Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття спрощеного провадження у справі
27 березня 2019 р. Справа № 200/1400/19-а
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_2,, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії з 01.03.2016 року.
- зобов'язати Ізюмське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити ОСОБА_2
(РНОКПП НОМЕР_1) виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.03.2016 року.
Справу передано з Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В прохальній частині адміністративного позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору на підставі ст. 133 КАС України з урахуванням май нового стану позивача, з підстав того, що позивач не працює, а пенсія, за поновленням виплати якої позивач звернувся до суду була єдиним джерелом існування.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд вважає клопотання позивача обґрунтованим, та вважає за можливе відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі з урахуванням майнового стану позивача.
Крім того, позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку, позивач зазначив, що на даний час будь-якої інформації про прийняття рішення про припинення виплати від відповідача не надходило.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежно також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Таким чином право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.03.2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 820/6514/17 від 15 лютого 2018 року та постановах Верховного Суду від 13 березня у справі № 338/952/17, від 27 березня 2018 року у справі № 127/19672/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №493/1867/17.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до положень КАС України поновлення пропущеного строку може мати місце лише у випадках коли такий строк дійсно пропущено.
Отже, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню з тих підстав, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Виходячи з положень ст. ст. 171, 257, 263 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Керуючись приписами ст. ст. 12, 171, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити. Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Запропонувати відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.
Витребувати у відповідача належним чином завірені докази наявності підстав для припинення виплати пенсії позивачу, рішення про припинення виплати пенсії позивачу, докази нарахування та виплати пенсії позивачу за спірний період, а саме з 01.03.2016 року.
Зазначені докази надати до суду у 10-тиденний строк з дня одержання копії ухвали.
Роз'яснити, що докази подаються до суду в порядку, передбаченому ст. 79 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню лише в частині застосування правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
В іншій частині дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кухар М.Д.