27 березня 2019 р. Справа № 1840/3236/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1П.), з урахуванням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за заявою позивача від 18.10.2018 (а.с.34), звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області) про:
1) визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення без урахування матеріальної допомоги, одноразової винагороди, одноразової винагороди при звільненні, індексації грошових доходів населення;
2) зобов'язання відповідача врахувати при обчисленні пенсії грошове забезпечення згідно листа Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 10/3 від 02.02.2018, розрахункового листа Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 05.02.2018, врахувавши в тому числі і матеріальну допомогу, одноразову винагороду, одноразову допомогу при звільненні, індексацію грошових доходів населення та здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 19.02.2018;
Свої вимоги, мотивував тим, що відповідачем на порушення вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» протиправно було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення, зокрема, матеріальної допомоги, одноразової допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які відносяться до складу грошового забезпечення та враховується при обчисленні розміру пенсії.
Ухвалою суду від 27.08.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем до суду 14.09.2018 було надано відзив на позовну заяву (а.с.26-27), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки ті виплати, які носять постійний характер та виплачуються щомісяця, а матеріальна допомога, одноразова винагорода, одноразова допомога при звільненні та індексація грошових доходів населення відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.
Ухвалою суду від 18.10.2018 було визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 та поновлено такий строк (а.с.33).
Ухвалою суду від 18.10.2018 у позивача та УДАІ УМВС України в Сумській області було витребувано докази у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження і призначено судове засідання на 13.11.2018 (а.с.35).
Ухвалою суду від 13.11.2018 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду у справі №522/2738/17 (а.с.48).
Ухвалою суду від 11.03.2019 провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.03.2019.
В судове засідання позивач, повідомлений з урахуванням положень ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.54), в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без участі представника не надсилав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також клопотання заявника про розгляд справи за його відсутності, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та з 30.09.2011 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ), що вбачається з позовної заяви, відзиву листа відповідача (а.с.20), довідкою від 06.03.2018 №835 (а.с.45).
При розрахунку пенсії ОСОБА_1 розмір грошового забезпечення був обчислений на підставі грошового атестату від 25.10.2011 №257 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 25.10.2011 №10/264 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, що вбачається з позовної заяви та підтверджується листом відповідача від 19.02.2018 №762/З-11 (а.с.16).
ОСОБА_1 в лютому 2018 року отримав додаткову довідку від 02.02.2018 №10 з інформацією про виплату йому матеріальної допомоги матеріальної допомоги та одноразової винагороди за період з 01.09.2009 по 31.08.2011 (а.с.17). Відповідно до вказаної інформаційної довідки позивачеві було нараховано та виплачено за період з 01.09.2009 по 31.08.2011 матеріальну допомогу за грудень 2010р., березень, травень 2010р. та серпень 2011р. у загальному розмірі 3755,00грн., одноразову винагороду за грудень 2009р. у розмірі 180,00грн. та індексацію за період вересень 2009р. по серпень 2011р. - у розмірі 2593,01грн. В примітках до довідки зазначено, що позивачеві у грудні 2011р. також була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 50859,38грн., на суму індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески не нараховувались та не сплачувались відповідно до законодавства (а.с.17).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії згідно довідки від 02.02.2018 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги, індексації, одноразової винагороди та одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.15).
Однак, листом від 19.02.2018 №762/З-11 (а.с.16) відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що в силу положень ч.3 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства та підстави для зарахування до складу грошового забезпечення, згідно з яким обчислено пенсію, матеріальної допомоги, індексації, одноразової винагороди та одноразової грошової допомоги при звільненні відсутні та довідка підлягає поверненню ОСОБА_1
Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову та надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
При цьому однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Вказані висновки узгоджуються з позицією ОСОБА_2 Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Управлінням ДАІ Управління УМВС України в Сумській області від 02.02.2018 №10/3 (а.с.17) позивачеві було нараховано та виплачено за період з 01.09.2009 по 31.08.2011 матеріальну допомогу за грудень 2010р., березень, травень 2010р. та серпень 2011р. у загальному розмірі 3755,00грн., одноразову винагороду за грудень 2009р. у розмірі 180,00грн. та індексацію за період вересень 2009р.- серпень 2011р. - у розмірі 2593,01грн. В примітках до довідки зазначено, що позивачеві у грудні 2011р. також була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 50859,38грн., на суму індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески не нараховувались та не сплачувались відповідно до законодавства (а.с.17). При цьому, згідно листа УДАІ УМВС України в Сумській області від 11.01.2018 №10/1 (а.с.44) на суму нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховувались і не утримувались.
Таким чином, враховуючи, що вказані виплати не здійснювалась щомісячно, а на суми індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховувались і не утримувались, суд визнає, що виплати, зазначені у довідці від 02.02.2018 №10/3, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв'язку з чим відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки від 02.02.2018 №10/3 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, такі його дії відповідають критеріям правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (40007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27.03.2019.
Суддя І.Г. Шевченко