справа №1.380.2019.001416
про самовідвід судді
28 березня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Бабич Ю.Б., без виклику учасників справи, розглянув заяву про самовідвід головуючої судді Качур Р.П. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів № UA209000/2019/000119/2 від 20.02.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209000/2019/000391 від 20.02.2019.
До відкриття провадження у справі, головуючою суддею Качур Р.П. подано заяву про самовідвід, мотивовану тим, що член її сім'ї чоловік - ОСОБА_2 є працівником відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС та у межах спірних правовідносин сформував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209000/2019/000391 від 20.02.2019, яку, у тому числі, оскаржує позивач. Таким чином, з метою уникнення сумнівів сторін в упередженості та об'єктивності судді при розгляді справи № 1.380.2019.001416, враховуючи вимоги ст.ст. 36, 39 КАС України, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суддя вважає за необхідне заявити собі самовідвід у даній справі.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 1 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді є за своєю суттю певними юридичними фактами, які надають підстави для сумнівів щодо об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді під час розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий суд.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 1 Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень.
Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (ст. 2 Кодексу суддівської етики).
Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи (ст. 15 Кодексу суддівської етики).
Згідно з п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Пунктом 4.8 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов'язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень.
Заява про самовідвід головуючої судді Качур Р.П. обґрунтована тим, що чоловік судді Качур Р.П., Качур Г.Б. працює у відділі митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС та сформував прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209000/2019/000391 від 20.02.2019, яку, в тому числі оскаржує позивач.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів слідує, що відповідачем у цій справі є Львівська митниця ДФС.
Таким чином, вказана обставина унеможливлює участь головуючої судді Качур Р.П. у розгляді справи.
За таких обставин, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та необхідність передачі справи для подальшого розгляду, згідно з ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36, 38-41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву про самовідвід головуючої судді Качур Р.П. у справі № 1.380.2019.001416 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.
2. Матеріали адміністративної справи № 1.380.2019.001416 передати для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Качур Р.П.