28 березня 2019 р. № 400/242/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54038
до відповідача:Департаменту патрульної поліції, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048
про:стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення в сумі 2718,85 грн., середнього заробітку в сумі 7277,19 грн.,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 по 31.10.2017 року в сумі 2718,85 грн.; стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 7277,19 грн..
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за період служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення з 06.12.2016 року по 31.10.2017 року. Крім того, позивач звільнився зі служби в поліції з 06.12.2018, а розрахунок при звільненні проведено не вдень звільнення - 06.12.2018, а лише 26.12.2018, тому відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 по 31.12.2017, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою КМУ від 18.10.2017 №782, яка вступила в дію з 24.10.2017, тому її виплата здійснюється з 01.11.2017. Строк затримки розрахунку при звільненні склав 20 днів (з 06.12.2018 по 26.08.2019), а не 1 місяць і більше, як того вимагають приписи ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», тому вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 7277,19 грн. задоволенню не підлягають.
Позивач 11.03.2019 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
ОСОБА_1 з 06.02.2016 року по 06.12.2018 року проходив службу в підрозділах Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
З 06.12.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.12.2018 № 1170о/с.
Відповідно до виписки з карткового рахунку № 0210-26203500616639 від 17.01.2019 року з позивачем проведено розрахунок при звільненні не в день звільнення, а 26.12.2018.
В період проходження служби з 06.12.2016 по 31.10.2017 позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Суд відхиляє посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про стягнення на його користь індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 по 31.10.2017 року.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 року по справі № 823/2249/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 15 Порядку передбачено, що при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Разом з тим, а ні Законом України “Про Національну поліцію”, а ні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів внутрішніх справ.
Так, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 06.12.2018 року у відповідності до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.12.2018 № 1170о/с “По особовому складу”, тоді як фактичний розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги відповідачем проведено 26.12.2018.
З огляду на викладене, враховуючи зміст статті 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку при звільненні, підставою для якої є факт порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника, суд погоджується з твердженням позивача щодо необхідності стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 814/1735/16.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки строк затримки розрахунку при звільненні склав 20 днів (з 06.12.2018 по 26.08.2019), а не 1 місяць і більше, як того вимагають приписи ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», так як спірні правовідносини регулюються саме нормами Кодексу законів про працю.
Відповідач заперечень щодо суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суду не надав, тому позов в цій частині слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач до позову надав розрахунок витрат на правову допомогу від 28.01.2019 (який містить опис робіт) та акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.01.2019 (в якому виконавець - адвокат ОСОБА_2 своїм підписом свідчить про оплату замовником - ОСОБА_1 всієї суми наданих послуг), які свідчать, що сума витрат на професійну правничу допомогу становить 2200,00 грн.
Посилання відповідача на правову позицію, висловлену у рішенні Вищого Господарського Суду України по справі № 910/17635/15 судом до уваги не приймається, оскільки ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доказів того, що позивачем не дотримано принципи співрозмірності та розумності судових витрат відповідачем суду не надано.
Тому суд вважає за можливе витрати на професійну правничу допомогу стягнути на користь позивача з Департаменту патрульної поліції.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2016 по 31.10.2017 року в сумі 2718,85 грн. (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень 85 коп.).
3. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7277,19 грн. (сім тисяч двісті сімдесят сім гривень 19 коп.).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко