27 березня 2019 року справа № 320/6088/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (м. Київ, вул. Н. Ополчення, 5А) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» (Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 25А), в якому просить суд:
- стягнути з рахунків ТОВ «Житлоіндбуд-2» (код ЄДРПОУ 36106370) у банках, що обслуговують боржника - 427 372,23 грн., в рахунок погашення податкового боргу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як платник податків і зборів, не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені Податковим КодексомУкраїни, у зв'язку з чим за ТОВ «Житлоіндбуд-2» рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/6088/18, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 25А.
Станом на 29.01.2019 на адресу Київського окружного адміністративного суду не було повернуто поштове повідомлення про вручення даного рекомендованого поштового відправлення або невручення поштового відправлення із зазначенням причин невручення.
29 січня 2019 року Київським окружним адміністративним судом було повторно направлено відповідачеві ухвалу суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 25А. Проте, конверт із ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.12.2018 повернувся до суду «за закінченням терміну зберігання» 24.03.2019 (а.с.52).
Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач вважаться таким, що належним чином отримав копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в даній адміністративній справі.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як платник податків, ТОВ «Житлоіндбуд-2» перебуває на обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.
Як вбачається з розрахунку податкового боргу відповідача, за ТОВ «Житлоіндбуд-2» рахується заборгованість на загальну суму 427372,23 грн., у тому числі зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 554,85 грн. (за 3 квартали 2017 року на суму 432 грн., враховуючи переплату 44,73 грн., сума заборгованості становить 387,23 грн., та на 2018 рік - 167,58 грн.) та орендної плати з юридичних осіб на суму 426817,38 грн. (на 2017 рік - 270309,06 грн. та на 2018 рік - 156508,32 грн.) (а.с.7, 8-9)
Підстави виникнення податкового боргу, наявність несплаченого податкового боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується: копією облікової картки платника податків з орендної плати (а.с. 11-20), копією податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, в якій відповідачем самостійно суму податку у розмірі 576 грн. та за 2018 рік, в якій відповідачем самостійно визначено податку у розмірі 670,32 грн. (а.с. 21-22, 34-35), копією податкової декларації орендної плати з юридичних осіб за 2017, в якій відповідачем самостійно визначено орендну плату за землю у розмірі 270309,06 грн., та за 2018 рік в якій відповідачем самостійно визначено орендну плату за землю у розмірі 156508,32 грн. (а.с. 38-40, 41-43) копією корінця податкової вимоги форми «Ю» від 25.10.2017 № 19865-17 та доказами її направлення відповідачу (а.с. 10, 10 зворотній бік).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 ПК України).
Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання відповідач у строки, встановлені податковим законодавством, не сплатив.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 25.10.2017 №19865-17 на суму 1951,66 грн. (а.с.10)
Вказану податкову вимогу було направлено за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 25А.
Надісланий за зареєстрованим у встановленому законом порядку конверт з податковою вимогою від 25.10.2017 №19865-17 не був вручений відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 10, зворотній бік).
Згідно з частиною 7 Розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Беручи до уваги, що вказану податкову вимогу не було вручено відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що така податкова вимога була вручена відповідачеві належним чином.
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 25.10.2017 №19865-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 427 372,23 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» (ідентифікаційний код 36106370, вул. Шкільна, буд. 25А, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08130), у банках, що обслуговують боржника на користь ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03151) 427 372 грн. 23 коп. в рахунок погашення податкового боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено - 27.03.2019.
Суддя Леонтович А.М.