61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
28.03.2019 № 902/160/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21011) в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25512617)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" (вул. Таганрозька, буд. 341, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, Донецька обл., 87557, код ЄДРПОУ 30813322)
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 885427,27 грн. та визнання угоди укладеною
28.02.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 05.09.2015 до 05.09.2018 в розмірі 885427,27 грн. та про визнання укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 041006700057 від 27.08.2010 у редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку, площею 0,3202 га для обслуговування автомобільної заправної станції яка є власністю відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2007.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.03.2019 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
27.03.2019 матеріали позовної заяви надійшли до господарського суду Донецької області та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено ОСОБА_1
Розглянувши подану заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури позовну заяву на предмет її прийняття до розгляду, господарський суд враховує, що відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Як визначено п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
“Не здійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Вінницька міська рада, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, є органом місцевого самоврядування, дата державної реєстрації- 21.05.1997.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 18.1 визначеного закону, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
При цьому варто зауважити, що Вінницька міська рада не зверталась з зазначеним позовом до суду.
В обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільного значимого питання при використанні спірних земельних ділянок, у тому числі повноти нарахування та сплати обов'язкових платежів за їх використання, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувача.
Але суд вважає за необхідне зазначити, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).
Правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.
В свою чергу, у позовній заяві не наведено обставини, які унеможливлюють або перешкоджають Вінницькій міській раді самостійно захистити інтереси держави. Посилання заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури лише на те, що уповноважений орган не здійснює відповідні повноваження, на думку суду, для прийняття позовної заяви до розгляду не є достатніми, оскільки за змістом абз. 2 ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст.ст.73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних та допустимих доказів. Зокрема, такими доказами можуть бути: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України(службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків. Аналогічний висновок викладений у постанові КГС ВС від 06.02.2019 по справі №927/246/18 .
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).
Відповідно до п.п.4 ч.5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано права звертатися до суду в інтересах іншої особи..
За таких обставин, враховуючи відсутність доведених підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст.132, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури подану в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 885427,27 грн. та визнання угоди укладеною.
Ухвала набрала законної сили в момент її підписання - 28.03.2019.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Додаток на адресу Вінницької місцевої прокуратури: позовна заява №91/1767вих19 від 28.02.2019 з додатками, у тому числі платіжне доручення №178 від 14.02.2019 на суму 15202,41 гривень, поштовий конверт.
Суддя С.М. Фурсова