про відмову в забезпеченні позову
28 березня 2019 року м. Київ 320/1491/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області
про визнання протиправною вимоги
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про визнання протиправною податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 03.12.2018 № Ф-452968-54 на суму 11 875,64 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: вимоги від 03.12.2018 № Ф-452968-54 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про визнання протиправною податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 03.12.2018 № Ф-452968-54.
В обґрунтування поданої заяви позивачем вказується на наявність ознак очевидної протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 03.12.2018 № Ф-452968-54 на суму 11 875,64 грн. та істотним ускладненням поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Згідно частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Відповідно до абз.1 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 р. № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення ним прав, свобод або інтересів позивача, а також не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Так, позивач посилається на ознаки очевидної протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2018 № Ф-452968-54, однак доказів, які б свідчили про очевидну протиправність такого рішення суб'єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому позивачем суду не надано, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.
Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності наведеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви й, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення; з огляду на відсутність станом на час розгляду поданої заяви очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 03.12.2018 № Ф-452968-54 до набрання законної сили рішенням у данній справі є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Керуючись статтями 150 - 158, 243, 248, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 320/1491/19 відмовити у повному обсязі.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Колеснікова І.С.