18 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2286/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф. А.,
при секретарі судового засідання Журомській І. М.,
за участю представників відповідачів:
Управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації ОСОБА_1,
Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області ОСОБА_2,
Управління Укртрансбезпеки у Волинській області ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Волинської обласної державної адміністрації, Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, Управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - відповідач 2), Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі - відповідач 3), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо ненадання відповіді на його скарги; 2) визнати протиправною бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації щодо не направлення скарги за належністю для її розгляду по суті; 3) зобов'язати відповідачів вчинити дії, передбачені Законом України «Про звернення громадян»; 4) стягнути з відповідачів солідарно на його користь 1 000 000 (один мільйон) грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
29 грудня 2018 року позивач подав через канцелярію суд заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відсутності належних дій для розгляду скарг позивача, не вчиненні належних дій для захисту порушених прав позивача та не вчиненні належних дій щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав позивача;
2) визнати протиправними бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу позивача, та дії щодо надсилання скарги до недіючої юридичної особи, яка є її структурним підрозділом;
3) визнати протиправною бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації щодо не затвердження впродовж більше чотирьох років положення про Управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації;
4) визнати протиправними дій Головного Управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо несвоєчасного надання відповіді на скаргу, направлення скарги до органу, який не є компетентним вирішувати питання, що були предметом скарги, відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення законних прав позивача;
5) визнати протиправною бездіяльність Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо ненадання відповіді на скаргу, направлення скарги для розгляду до суб'єкта господарювання, дії якого оскаржуються, відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення законних прав позивача;
6) визнати протиправною бездіяльність Управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду скарги позивача;
7) стягнути з відповідачів солідарно 1 000 000 (один мільйон) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю та протиправними діями відповідачів по відношенню до мене.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №140/2286/18 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року.
Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо несвоєчасного надання відповіді на скаргу ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року.
Визнано протиправними дії Управління транспорту та інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1 000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Однак при вирішенні справи судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення законних прав позивача.
Ухвалою від 22.02.2019 з ініціативи суду було призначено судове засідання з питання ухвалення додаткового рішення.
В судове засідання призначене на 18.03.2019 позивач та представник відповідача 1 не з'явились хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Від позивача 06.03.2019 надійшла заява, якою було повідомлено суд про неможливість прибуття у дане судове засідання.
Від відповідача 1 06.03.2019 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до приписів частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак судове засідання щодо винесення додаткового рішення було проведено за відсутності позивача та представника відповідача 1.
В судовому засіданні представник відповідача 3 проти задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення законних прав позивача, заперечив з підстав викладених поданих ним письмових заявах по суті справи, а також пояснив наступне.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, відповідач 3 наділений повноваженнями притягати до відповідальності перевізника лише у випадку відмови останнього перевозити пасажира з придбаним пільговим квитком. У випадку позивача, йому було відмовлено в реалізації такого квитка, а отже спірні правовідносини не належать до повноважень відповідача 3.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача 3 щодо відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення законних прав позивача, підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачем засобами поштового зв'язку було направлено до відповідачів 1, 2, 3 скаргу в зв'язку із порушенням касиром автостанції м. Горохів ПрАТ «Вопас» права позивача на придбання пільгового квитка, як інваліда другої групи, а також порушення перевізником ФОП ОСОБА_5 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 року (далі - скарга).
Із змісту скарги вбачається, що порушення прав позивача полягало у відмові касиром автостанції продати позивачу пільговий квиток, як інваліду другої групи, а також відмови водія автобусу, який їхав за маршрутом Луцьк-Львів, від перевезення позивача за пільговою вартістю з м. Горохів Волинської області до смт. Радехів Львівської області.
Як було встановлено судом, підставою виникнення спірних правовідносин стало порушення прав позивача в сфері надання послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом.
Частиною другою статті 5 Закону № 2344 визначено, що Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, зокрема, на захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування.
Відповідно до положень статті 6 Закону № 2344, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, встановлено, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
З пункту 1.1 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.12.2016 №998, яке було надано відповідачем 3, вбачається, що останній є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки.
Відповідно до пункту 3.35 вказаного положення відповідач 3 здійснює проведення перевірок за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач 3 наділений повноваженнями на здійснення контролю в сфері надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом щодо дотримання учасниками цих правовідносин вимог чинного законодавства України, яким регулюються ці правовідносини.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Положеннями статті 6 Закону № 877 визначено, що звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення є підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відтак, звернення позивача із скаргою до відповідача 3 в силу приписів Закону № 877 є підставою для здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема вчинення перевірки передбаченої статтею 6 Закону № 2344.
Однак, Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII (далі - Закон № 1728) було встановлено до 31.12.2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1728, позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Таким чином, належною поведінкою відповідача 3, як суб'єкта владних повноважень, що наділений контролюючими функціями у відповідних правовідносинах, мало б бути вчинення дій направлених на здійснення заходів державного нагляду щодо перевірки обставин викладених у скарзі позивача та звернення з цією метою за погодженням до Державної регуляторної служби.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача 3, яка полягає у відсутності належних дій щодо реалізації своїх контролюючих функцій у відповідності до вимог чинного законодавства України, є протиправною, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Управління Укртрансбезпеки у Волинській щодо відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення прав позивача, підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про звернення громадян», суд
Визнати протиправною бездіяльність Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо відсутності належних дій щодо притягнення до відповідальності перевізника та автостанції, якими вчинено порушення прав ОСОБА_4.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф. А. Волдінер
Повний текст судового рішення виготовлено 28.03.2019 року.