28 березня 2019 року № 320/949/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити дії.
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:
- зобов'язати Баришівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35% з 01.10.2017.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 з урахуванням в величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. Застосування відповідачем при обчислені пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в порівнянні з величиною 1,35%, яка застосовувалась до набрання чинності законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-19, є прямим звуженням вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності, що є порушенням статті 22 Конституції України.
Відповідачем подано відзив на позов в якому останній позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В наданому відзиві відповідач зазначає, з 01 жовтня 2017 року проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%. Крім того, зауважує, що після здійснення перерахунку пенсії позивача, загальний розмір його пенсії збільшився.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 15-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Баришівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11 січня 2019 року позивач звернувся до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням стажу та в доцільності заробітку у зв'язку з тим, що є працюючим пенсіонером (а.с.10).
Листом від 06.02.2019 № 4/А-01 Баришівське ОУПФУ Київської області повідомило, що позивач перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію за віком, розмір якої обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, в даному листі зазначено, що розмір пенсії позивача на 30.09.2017 становив 2105,62 грн. Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 01.10.2017 проведено перерахунки пенсій. При проведенні такого перерахунку було здійснено осучаснення заробітної плати (враховано показник середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн.). При цьому величина оцінки одного року страхового стажу була переглянута з 1,35% до 1%. Вказано, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 39 років 9 місяців 15 днів (по 31.12.2016). Відповідно коефіцієнт страхового стажу становить 0,39750. Осучаснена середньомісячна заробітна плата за період з 06.05.1991 по 31.03.1996 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2016 - 3830,84 грн. (3764,40 грн. х 1,01765 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)). Повідомлено, що визначений у встановленому порядку з урахуванням особистих показників позивача, розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2017 складає 2105,62 грн., де: 1522,76 грн. - розмір пенсії за віком (3830,84 х 0,39750); 49,88 грн. - доплата за понаднормовий стаж 4 роки; 532,98 грн. - доплата до розміру пенсії.
Зазначено, що за заявою позивача від 14.01.2019 позивачеві перераховано пенсію з 01.01.2019 з урахуванням страхового стажу за період роботи з 01.01.2017 по 31.12.2018 . Вказано, що страховий стаж позивача після перерахунку становить 41 рік 9 місяців 15 днів. Повідомлено, що визначений у встановленому порядку з урахуванням особистих показників позивача, розмір пенсії після перерахунку з 01.01.2019 складає 2105,62 грн., де: 1599,38 грн. - розмір пенсії за віком (3830,84 х 0,41750); 74,82 грн. - доплата за понаднормовий стаж 4 роки; 431,42 грн. - доплата до розміру пенсії (а.с.11).
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом і просить провести перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.
Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-V111, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Також Законом №2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
VI. Оцінка суду
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 01.10.2017 пенсії, призначені згідно Закону №1058 до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017р. по 31.12.2017, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за віком позивачеві була призначена відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.12.2016 (а.с. 45).
Таким чином, пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону №1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Суд зауважує, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. що свідчить про те, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Тобто, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Прийняття Закону № 2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення його пенсії.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, враховуючи при цьому доводи сторін, а також наявні у справі матеріали, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
VIII. Висновок суду
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх дій.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо наявності в діях відповідача протиправності щодо відмови у перерахунку пенсії.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
IX. Розподіл судових витрат
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 РозділуПерехідні положенняКодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складання повного рішення суду - 28.03.2019.
Суддя Леонтович А.М.