25 лютого 2019 року Справа № 160/8042/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ “Дельта Банк” ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.10.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ “Дельта Банк” ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить:
- визнати незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_2, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договорів: №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року; №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 внести дані Позивача до переліку (реєстру) як вкладника АТ “Дельта Банк” та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо даних Позивача, ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунках: №26305113043035 по договору банківського вкладу №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року”; №26304113048837 по договору банківського вкладу №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №26301113048067 по договору банківського вкладу №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.02.2015 між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладене договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у Євро № 005-03616-250215. Банк відкрив Вкладнику (позивачу) вкладний (депозитний) рахунок 2630511304303.
25.02.2015 року на вкладний (депозитний) рахунок 2630511304303 ОСОБА_1 було внесено 1999 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 25.02.2015.
26.02.2015 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладене договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у Євро № 012-03727-260215. Банк відкрив Вкладнику (позивачу) вкладний (депозитний) рахунок 26304113048837.
26.02.2015 року на вкладний (депозитний) рахунок 26304113048837 ОСОБА_1 було внесено 3950 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 26.02.2015.
26.02.2015 між ним та ПАТ «Дельта Банк» було укладене договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 008-037270-260215. Банк відкрив Вкладнику (позивачу) вкладний (депозитний) рахунок 26301113048067.
26.02.2015 року на вкладний (депозитний) рахунок 26301113048067 ОСОБА_1 було внесено 895 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 26.02.2015. Всього, на рахунках Позивача в ПАТ «Дельта Банк» враховувались кошти в еквіваленті за курсом Національного Банку України на дату введення тимчасової адміністрації 203 626,32 грн. (двісті три тисячі шістсот двадцять шість гривень 32 коп.)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно.
03.08.2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 року включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» на два роки до 04 жовтня 2019 року.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_2 на два роки до 04.10.2019 року.
На звернення позивача до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 про надання інформації/пояснення щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, отримав лист вих. № 05-3038524 від 13.07.2015 року, в якому було зазначено, що операції з виплат тимчасово обмежені.
26.07.2018 року у прес релізі на офіційній сторінці Фонд гарантування вкладів фізичних осіб закликав усіх вкладників ПАТ «Дельта Банк», які ще не отримали гарантовану суму, звернутись до будь-якого відділення одного із тринадцяти банків-агентів Фонду та отримати відшкодування за своїми вкладами.
Звернувшись до відділень банків агентів акредитованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами телефонного зв'язку повідомлено, що позивача не було встановлено в списках осіб яким Фонд виплатив гарантовану суму вкладу.
Позивач звертався до ПАТ «Дельта Банк» щодо повернення свого вкладу, у відповідь на які ним було отримано лист вих. № 05-3400183 від 02.08.2018 року, де було зазначено, що операції в виплаті відмовлено в зв'язку з нікчемністю правочинів.
На думку позивача, наказ №813 від 16.09.2015 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2, в частині про нікчемність договорів: №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року; №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року, є протиправним, у зв'язку із чим, він підлягає включеню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 30.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленим строком для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.11.2018 року адміністративний позо було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8042/18 зп правилами спрощеного позоовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
03.12.2018 року від третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення на позовну заяву, у яких Фонд зазначив, що після запровадження процедур тимчасової адміністрації та ліквідації у Банку Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання приписів Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” здійснено перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в ході якої встановлено, що кошти на депозитні рахунки позивача надійшли від третіх осіб, що суперечить пункту 5.11 Правил банківського обслуговування, затверджених рішенням Ради директорів АТ “Дельта Банк” протоколом №14 від 20.03.2013 року. На думку третьої особи, таке відступлення від правил свідчить про надання переваг як позивачу, так і особам, з рахунків яких було здійснено перерахування коштів, оскільки вони матимуть можливість через третіх осіб відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування, на відміну від інших кредиторів ОСОБА_3, вимоги яких задовольнятимуться в порядку загальної черги. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.
Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач пояснює, що в ході перевірки договорів (правочинів) за вкладними операціями було встановлено, що договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами ОСОБА_3, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже, договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. У зв'язку з чим, був винесений наказ від 16 вересня 2015 № 813 “Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями”. З огляду на викладене, відповідач зазначає про правомірність дій щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу визнано нікчемним.
Не погодившись з позицією відповідача, позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було доведено наявність обставин стосовно визнання договорів банківського вкладу нікчемними, а також правових підстав щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 25.02.2015 року між Позивачем (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у евро, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № 26305113043035 грошові кошти в сумі 1999 евро у тимчасове строкове користування на строк до 11.03.2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 4,5 % річних.
Відповідно до п. 1.3 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 від 25.02.2015 року «Зростаючий» у євро, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу та по 11.03.2015 року включно.
Відповідно до п. 1.10 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 від 25.02.2015 року «Зростаючий» у євро, вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами банку.
25.02.2015 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 від 25.02.2015 року «Зростаючий» у євро, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.
25.02.2015 року згідно квитанції на рахунок Позивача було зараховано 1999 євро (що, за курсом НБУ, станом на 02.03.2015 року (дата запровадження тимчасової адміністрації) складало 60 345,81 грн. (шістдесят тисяч триста сорок п'ять гривень 81 коп.)
26.02.2015 року між Позивачем (вкладник) та АТ "ДЕЛЬТА БАНК" (банк) укладено договори:
- банківською вкладу (депозиту) № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № 26304113048837 грошові коші и в сумі 3950 євро у тимчасове строкове користування на строк до 12.03.2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 4,5 % річних.
- банківського вкладу (депозиту) № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №26301113048067 грошові кошти в сумы 895 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 12.03.2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 5,5 % річних.
Відповідно до п. 1.3 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 012-03727-260215 від 26.02.2015 року «Зростаючий» у євро, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу та по 12.03.2015 року включно.
Відповідно до п. 1.3 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 008-037270-260215 від 26.02.2015 року «Зростаючий» у доларах США, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу та по 12.03.2015 року включно.
Відповідно до п. 1.10 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 012-03727-260215 від 26.02.2015 року «Зростаючий» у євро, вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами банку.
Відповідно до п. 1.10 вищенаведеного договору банківського вкладу (депозиту) № 008-037270-260215 від 26.02.2015 року «Зростаючий» у доларах США, вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами банку.
26.02.2015 року між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) № 012-03727-260215 від 26.02.2015р. «Зростаючий» у євро, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.
26.02.2015 року між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу (депозиту) № 008-037270-260215 від 26.02.2015 року «Зростаючий» у доларах США, якою змінено та викладено в іншій редакції шляхом зазначення про можливість зарахування вкладу при перерахуванні з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.
26.02.2015 року на рахунок Позивача було зараховано 3950 євро (за курсом НБУ, станом на 02.03.2015р. (дата запровадження тимчасової адміністрації) складало 119 242,60 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч двісті сорок дві гривні 60 кон.).
Також, 26.02.2015 року на рахунок Позивача було зараховано 895 доларів США (за курсом НБУ, станом на 02.03.2015р. (дата запровадження тимчасової адміністрації) складало 24 037,91 грн. (двадцять чотири тисячі тридцять сім гривень 91 коп.).
Договори було укладено за адресою місцезнаходження відділення банку: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд.83.
В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2. Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 № 71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
У той же час, як встановлено судом, згідно з витягом з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 від 15 вересня 2015 року, комісія дійшла до висновку, що Договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами ОСОБА_3, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також, Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі й договори банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» № 813 від 16.09.2015 вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеного в Додатку № 1, в якому міститься інформація про договір банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року.
В подальшому, згідно з Протоколом засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 73 від 12.03.2015 від 22 вересня 2015 року, комісія визначила, що за 1 424 операціям на загальну суму 197 530 212,90 грн. (перелік яких міститься в Додатку № 1 до цього Протоколу) по перерахуванню коштів на вкладні рахунки за Договорами банківських вкладів, які є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є підстави для обмеження виплат коштів вкладникам - отримувачам за такими операціями, на час ліквідації Банку, за рахунками, перелік яких міститься в Додатку № 2 до цього Протоколу.
Комісія вирішила рекомендувати Уповноваженій особі Фонду після запровадження процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо обмеження на час ліквідації Банку виплат коштів вкладникам - отримувачам коштів, за рахунками, перелік яких міститься в Додатку № 2 до цього Протоколу.
З метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом, Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_2 22.09.2015 винесено наказ «Про внесення змін до Наказу № 813 від 16.09.2015 року» № 836, яким до Наказу Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 813 від 16.09.2015 року внесено зміни, та до Наказу додано пункт 1.5. в наступній редакції:
«1.5. Не застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та перелік яких наведено в Додатку № 5 до цього Наказу, кошти на які надійшли від платників, сума залишку на рахунках яких станом на 03.03.2015 становила 200 000,00 грн., в частині повернення коштів платникам, які перерахували кошти на вклади за такими Договорами.
1.5.1. Анулювати проводки по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов Договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії Договорів або дострокового їх розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов Договорів, перелік яких наведено в Додатку № 5 до цього Наказу (в якому міститься інформація про договори банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року, згідно до реєстру операцій, наведеному в Додатку № 6 до цього Наказу.
1.5.2. назва структурного підрозділу надіслати вкладникам повідомлення про нікчемність правочинів в порядку, передбаченому п. 1.4. Наказу.
1.5.2. Застосувати реституцію на зазначеними в пункті 1.5. Договорами виключно на підставі рішення суду, винесеного на користь Банку (тобто, в разі, якщо в задоволенні позову вкладника відмовлено в повному обсязі), яке набуло законної сили, в індивідуальному порядку.
1.5.2.1. посада - ПІБ надсилати сканкопії судових рішень (за позовами про зобов'язання включити дані вкладника до переліку вкладників АТ «Дельта Банк»/зобов'язання здійснити виплату гарантованого відшкодування Фондом, тощо) які набрали законної сили, посада - ПІБ, не пізніше ніж через 5 робочих днів після отримання Банком судового рішення, що вступило в законну силу.".
Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 181, згідно з яким з 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»; уповноваженою особою Фонду на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк».
05.10.2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ було опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» згідно даних Загального реєстру.
07.10.2015 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ з'явилося оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
26.07.2018 року на офіційному сайті Фонду http://www.fg.gov.ua/ з'явилося оголошення про те, що вкладникам АТ «Дельта Банк», які ще не отримали гарантовану суму, необхідно звернутись до будь-якого відділення одного із тринадцяти банків-агентів Фонду та отримати відшкодування за своїми вкладами.
Звернувшись до відділень банків агентів акредитованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами телефонного зв'язку повідомлено що Позивача не було встановлено в списках осіб яким Фонд виплатив гарантовану суму вкладу.
Представник позивача зазначав, що позивач звертався до ПАТ «Дельта Банк» щодо повернення свого вкладу, у відповідь на які ним було отримано лист вих. № 05-3400183 від 02.08.2018 року, де було зазначено, що операції в виплаті відмовлено в зв'язку з нікчемністю правочинів.
Незгода з вказаними діями відповідача обумовили ОСОБА_1 на звернення до суду з даним адміністративним позовом з вимогою внести данні вкладника до відповідного реєстру для можливості отримання відшкодування гарантованої суми.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються, регулюються та визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону (в редакції чинній в момент укладення договору банківського вкладу (депозиту)), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів але не більше 200 000 грн. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено під час розгляду справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 від 16.09.2015 № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в т.ч. й до договорів банківського вкладу (депозиту) №№ 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року
З матеріалів справи вбачається, що договори банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року, визнано Уповноваженою особою нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
А тому відповідач вважає, що, укладаючи такий договір банківського вкладу (депозиту) банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Суд зазначає, що доводи відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій особи, на яку вказує відповідач суду останнім надано не було.
Окрім цього, при укладанні договорів банківського вкладу (депозиту) № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США від 26 лютого 2015 року додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому суд також вважає безпідставним посилання відповідача на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним. При цьому, суд наголошує, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Визнаючи договори банківського вкладу (депозиту) № № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США від 26 лютого 2015 року нікчемними, представник відповідача, посилався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи (п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта банк», затверджених рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» (протокол №14 від 20.03.2013 року).
Вказані доводи суд також вважає необґрунтованими, оскільки ні Законом України «Про банки і банківську діяльність» або іншими нормативно-правовими актами не передбачена заборона вчинення вищевказаних дій.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя).
Статтею 1062 ЦК України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Подібні положення передбачені пунктом 10.12 "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, за яким кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
Отже, перерахування коштів з одного рахунку на інший є виконанням банком свого обов'язку за договором банківського рахунку.
У той же час, списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється, зокрема, відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків, «Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, згідно з пунктом 1.4 Глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Відтак, доводи представника відповідача про нікчемність перерахування коштів з рахунку особи-кредитора банку на рахунки позивачів є необґрунтованими, оскільки до цих правовідносин, у даному випадку, не можуть бути застосовані положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судом встановлено, що догови банківського вкладу укладені між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», які, на думку Уповноваженої особи Фонду є нікчемними, укладені до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, розміщення вкладів відбулось також до початку процедури виведення банку з ринку.
За таких обставин позивач є вкладником ПАТ «Дельта Банк», на рахунках якого на момент віднесення банку до категорії неплатоспроможних знаходився вклад, відповідно на нього поширюються гарантії, встановлені статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Аналогічна позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 31.10.2018 справа 802/351/16-а, постанові Верховного Суду від 27.11.2018 справа №826/2322/16.
Вказане спростовує висновок Уповноваженої особи про правомірність визнання договору банківського вкладу (депозиту) № 004-28552-190215 від 19.02.2015 нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, посилання Уповноваженої особи на постанову правління Національного банку України від 30.10.2014 року №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта банк» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент укладання договорів № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року та, на її переконання, перешкоджала його укладенню, судом оцінюється критично, оскільки зазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження.
Контролером за законністю здійснення операцій в банківській установі є працівники банку яким надано повноваження відповідно до статті 10 Закону Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та статті 64 Закону про банки встановлено право банку відмовити клієнту від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, зокрема:
якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу;
встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику;
ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнта документів чи відомостей.
Щодо пояснень відповідача про застосування до спірних правовідносин норми Порядку надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.09.2013р. №365 то вони також не заслуговують на увагу, оскільки вказаним Порядком регулюється надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб, в той час, як за договором банківського вкладу позивача останньому було відкрито не поточний рахунок в іноземній валюті, а вкладний (депозитний) рахунок, на який і було здійснено перерахування коштів від третьої особи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемним Договорів № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США від 26 лютого 2015 року, висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, не встановлений нікчемним судовими інстанціями.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів АТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Та може бути підставою для звернення до суду оскільки такі правочини є оспорюваними. Рішення суду про визнання правочинів нікчемними відсутні.
Така позиція відображена у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.
Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку про необґрунтованість невключення Уповноваженою особою Фонду Договору банківського вкладу ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників з визначенням розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивачів до переліку вкладників для отримання гарантованої суми.
Вирішуючи позовну вимогу позивача щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Дельта банк» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договорами № 005-03616-250215 «Зростаючий» у євро від 25 лютого 2015 року, № 012-03727-260215 «Зростаючий» у євро від 26 лютого 2015 року, № 008-037270-260215 «Зростаючий» у доларах США віл 26 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.
У той же час, пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" на рахунках: №26305113043035 по договору банківського вкладу №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року”; №26304113048837 по договору банківського вкладу №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №26301113048067 по договору банківського вкладу №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_2, невключивши ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників з визначенням розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 статті 6 КАС України).
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд, задля ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_2, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договорів: №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року; №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
За таких обставин, беручи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про протиправність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_2, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договорів: №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року; №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року та вважає задля ефктивного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 внести дані Позивача до переліку (реєстру) як вкладника АТ “Дельта Банк” та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо даних ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунках: №26305113043035 по договору банківського вкладу №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року”; №26304113048837 по договору банківського вкладу №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №26301113048067 по договору банківського вкладу №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (49115, м.Дніпро,вул. Косогірна, буд.62) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ “Дельта Банк” ОСОБА_2 (01133, м.Київ, вул.Щорса, буд.36-Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.17) про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” ОСОБА_2, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року, в частині про нікчемність договорів: №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року; №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 внести дані ОСОБА_1 до переліку (реєстру) як вкладника АТ “Дельта Банк” та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо даних ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рахунках: №26305113043035 по договору банківського вкладу №005-03616-250215 “Зростаючий” у євро від 25 лютого 2015 року”; №26304113048837 по договору банківського вкладу №012-03727-260215 “Зростаючий” у євро від 26 лютого 2015 року; №26301113048067 по договору банківського вкладу №008-037270-260215 “Зростаючий” у доларах США від 26 лютого 2015 року.
Стягнути за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені нним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко