12 березня 2019 року Справа № 915/220/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: ОСОБА_2 - дов.№578 від 26.04.2016;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона),
до відповідача: Приватного підприємства “УКРЗІЗ” (08131, АДРЕСА_1),
про: стягнення штрафних санкцій у сумі 15266,52 грн, -
07.02.2019 Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/1349 від 24.01.2019, в якій просить стягнути з Приватного підприємства “УКРЗІЗ” штрафні санкції у сумі 15266,52 грн за неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання товару №53-123-01-18-04920 від 06.12.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” та ПП “УКРЗІЗ” було укладено Договір на постачання товару код CVP - 39130000-2 до ДК 021:2015 №53-123-01-18-04920 від 06.12.2018 на постачання офісних меблів (меблі офісні, стільці, крісла у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 на суму 828000,00 грн. Відповідно до п.3.1. Договору постачання повинно було здійснюватись не пізніше 10.12.2018. У відповідності до умов договору постачання не було виконано. Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, зокрема, керуючись п.8.1. Договору на адресу відповідача була скерована претензія від 17.12.2018 №32/21202 з вимогою перерахувати штрафні санкції ДП “НАЕК “Енергоатом“ в особі ВП “Южно-Українська АЕС“ протягом п'яти банківських днів з моменту отримання претензії та поставити ТМЦ в асортименті на суму 828000,00 грн згідно Специфікації №1 до Договору №53-123-01-18-04920 від 06.12.2018. Відповіді на претензії на адресу позивача не надходили, а заявлені вимоги були задоволені лише в частині до поставки ТМЦ. Посилаючись на ч.2 ст.19 ГПК України, ст.ст.611, 530, 546 ЦК України та ст.ст.193, 231 ГК України та умови договору, позивач зазначає, що відповідно до п.3.1. Договору постачання повинно було здійснюватись не пізніше 10.12.2018. У відповідності до умов договору постачання не було виконано. Згідно п.3.3. Договору, “Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару“. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору на постачання товару №53-123-01-18-04920 від 06.12.2018, позивачем нарахована пеня.
Ухвалою суду від 12.02.2019 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. З ініціативи суду розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 12.03.2019.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив по суті позовних вимог до суду не направив.
Ухвала суду від 12.02.2019 надіслана судом на адресу відповідача повернута підприємством зв'язку з приміткою “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи місцезнаходженням відповідача є: 08131, АДРЕСА_1. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу відповідача.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
У судовому засіданні 12.03.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
06.12.2018 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (покупець, позивач у справі) та Приватним підприємством “УКРЗІЗ” (постачальник, відповідач у справі) укладено Договір на постачання товару №53-123-01-18-04920 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СPV 39130000-2 до ДК 021:2015 - Офісні меблі (меблі офісні, стільці, крісла) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до договору №1), що є невід'ємною частиною договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2017 року.
Згідно до п.1.3. Договору сторонами визначено, що місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ. Загальна вартість товару складає: разом 690000,00 грн без ПДВ. Крім того ПДВ 20%: 138000,00 грн. Всього з ПДВ: 828000,00 грн (п.2.1. Договору).
У відповідності до п.2.2. Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно Специфікації №1 (Додаток до договору №1) та виконання постачальником умов п.п.3.2., 5.1. цього Договору.
Відповідно до п.3.3. Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Дія цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1. цього договору, та закінчується 31.12.2019 (п.п.12.1, 12.2. Договору).
Судом встановлено, що на виконання п.1.1. Договору між сторонами було складено та підписано Специфікацію №1 (Додаток №1 до договору), якою визначено найменування товару, кількість, асортимент та ціну (а.с.17-20).
На виконання умов Договору та Додатку №1 відповідачем було поставлено товар (офісні меблі) позивачу на загальну суму 828000,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №УЗ-0000281 від 21.12.2018 на загальну суму 459176,10 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 27.12.2018; №УЗ-0000294 від 21.12.2018 на загальну суму 118482,30 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 27.12.2018; №УЗ-0000293 від 21.12.2018 на загальну суму 114327,60 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 28.12.2018; №УЗ-0000004 від 10.01.2019 на загальну суму 136014,00 грн з відміткою про отримання товару позивачем - 10.01.2019 (а.с.21-24).
Відповідно до п.3.1. Договору постачання здійснюється на протязі 45 днів з дати публікації договору в системі РroZorro, але не пізніше 10.12.2018 на умовах: DDP м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідач, у визначений Договором термін, товар не поставив позивачу.
19.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №32/21202 від 17.12.2018 з вимогою про перерахування штрафних санкцій у розмірі 3312,00 грн протягом п'яти банківських днів з моменту отримання претензії (а.с.25-26). Факт направлення вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.12.2018 (а.с.27).
Вказана претензія залишилася без відповіді та виконання.
Відповідач вимогу щодо перерахування штрафних санкцій у розмірі 3312,00 грн не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на день подання позову до суду становила 15266,00 грн.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
У відповідності до п.4.1. Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Посилаючись на несвоєчасну поставку відповідачем товару за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 15266,52 грн, з яких: 9242,53 грн за період з 11.12.2018 по 26.12.2018 по видатковим накладним від 21.12.2018 за №УЗ-0000281 та №УЗ-0000294; 1943,57 грн за період з 11.12.2018 по 27.12.2018 по видатковій накладній від 21.12.2018 №УЗ-0000293; 4080,42 грн за період з 11.12.2018 по 09.01.2019 по видатковій накладній від 10.01.2019 №УЗ-0000004.
Розрахунок пені судом перевірено, відповідачем не заперечено.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства “УКРЗІЗ” (08131, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39032930) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) 15266,52 грн пені та 1921,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 22 березня 2019 року.
Суддя М.В. Мавродієва