22.03.2019 р. Справа № 914/1407/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
у справі №914/1407/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Обертаса Володимира Тарасовича
про стягнення 25774,83 грн.
за участю представників
від заявника Пославський Р.А.
від боржника не з'явився
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа 914/1407/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Фізичної особи-підприємця Обертаса Володимира Тарасовича про стягнення 25774,83 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 914/1407/15.
Ухвалою суду від 18.03.2019р. розгляд заяви призначено на 22.03.2019р.
Представник заявника в судовому засіданні заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі №914/1407/15 підтримав повністю.
Боржник (відповідач) в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.2 ст.329 ГПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Розглянувши подану заяву суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2015р. у справі №914/1407/15 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Обертаса Володимира Тарасовича на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" 12099,42 грн. - заборгованості за кредитом, 7258,86 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 5000,98 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1415,57 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827,00 грн. - судового збору.
19.06.2015р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2015р., яке набрало законної сили 19.06.2015р., видано судовий наказ про стягнення з відповідача вищезазначених сум.
Як зазначає заявник, наказ Господарського суду Львівської області від 19.06.2015р. у справі №914/1407/15 перебував на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
31.12.2015р. відповідно до вимог п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (який діяв на той момент), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Як зазначає заявник, вказаний судовий наказ на його адресу не надходив та, ймовірно, був втрачений при пересилці з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк".
Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 27.02.2019 р., заявник 12.02.2019 р. звернувся стосовно інформації про виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №914/1407/15.
У поданій заяві заявник зазначає про те, що судовий наказ, ймовірно, був втрачений при пересилці з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк".
Однак, заявником взагалі не наведено жодних причин (обставин) пропуску трирічного строку для пред'явлення наказу до виконання, які б могли бути визнані судом поважними, задля його поновлення, враховуючи, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу було винесено 31.12.2015р. Разом з тим, доказів вчинення заявником будь-яких дій для встановлення факту втрати наказу при його пересиланні до заяви не додано.
Що стосується доданого до заяви акту від 20.12.2018 р. про виявлення працівниками Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" втрати наказу, то суд оцінює його критично, оскільки стосовно інформації про виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №914/1407/15 заявник звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області лише 12.02.2019 р., а відтак 20.12.2018 р. йому не могло бути достеменно відомо про його втрату.
Разом з тим, якщо взяти до уваги, що 20.12.2018 р. було встановлено факт втрати наказу, заявником не доведено неможливість звернення до суду до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання з проханням видати його дублікат та з заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред?явлення наказу до виконання слід відмовити.
Відповідно до п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (Розділ ХІ), до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, враховуючи те, що заяву про видачу дубліката наказу подано після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу.
Керуючись статтями 234, 329 та п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі №914/1407/15 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV та п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.