Справа № 815/1470/18
27 березня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Близнюкової С.І. (за довіреністю),
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні справу за позовом громадської організації «Стоп корупції» до комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют», Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Волинко Валентина Сергіївна, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора та про зобов'язання вчинити дії,-
03 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява громадської організації «Стоп корупції» до комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, у якій позивач просить суд:
1. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області Волинко Валентини Сергіївни про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на адміністративну будівлю «А» площею 340,2 м.кв. та будинок охорони «Б» площею 42,4 м.кв., розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, номер запису про право власності 24028594 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827111 від 19.12.2017 року.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області Волинко Валентини Сергіївни про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на вбиральню «В» площею 33,4 м.кв. та гараж «Г» площею 117,8 м.кв., розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, номер запису про право власності 24029126 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827830 від 19.12.2017 року.
3. Зобов'язати комунальне підприємство Главанської сільської ради «Абсолют» внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на:
- адміністративну будівлю «А» площею 340,2 м.кв. та будинок охорони «Б» площею 42,4 м.кв., розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, номер запису про право власності 24028594 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827111 від 19.12.2017 року;
- вбиральню «В» площею 33,4 м.кв. та гараж «Г» площею 117,8 м.кв., розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, номер запису про право власності 24029126 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827830 від 19.12.2017 року.
Ухвалою від 05 квітня 2018 року даний позов залишено без руху та позивачу надано 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 16 травня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву громадської організації «Стоп корупції» до державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області Волинко Валентини Сергіївни, комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора, зобов'язання вчинити дії, відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
14 червня 2018 року ухвалою суду замінено первісного відповідача державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області Волинко Валентину Сергіївну на належного відповідача - філію комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області, злучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ДАБІ України, а у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Волинко Валентину Сергіївну. Визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження спочатку.
Ухвалою суду від 10 липня 2018 року судом клопотання представника позивача задоволено та продовжено строк підготовчого провадження у справі.
26 липня 2018 року ухвалою суду заяву представника громадської організації «Стоп корупції» про залучення співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Міністерство юстиції України, зобов'язано громадську організацію «Стоп корупції» надати до суду позовну заяву із зазначенням актуальних учасників справи та з позовними вимогами, приведеними у відповідність до переліку відповідачів (з копіями іншим учасникам справи) а також копій додатків до позовної заяві Міністерству юстиції України у строк до 31 липня 2018 року та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу спочатку.
20 вересня 2018 року судом клопотання представника позивача задоволено та продовжено строк підготовчого провадження у справі. Клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Волинко Валентини Сергіївни про перенесення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції задоволено частково та доручено Шевченківському районному суду міста Києва забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №815/1470/18 в режимі відеоконференції о 13:00 год. на 04.10.2018 року.
04 жовтня 2018 року ухвалою суду клопотання представника позивача про закриття провадження по справі в частині вимог до філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області задоволено та закрито провадження у справі за позовом громадської організації «Стоп корупції» до філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора та про зобов'язання вчинити дії в частині вимог до філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у Київській області.
27 березня 2019 року до суду від представника позивача за вх.№11113/19 надійшли заперечення щодо закриття провадження у справі, в обґрунтування якої посилається на висновки Великої Палати Верховного суду, викладені в постановах від 04.04.2018 року у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 року у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 року у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 року у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 року у справі №804/20728/14, від 12.06.2018 року у справі №823/378/16 та від 13.06.2018 року у справі №820/2675/17.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункті 1 дає визначення терміну «адміністративна справа», а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Приписами ч.2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Суд зазначає, що виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з рішеннями державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_3 права приватної власності на нерухоме майно, номер запису про право власності 24028594 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827111 від 19.12.2017 року та номер запису про право власності 24029126 від 18.12.2017 року, індексний номер 38827830 від 19.12.2017 року, яке розташоване за адресою: вул. Аграрна б/н, с. Білогородка, Київська обл.
Таким чином, предметом розгляду в цій справі є саме незгода громадської організації «Стоп корупції» з реєстрацією та правомірністю набуття права власності на спірне нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що спір про визнання недійсними рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно і скасування їх, зобов'язання внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав однієї особи на нерухоме майно іншою особою, за якою вже зареєстровано право власності на це майно. При цьому належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у спорі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює цивільно-правового характеру правовідносин.
Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, які були вчинені за заявами інших осіб, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державними реєстраторами реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства.
Оскарження рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо цього майна з особою, яка не заперечує законності дій реєстратора з реєстрації за нею права власності на спірне нерухоме майно, а тому цей спір має приватноправовий характер і з огляду на суб'єктний склад сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №826/19262/16 та від 16 січня 2019 року у справі №826/7749/16.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17 сформовано наступну правову позицію:
«Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду».
З огляду на вказане, суд вважає, що при вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанції повинні застосовувати останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд вважає, що не є судом, який «встановлений законом» при розгляді даної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно п.2 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку про закриття провадження у даній адміністративній справі.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.183, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 256, 294 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом громадської організації «Стоп корупції» до комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют», Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Волинко Валентина Сергіївна, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора та про зобов'язання вчинити дії.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2019 року.
Суддя О.А. Вовченко