25 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/733/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., в ході розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справи №927/733/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Переробне підприємство «БІОМАС», вул. Заводська, 1, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323
до відповідача: Засновника індивідуального бізнесу Пана ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_1)
про стягнення 4640,91 євро,
у присутності представників сторін:
від позивача: Вороніна І.С. - керівника, Дайнеки І.А. - адвоката (ордер на надання правової допомоги, серії ЧН №055028 від 25.03.2019)
від відповідача: Зубрицької І.І. - адвоката (ордер на надання правової допомоги серії ЧН №071608 від 25.03.2019),
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Переробне підприємство «БІОМАС» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача - Засновника індивідуального бізнесу Пана ОСОБА_1 - заборгованості в сумі 4640,91 євро, яка з урахуванням встановленого НБУ курсу гривні до євро станом на день подання позову становить 151874грн.721коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, які виникли у нього на підставі контракту №20/02-2018 від 20.02.2018.
В ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2018 про відкриття провадження у справі відповідачу запропоновано надати суду відзив на позов у строк не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.
На початок судового засідання, призначеного судом на 25.03.2019, відповідач відзиву на позов не надав.
20.03.2019 на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшли електронні листи, до яких прикріплені заява від 19.03.2019 про поновлення строку на подання до суду письмового відзиву на позов та клопотання від 19.03.2019 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
За своїм змістом вищевказані заява та клопотання є заявами з процесуальних питань, вимоги до форми і змісту яких викладені у ст.170 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із ч.2 даної статті письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Перевірка проставлення на вказаних документах електронного цифрового підпису відповідача свідчить про відсутність такого підпису, про що міститься відмітка канцелярії суду на листах.
З огляду на вищенаведені норми процесуального законодавства суд доходить висновку, що заява відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, які подані до суду в електронному вигляді, не підписані в установленому порядку, тобто подані без додержання вимог ч.8 ст.42 та ч.2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення цих заяв без розгляду.
В судовому засіданні, яке відбулось 25.03.2019, на стадії розгляду судом заяв та клопотань в порядку ст.207 Господарського процесуального кодексу України представником відповідача заявлене усне клопотання про поновлення відповідачу пропущеного строку для надання суду письмового відзиву на позов. В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідача пояснила суду, що відповідач копію позовної заяви не отримав до цього часу. На підтвердження вказаного факту представником відповідача додано до матеріалів справи роздруківку відстеження поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта».
Представники позивача проти заявленого клопотання заперечували, стверджуючи, що копія позовної заяви та доданих до неї доказів в установленому порядку надіслані на адресу відповідача, а докази надані до позовної заяви.
Вислухавши пояснення та доводи представників, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.
Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За змістом ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України можуть бути поновлені пропущені процесуальні строки, встановлені законом. При цьому у ч.4 цієї ж статті передбачено, що одночасно із поданням зави про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо) стосовно якої пропущено строк.
Заявляючи усне клопотання про поновлення встановленого законом строку на подання відзиву на позовом у цій справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, представник відповідача всупереч приписам ч.4 ст.119 Господарського процесуального кодексу України не надав до матеріалів справи самого відзиву на позов разом з доказами, тобто вдруге не вчинив процесуальну дію, стосовно якої ним пропущено процесуальний строк.
Відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного відповідачем строку для подання відзиву на позов.
Водночас суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом (ч.2.). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3). При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5).
За змістом ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно в заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Однією із таких заяв по суті справи є відзив на позовну заяву (відзив). Частиною 4 вказаної статті передбачається, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила намір відповідача надати відзив на позов, одночасно зазначивши, що відповідач не зміг своєчасно скористатися своїм правом в зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.
Як вбачається із наданої представником відповідача до матеріалів справи роздруківки з офіційного сайту «Укрпошта» відстеження поштового відправлення за трек-номером, зазначеним у фіскальному чеку від 11.10.2018, доданого позивачем до позовної заяви на підтвердження факту надсилання відповідачу копії позовної заяви, поштове відправлення 10.11.2018 було повернуто позивачу без вручення адресату. А відтак суд доходить висновку, що відповідачем доведено факт неотримання ним своєчасно копії позовної заяви, що унеможливило використання відповідачем свого права на подання відзиву на позов.
Згідно з ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути судом продовжений з ініціативи суду.
В ухвалі про відкриття провадження у даній справі судом було зазначено строк надання відповідачем відзиву на позов - 15 календарних днів з моменту отримання ним цієї ухвали. Згідно із повідомленням, яке надійшло до справи від Міністерства юстиції Франції, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 23.01.2019, а тому останнім днем надсилання до суду відзиву на позов є 07.02.2019.
Проте, приймаючи до уваги вищевикладені обставини щодо повернення позивачеві копії позовної заяви без вручення відповідачу, суд з метою дотримання принципів господарського судочинства, зокрема, надання відповідачу можливості реалізувати своє процесуальне право на письмове викладення своєї позиції щодо заявлених до нього позовних вимог, а також надання відповідних доказів, задля повного та всебічного розгляду справи по суті, вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позов.
Заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка викладена ним усно в судовому засіданні на стадії розгляду судом заяв та клопотань, відхиляється судом з огляду на таке.
Статтею12 Господарського процесуального кодексу України встановлюється, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з ч.3 цієї ж статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5).
Особливості розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження визначаються нормами глави 10 Господарського процесуального кодексу України.
У ч.1 ст.247 цього Кодексу міститься імперативна норма, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При цьому, виходячи із наведених у ч.5 ст.12 Кодексу ознак малозначних справ, суд вважає, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб мають розглядатися виключно в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать також приписи ч.7 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлюється порядок вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із змісту ухвали суду від 17.10.2018 про відкриття провадження у цій справі ціна позову становить суму 151874грн.71коп., яка є менше ніж 100 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176200грн.), а тому саме в силу імперативних норм процесуального закону дану справу належить розглядати лише в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому суд звертає увагу, що вирішення судом питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за клопотанням учасника справи можливе щодо справ незначної складності, перелік яких наведений у п.2 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
Отже з огляду на вищенаведене суд не знаходить правових підстав для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні заяви відповідача має бути відмовлено.
Керуючись ст.12, 42, 119, 234, 235, 247, 250, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви відповідача - Засновника індивідуального бізнесу Пана ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) про поновлення строку подання відзиву на позов ВІДМОВИТИ.
Продовжити відповідачу - Засновнику індивідуального бізнесу Пану ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) строк подання відзиву на позов на 15 календарних днів, встановивши, що відзив на позов має бути поданий через канцелярію суду не пізніше 09 квітня 2019 року.
Копії відзиву на позов та доданих до нього документів мають бути направлені листом з описом вкладення на адресу позивача, а докази направлення одночасно з відзивом на позовом надані до матеріалів справи.
В задоволенні заяви відповідача - Засновника індивідуального бізнесу Пана ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ВІДМОВИТИ.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала в частині відмови у поновленні строку подання відзиву на позов може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку ст.257 цього Кодексу з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
В решті ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
В судовому засіданні 25.03.2019 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали складений 28 березня 2019 року.
З повним текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т. Г. Оленич