22 березня 2019 року Справа 215/5815/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про зобов'язання вчинити дії, -
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривий Ріг з позовною заявою до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради з вимогами:
- зобов'язати виконавчий комітет Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради визнати місцем перебування ОСОБА_1 адресу: АДРЕСА_1, за якою ОСОБА_1 надає соціальні послуги особі з інвалідністю з 06.06.2017 року, що надасть змогу забезпечити державні соціальні гарантії ст.3, 33, 46, 48 Конституції України та забезпечити гарантії держави на вільне волевиявлення на виборах 30.03.2019 року;
- захистити права ОСОБА_1 на свободу пересування, вільного вибору місця проживання шляхом зобов'язання виконавчого комітету Криворізької міської ради надати довідку про склад сім'ї для призначення усіх видів допомоги за матеріалами справи №9602595 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради з 06.06.2017 року їх визнанням окремим пунктом рішення.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.12.2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.12.2018 року залишено без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем всупереч вищенаведених приписів у позовній заяві не було зазначено ідентифікаційного коду відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача або номеру, серії паспорту позивача; не зазначено адрес електронної пошти позивача та відповідача (або не вказано про те, що такі адреси відсутні або не відомі позивачу).
Також, відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
Отже, на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності позивач повинен надати до суду копію паспорту громадянина України.
При цьому, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом також не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
В прохальній частині позову позивач просить про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, проте таке формулювання не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить предмету спору, що оскаржується: рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені права та інтереси позивача, відновлення яких має бути здійснено шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Також в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно, шляхом складання уточненої позовної заяви з належним викладенням позовних вимог, відповідно до частини першої статті 5, частини першої, пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно надати до суду належні докази у справі, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги (з наданням також їх копій для направлення відповідачу).
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1 921,00 гривні.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 1530,80 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку № 11013 від 18.12.2018 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з Тернівського управління праці та соціального захисту населення м. Кривого Рогу, із змісту якої вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні і отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, та за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року отримано компенсацію всього на суму 360,02 грн.
Однак, суд вважає, що зазначена довідка не відповідає такій ознаці доказів, як достатність, що позбавляє суд можливості всебічно та повно оцінити майновий стан позивача, а тому заява про відстрочення сплати судового збору не може бути розглянута без надання достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального стану.
Водночас, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1530,80 грн. за заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру, або надати до суду належним чином оформлене та мотивоване клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору, з наданням належних доказів скрутного матеріального стану (отриманого ним сукупного доходу за 2018 рік).
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1409,60 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101 або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини (та надати їх копії для суду та відповідача у справі); зазначити ідентифікаційний код відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача або номер, серію паспорту позивача, адреси електронної пошти позивача та відповідача (або вказати про те, що такі адреси відсутні або не відомі позивачу); наданням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати копію паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача; надати докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник