28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 5017/2749/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси,
боржник - Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат",
ліквідатор - арбітражний керуючий Колмикова Т.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРІС-Н" (заявник апеляційної скарги)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019
у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Поліщук Л.В., Лавриненко Л.В.
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2017
у складі судді Лепехи Г.А.
у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси
до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат"
про визнання банкрутом,
24.05.2016 постановою Господарського суду Одеської області Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат" (далі - ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат") визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Колмикову Т.О.
12.12.2017 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 5017/2749/2012, зокрема, включено до складу ліквідаційної маси ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" нерухоме майна (споруду) залізничну під'їзну колію при станції Одеса-Застава-1, яка примикає до неї стрілочним переводом № 142.
18.02.2019 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 у справі № 5017/2749/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРІС-Н" - без задоволення.
05.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "АБРІС-Н" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 у справі № 5017/2749/2012; ухвалити нове рішення, яким відмовити ліквідатору у задоволенні клопотання про включення майна у вигляді залізничної під'їзної колії при станції Одеса-Застава-1, яка примикає до неї стрілочним переводом № 142 до складу ліквідаційної маси.
27.03.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання оскарження включення до складу ліквідаційної маси нерухомого майна із завершенням відповідного апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРІС-Н" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 у справі № 5017/2749/2012, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, частиною першою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРІС-Н" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 у справі № 5017/2749/2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді С.В. Жуков
Л.Й. Катеринчук