36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
27.03.2019 Справа № 917/491/19
м. Полтава
Суддя Пушко І.І., розглянувши матеріали
за позовною заявою Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Полтавська область, 37500, в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500;
орган уповноважений державою здійснювати функції управління майном - Лубенська міська рада Полтавської області, вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПроК-84”, вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ, 04053
про зобов'язання повернути нежитлову будівлю шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі та стягнення 19 957,87 грн.
За ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема правову позицію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладену в постанові від 20.09.2018 року в справі № 924/1237/17.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
В позовній заяві прокурором , всупереч вимогам ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не зазначено про те, що орган, уповноважений державою здійснювати функції управління майном не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів у спірних правовідносинах, відсутнє посилання на будь-які докази, які б підтверджували факт такого нездійснення або неналежного здійснення своїх повноважень відповідним органом.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурором надані докази направлення копії позовної заяви лише на адресу Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, крім того, таке направлення здійснено не до, а після подання позову (позовна заява датована 19.03.2019 року, проте як свідчить поштова накладна № 3750031850703, копія позовної заяви направлена Управлінню 25.03.2019 року).
Доказів попереднього повідомлення Лубенської міської ради Полтавської області, яка, як зазначено в позовній заяві, є органом, уповноваженим державою здійснювати функції управління майном, не надано.
За таких обставин, враховуючи не зазначення в позовній заяві про обставини, з наявністю яких відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виникає можливість прокурору представляти інтереси держави в суді, а також відсутність доказів попереднього повідомлення визначеного прокурором в позовній заяві органу, уповноваженого державою здійснювати функції управління майном (ч. 4 зазначеної норми), прокурором не обґрунтовано належним чином наявність підстав для його звернення до суду в інтересах держави.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви з доданими до неї документами позивачу без розгляду.
Згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
При цьому суд роз'яснює, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву повернути Лубенській місцевій прокуратурі Полтавської області.
Додаток: позовна заява № 33-19пз19 від 19.03.2019 року (вхід. № 658/19 від 26.03.2019 р.) та додані до неї документи, у тому числі платіжне доручення № 282 від 11.03.2019р. про сплату 5763,00 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.І. Пушко