28 лютого 2019 року 12:35Справа № 0840/2762/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю.
та представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог від 23.08.2018): скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2018 №0004944001, №0004954001, №0004924001, НОМЕР_1 на загальну суму 151 248,00 грн.
Ухвалою суду від 16.07.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
У зв'язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці в період часу з 13.08.2018 по 02.09.2018 включно, розгляд питання про відкриття провадження в адміністративній справі проводився з першого робочого дня, тобто з 03.09.2018.
Ухвалою суду від 03.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №0840/2762/18 та призначено підготовче засідання на 02.10.2018.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2018 відкладено підготовче засідання до 24.10.2018.
Ухвалою суду від 24.10.2018, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 28.11.2018.
Ухвалами суду від 28.11.2018 та від 16.01.2019 провадження у справі зупинялося до 16.01.2019 та до 28.02.2019 відповідно за клопотанням представників сторін, для надання часу на примирення.
Ухвалою суду від 28.02.2019 поновлено провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 28.02.2019 за клопотанням представників сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в цей же день.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фактичної перевірки, проведеної у кафе-барі, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, результати якої оформлено актом від 03.04.2018 №0168/08/01/40/НОМЕР_2, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004944001, №0004954001, №0004924001, НОМЕР_1 на загальну суму 151248,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, продаж алкогольних напоїв на розлив на місці без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку та роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії. Вказує, що продаж тютюнових виробів через кальян та алкогольних напоїв на розлив здійснено працівником кафе-бару ОСОБА_4, якого постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 22.05.2018 по справі №328/967/18 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Щодо виявлених тютюнових виробів без марок акцизного податку зазначає, що відповідачем не підтверджено придбання даних виробів саме позивачем. За таких обставин, вважає, що до нього застосовано штрафні санкції протиправно, оскільки жодних порушень ним не вчинено. Крім того, зазначає про порушення порядку проведення перевірки, оскільки перевірку проведено без його участі, що позбавило позивача можливості надати пояснення та зауваження, а також через те, що направлення та наказ на проведення перевірки йому не надавалися. Просить задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 02.10.2018 №30992), в якому посилається на те, що в ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 встановлено ряд порушень, за які до останнього застосовано штрафні санкції на загальну суму 151 248,00 грн. Зазначає, що станом на 29.03.2018 позивачем не надано діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Крім того, в кафе-барі, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, виявлено тютюнові вироби без марок встановленого зразка на загальну суму 29 760,00 грн. Також зазначає, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці може здійснюватися тільки спеціальними суб'єктами господарювання, зокрема суб'єктами господарювання громадського харчування та спеціалізованими відділами, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, а також підприємствами з універсальним асортиментом товарів; позивачем не надано документів, які б підтверджували статус спеціального суб'єкта господарювання. Щодо порядку проведення перевірки вказує, що наказ та направлення до початку перевірки пред'явлено особам, які фактично проводили розрахункові операції, що підтверджується їх підписами. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
У судовому засіданні 28.02.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У зв'язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному у період часу з 11.03.2019 по 22.03.2019 включно, виготовлення повного тексту судового рішення здійснюється першого робочого дня - 25.03.2019.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та перебуває на обліку в Токмацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.25), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26).
29.03.2018, відповідно до наказу від 28.03.2019 №960 та направлень від 28.03.2019 №398 та №399 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку в кафе-барі, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31, в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_3, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 03.04.2018 №0168/08/01/40/НОМЕР_2. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11, ч. 14 ст. 15 та ч. 6 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що 29.03.2019 в кафе-барі за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31, встановлено:
- торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме 50 гр. коньяку «Шабо VS» за ціною 22,00 грн. в скляний бокал на розлив для споживання на місці без наявного статусу суб'єкта громадського харчування та тютюнових виробів для паління через кальян за ціною 100,00 грн. без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами;
- зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку на суму 29 760,00 грн.;
- згідно бази даних ДФС через РРО Екселліо FP-280 здійснено реалізацію алкогольних напоїв в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в період з 29.01.2018 по 29.03.2018 включно на суму 666,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 17.04.2018 №0004924001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування або спеціалізованого відділу, що має статус суб'єкта громадського харчування, суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів;
- від 17.04.2018 №0004934001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 25 208,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії;
- від 17.04.2018 №0004944001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 59 720,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії;
- від 17.04.2018 №0004954001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 59 520,00 грн. за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За визначенням пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10 ст. 80 ПК України).
За правилами, встановленими пунктом 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Досліджуючи обґрунтованість тверджень позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, суд виходить з наступного.
Матеріали справи (а.с. 58-59) містять копію наказу про проведення фактичної перевірки від 28.03.2018 №960 та копії направлень від 28.03.2018 №398, 399. Направлення дійсні у разі пред'явлення наказу та службового посвідчення, на них міститься підпис бармена-кальянщика кафе-бару ОСОБА_4, яким підтверджується, що останньому пред'явлено дані документи.
Як вже зазначено вище, фактична перевірка проводиться у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Провівши перевірку в присутності ОСОБА_4, який є особою, що фактично здійснює розрахункові операції, податковий орган не допустив порушення порядку проведення фактичної перевірки.
Окрім того, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16: «…платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи…».
Відтак, і предметом дослідження в даній адміністративній справі є насамперед наявність/відсутність порушень законодавства з боку позивача та, відповідно, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а не виявлення можливих процедурних порушень з боку контролюючого органу в ході проведення перевірки.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004934001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 25 208,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004944001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 59 720,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії слід зазначити наступне.
Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-BP (далі - Закон України №481).
Статтею 16 Закону України № 481 визначено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до пп. 191.1.13 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України №481).
Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац п'ятий частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).
Матеріали справи (а.с. 68-69) містять копію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, реєстраційний номер 08-33-39618, дійсну з 29.01.2017 по 29.01.2018 та копію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, реєстраційний номер 2018-08-33-64-51125, дійсну з 30.03.2018 по 30.03.2019, видані ФОП ОСОБА_3
Тобто, у період з 30.01.2018 по 29.03.2018 позивач не мав діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Разом з цим, відповідно до рахунку від 29.03.2018 та пояснень бармена-кальянщика ОСОБА_4, 29.03.2018 здійснено реалізацію коньяку Шабо в бокал для вживання на місці та тютюнового виробу для паління через кальян, всього на суму 122,00 грн.
Сторонами у судовому засіданні не заперечується та обставина, що ОСОБА_4 є офіційно працевлаштованим найманим працівником ФОП ОСОБА_3
Крім того, відповідно до даних контролюючого органу, через реєстратор розрахункових опернацій, заводський номер КЛ00000179, фіскальний номер НОМЕР_3, що розташований у кафе-барі за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31, в період відсутності ліцензії реалізовано алкогольних напоїв на суму 666,00 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057 затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, який встановлює механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби для суб'єктів господарювання, що використовують РРО.
Податковий орган володіє та має доступ до баз даних, з яких можна отримати інформацію про порушення вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, зокрема інформацію про закінчення терміну дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Податковий орган може самостійно виявити порушення діючого законодавства та на підставі наявності інформації про порушення вийти на перевірку.
До акту перевірки контролюючим органом також додано акт зняття залишків тютюнових виробів та акт зняття залишків алкогольних напоїв.
Не заперечуючи факту реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів для кальяну у період з 30.01.2018 по 29.03.2018 без наявності чинної ліцензії, не оскаржуючи порядку розрахунку та суми штрафних санкцій, позивач обґрунтовує протиправність податкових повідомлень-рішень від 17.04.2018 №0004934001 та від 17.04.2018 №0004944001 відсутністю власної вини у порушеннях законодавчих вимог, а вчиненням їх працівником кафе-бару ОСОБА_4, якого вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 22.05.2018 по справі №328/967/18.
Разом з цим, частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР чітко визначено, що за правопорушення норм цього Закону фінансові санкції у вигляді штрафів застосовуються до суб'єктів господарювання.
За визначенням частини першої статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
За таких обставин, саме ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, що здійснює діяльність у приміщенні кафе-бару за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31, є відповідальною особою за порушення норм Закону № 481/95-ВР, а не найманий працівник ОСОБА_4
Наявність наказу «Про заборону продажу алкоголю» від 28.01.2018 за підписом ФОП ОСОБА_3, із яким ознайомлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не може слугувати підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, податкові повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004934001 та від 17.04.2018 №0004944001 винесено відповідачем правомірно, підстави для їх скасування у суду відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004954001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 59 520,00 грн. за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Статтею 1 цього Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За визначеннями підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктами 226.1 та 226.2. статті 226 Податкового кодексу України у свою чергу, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Як встановлено в ході фактичної перевірки, в приміщенні кафе-бару за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, встановлено зберігання тютюнових виробів для паління через кальян на загальну суму 29 760,00 грн., що підтверджується також актом зняття залишків тютюнових виробів.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, позивачем не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що тютюнові вироби для паління у кальяні на загальну суму 29 760,00 грн. марковані акцизними марками, не надано документів, які б підтверджували купівлю тютюнових виробів у постачальників, а саме: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних тощо.
Посилання позивача на те, що він не здійснював торгівлю тютюновими виробами та їх зберігання, а таку торгівлю здійснював ОСОБА_4 без його відома суд не приймає, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідальність за порушення норм Закону № 481/95-ВР несе саме суб'єкт господарювання, яким є позивач. Крім того, користувачем приміщення за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 31 є саме ФОП ОСОБА_3, у відповідності до договору оренди від 01.12.2017 31/2017, отже посилання на те, що тютюнові вироби зберігалися у даному приміщенні без його відома, суд до уваги не приймає.
Крім того, в матеріалах справи міститься меню кальян-бару (а.с. 65-66), з якого вбачається, що в асортименті присутній тютюн для кальяну SERBETLI, який і зберігався без марок акцизного податку встановленого зразка. Суд зазначає, що розміщення меню із зазначенням продукції з ціною в місці, де вільно здійснюється торгівля, свідчить про намір продажу (реалізації) товару, та спростовує доводи про реалізацію тютюну без відома ФОП ОСОБА_3
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004954001 винесено контролюючим органом правомірно, підстави для його скасування відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004924001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6 800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування або спеціалізованого відділу, що має статус суб'єкта громадського харчування, суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів слід зазначити наступне.
Згідно із ч. 6 ст. 15-3 Закону України №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Згідно з положеннями пункту 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 (далі - Правила № 854) роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Відповідно до п. 22 Правил №854 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно до пунктів 2.2 та 2.4 розділу ІІ Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2005 року за №1350/11630, ресторанне господарство це вид економічної діяльності суб'єктів господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об'єктах) ресторанного господарства. Об'єкт (заклад) ресторанного господарства - місцева одиниця (структурний підрозділ) суб'єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.
Основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства від 24.07.2002 №219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 680/6968 (далі - Наказ № 219).
Згідно з положеннями пунктів 1.3, 1.5, 1.6 Наказу №219 заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.
Тобто, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 - 56.10-56.30.
На підтвердження статусу закладу ресторанного господарства позивачем не надано жодного доказу. Відповідно до виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 здійснює діяльність з роздрібної торгівлі напоями в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.25). В той же час, позивач не здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства. Крім того. у період проведення перевірки позивач не мав чинної ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, шо у сукупності свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0004924001.
За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 25.03.2019.
Суддя Ю.П. Бойченко