Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
"27" березня 2019 р. № 520/2947/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Позивач - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №12 від 12 березня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу щодо погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунках у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 3 від 12 березня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення готівки по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству;
- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства сплачений судовий збір в розмірі 3842 грн. 00 коп.
Представником Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої він просить суд зупинити виконання рішення Головного управління ДФС у Харківській області №2 від 12 березня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу щодо погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунках у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству та рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 3 від 12 березня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення готівки по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству до винесення відповідного судового рішення Харківським окружним адміністративним судом та набранням ним законної сили.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що виконання оскаржуваних рішень може призвести до виникнення заборгованості по заробітній платі та зупинки Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, яке є монополістом в сфері водопостачання та водовідведення в м.Ізюм, що в свою чергу може призвести до катастрофічних екологічних наслідків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу в підготовче засідання.
Згідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Суд зауважує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому, позивачем не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Головного управління ДФС у Харківській області №2 від 12 березня 2019 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу щодо погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунках у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству та рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 3 від 12 березня 2019 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення готівки по Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству до ухвалення судового рішення у даній справі, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, позивачем не надано будь - яких доказів щодо зв'язку між заходами забезпечення позову та послугами водопостачання та водовідведення, які має забезпечити позивач отримувачам його послуг.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що у задоволенні заяви позивачу належить відмовити.
Керуючись положеннями статей ст. ст. 150, 151, 154, 294, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про забезпечення позову у справі №520/2947/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Панченко