Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 березня 2019 р. Справа№200/4394/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді головуючого Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за заявою офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, -
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився.
До Донецького окружного адміністративного суду 26.03.2019 року надійшла заява офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та зобов'язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме надати до перевірки дані бухгалтерського та податкового обліку для встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків описаного в податкову заставу майна (вугілля) та документального підтвердження його руху та залишків за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків станом на дату перевірки.
Ухвалою суду від 27.03.2019 року відкрито провадження в адміністративний справі за заявою офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»
Заяву обґрунтовано тим, що станом на 25.03.2019 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 486 384 826,81 грн. з податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникли на підставі несплачених грошових зобов'язань задекларованих самим платником податків.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 року у справі № 805/2888/18-а офісу великих платників ДФС надано дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 206 353 557,27 грн. за рахунок майна платника податків ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебувало у податковій заставі згідно актів опису майна № 762 від 11.04.2016 року та № 3/28-10-47-17/31599557 від 13.11.2017 року.
25.03.2019 року податковим керуючим було надано безпосередньо посадовим особам ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» повідомлення від 21.03.2019 року № 4368/10/28-10-47-12 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі. Але у наданні запитуваної податковим керуючим інформації, а саме даних бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем було відмовлено в повному обсязі.
У зв'язку з цим позивач просить зупинити видаткові операції Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та зобов'язати відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме надати до перевірки дані бухгалтерського та податкового обліку для встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків описаного в податкову заставу майна (вугілля) та документального підтвердження його руху та залишків за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків станом на дату перевірки.
Представник позивача у судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Представник відповідача - ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» вимоги не визнав, надавши суду відзив, в якому просив у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому. Вказав, що він виконав всі вимоги податкового керуючого, але останній відмовився отримувати всі бухгалтерські та податкові документи і, таким чином він був вимушений відправити ці документи цінним листом з описом вкладення. Просив справу розглянути без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.
Державне підприємство «Вугільна компанія Краснолиманська» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31599557 (а.с.20-22, 44-45,61-62).
Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків станом на 31.03.2019 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 1349408,81 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 485035418 грн. А загалом в сумі 486 384 826,81 грн. (а.с.24-30).
Актом опису майна № 726 від 11.04.2016 року податковий керуючий провів опис майна - вугілля майбутнього видобутку (марка Г) на суму 50 000 000,00 грн. та вугілля майбутнього видобутку (марка Ж) на суму 50 000 000,00 грн. (а.с.16)
Це обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.05.2016 року з терміном дії до 25.05.2021 року (а.с.17).
Відповідно до рішення № 1/28-10-47-17 від 03.11.2017 року начальника Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби був здійснений опис майна Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» (а.с.13).
Актом опису майна № 3/28-10-47-17/31599557 від 03.11.2017 року податковий керуючий провів опис майна - вугілля марки Г та марки Ж на суму 143 100 000,00 грн. (а.с.18-19).
Згідно з рішенням № 2 від 03.10.2018 року начальника Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 805/2888/18-а було вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі (а.с.14)
Наказом заступника начальника Державної фіскальної служби України № 640 від 21.03.2019 року ОСОБА_2 призначений податковим керуючим по ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» (а.с.6-7).
Податковий керуючий ОСОБА_2 21.03.2019 року спрямував ДП «Вугільної компанії Краснолиманська» повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі (а.с.9) та надав письмову вимогу щодо витребування документів (а.с.47).
Цим же, податковим керуючим був складений акт № 6 від 26.03.2019 року про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, яким і був підтверджений факт перешкоджання ДП «Вугільної компанії Краснолиманська» виконанню повноважень податкового керуючого, визначений Податковим кодексом України (а.с.8).
Натомість ДП «Вугільної компанії Краснолиманська» надала відзив на заяву офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, в якій спростовує обставини, вказані в заяві, вказуючи що підприємство виконало всі вимоги податкового керуючого, але останній відмовився отримувати всі бухгалтерські та податкові документи і, таким чином, підприємство було вимушене відправити ці документи цінним листом з описом вкладення (а.с.39-43).
Відповідно до пояснень заступника директора з економічних питань від 27.03.2019 року на адресу в.о.генерального директора ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» підприємством були виконані всі вимоги податкового керуючого, але останній відмовився отримувати всі бухгалтерські та податкові документи і, таким чином підприємство було вимушене відправити ці документи цінним листом з описом вкладення (а.с.46).
25.03.2019 року т.в.о. генерального директора ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» спрямував листа № 01/11-57/6 до начальника управління офісу великих платників податків ДФС про те яке майно є в наявності у підприємства та які бухгалтерські та податкові документи долучаються до цього листа (а.с.48-51).
Згідно з описом документів що направляються цінним листом всі документи які були витребувані податковим керуючим були долучені до цінного листа (а.с.52-53).
Відповідно до копій журналу реєстрації відвідувачів шахти, податковий керуючий ОСОБА_2 перебував на підприємстві 25.03.2019 року с 12:00 до 18:00 та 26.03.2019 року з 7:40 до 11:30 (а.с.54-58).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Пункти 88.1та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України передбачають, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1та 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статі 100 цього кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пунктів 89.3 та 89.4 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до п 91.3. ст..91 Податкового кодексу, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Згідно з пунктом 91.4 статті 91 Податкового кодексу України,у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Відповідно до п.19-1.1.21. ст..19-1 Податкового кодексу України контролюючи органи організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку;
Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Зважаючи на вказані положення податкового кодексу України суд зазначає, що обраний спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» не охоплюється підставами, визначеними у статті 91.4 ПК України, зокрема перешкоджанням платника податків виконанню податковим керуючим повноважень щодо допуску арбітражного керуючого до опису майна в податкову заставу.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року №П/811/1723/17.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення перевірки та не надає документів, необхідних для моніторингу зберігання майна, яке знаходиться в податковій заставі, податковий керуючий складає акт відмови платника податків надати відповідні документи та звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до надання до перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий керуючий ОСОБА_2 склав акт відмови платника податків надати відповідні бухгалтерські та податкові документи.
Також, суд відмічає, що доказів відмови чи перешкоджанню представнику позивача - податковому керуючому у доступу до майна, а також не надання витребуваних документів, суду не надано. В акті перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим не зазначається яким саме чином було перешкоджання.
Окрім цього, в заяві позивача вимагається зупинити видаткові операції на рахунках ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» та зобов'язати відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого та надати для перевірки дані бухгалтерського та податкового обліку для встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків описаного в податкову заставу майна (вугілля) та документального підтвердження його руху та залишків за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків станом на дату перевірки. Тобто, позивач просить зупинити видаткові операції до надання відповідних документів. Але як встановлено в ході розгляду справи, всі витребувані документи спрямовано до начальника управління офісу великих платників податків ДФС цінним листом з описом вкладення.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства які їх регулюють, суд вважає передчасним звернення податкового органу із заявою про зупинення видаткових операцій платника податків, оскільки з фактичних дій підприємства не вбачається перешкод податковому керуючому у виконанні наданих йому функцій та повноважень визначених Податковим Кодексом України.
Згідно з ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, фактів чинення перешкод податковому керуючому у виконанні наданих йому функцій та повноважень судом не встановлено.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись статтями 32,139,243246,283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зупинення видаткових операцій Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та зобов'язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме надати до перевірки дані бухгалтерського та податкового обліку для встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків описаного в податкову заставу майна (вугілля) та документального підтвердження його руху та залишків за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків станом на дату перевірки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Хохленков О.В.