18.05.2018 Обласною МСЕК №1 ОСОБА_1 особою з інвалідністю не визнані.
Відповідно до п.п. 6.13 п. 6 та абзацу 23 п.п. 8.8 п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, Міністерство охорони здоров'я відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
До суду позивач ОСОБА_1 не надав належних доказів, які б спростували висновки ДУ "Укр. ОСОБА_2. НДЇ МСПІ МОЗ України" та обласної МСГК № 1 КЗОЗ «ОЦМСГ» про те, Що у ОСОБА_1 виявлені патологічні зміни нервової системи, обмежуючі життєдіяльність у нерізкій ступені, даних для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю не має".
Крім того, стверджуючи про наявність стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем свого організму, позивач ОСОБА_1 суду не надав належних доказів, які б спростували висновки відповідача про відсутність підстав вважати, що вищезазначене захворювання ОСОБА_1 не призвело до стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем її організму.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування висновку ДУ «ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України» за № 2636 щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом III групи - безстроково, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем фактично не було винесено рішення щодо питання призначення інвалідності ОСОБА_5, позбавило позивача оскаржити його в інстанційному та судовому порядку, а висновок ДУ «ОСОБА_2. НДІ МСПІ МОЗ України» №2636 має лише консультативні висновки, які для комісії та має рекомендаційний характер, суд вважає за потрібним зобов'язати Харківську обласну медико-соціальну експертну комісію №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" винести рішення щодо надання ОСОБА_6 30.11.1993 року статусу інваліда ІІІ групи в 2018 році та направити його на поштову адресу ОСОБА_6 (61009, АДРЕСА_2).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 229, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
ОСОБА_7 ОСОБА_4 до Харківської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Харківську обласну медико-соціальну експертну комісію №1 Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" винести рішення щодо надання ОСОБА_6 30.11.1993 року статусу інваліда ІІІ групи в 2018 році та направити його на поштову адресу ОСОБА_6 (61009, АДРЕСА_2).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано суддею 28 березня 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.