Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/105/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5)
до Фізичної особи - підприємця Стрюк Анатолія Володимировича (АДРЕСА_1)
про стягнення 6612,90 грн.
за участю представників:
від позивача - Овсепян А.Г., дов. № 01/01/07-780/д від 05.12.2018
від відповідача - не прибув
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Фізичної особи - підприємця Стрюк Анатолія Володимировича про стягнення суми штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором №232/18-МТР купівлі - продажу від 12.06.2018 у розмірі 6612,90 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/105/19 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 18.02.2019 о 12:40.
Позивач у судове засідання 26.03.2019 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача 6612,90 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором №232/18-МТР купівлі - продажу від 12.06.2018.
Також, позивачем в судовому засіданні надано для огляду оригінали документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.
Відповідач в судове засідання 26.03.2019 свого повноважного представника не направив, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, також, відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом здійснення останньому Телефонограми (т.с. І а.с. 40). Згідно відстеження поштового відправлення на офіційному сайті Укрпошти, ухвала суду від 04.03.2019 станом на 25.03.2019 відповідачу не вручена під час доставки з причин: "інші причини".
Судом оглянуто та досліджено оригінали документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:
12.06.2018 між Фізичною особою - підприємцем Стрюк Анатолій Володимирович (відповідач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі операційного менеджера Долинського газопереробного заводу ОСОБА_3 (позивач, покупець) було укладено договір №232/18-МТР купівлі-продажу (далі - Договір) (т.с. І а.с. 11 - 14), відповідно до умов пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ФОП Стрюк Анатолій Володимирович зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: лічильник газу ротаційний GMS 0-250-ДУ-80-1,2-У2-НЧ -2 шт. на суму - 90 000,00 гри., монтажний комплект Ду 88мм до лічильника газу ротаційного GMS G- 250-ДУ-80-1,2-У2-НЧ-2 к-т. на суму - 3680,00 грн. та плоску прокладку-фільтр ППФ-80-10-450 для лічильника газу ротаційного GMS О-250-ДУ-80-1,2-У2-НЧ-2-2 шт. на суму - 790,00 (товар). Загальна вартість товару за Договором становила - 94470,00 грн.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється у такому порядку: 50% - попередня оплата, 50% - після 20 - ти банківських днів з дати поставки товару.
Оплату вартості товару позивачем проведено 2 платежами: платіжне доручення №1489 від 18.06.2018 року на суму - 47 235,00 грн., та платіжне доручення №2797 від 18.10.2018р. на суму - 47 235,00 грн. (копії платіжних доручень додаються).
З урахуванням наведеного, позивачем повністю виконано свої зобов'язання зі здійснення 100% (стовідсоткової) оплати вартості товару, про що позивачем наголошено на платіжні доручення (т.с. І а.с. 15 - 16).
Відповідно до пункту 4.1. Договору термін поставки становить на протязі 30-ти днів після отримання 50% попередньої оплати за товар. Тобто, до вказаного терміну продавець зобов'язаний був поставити товар покупцю, на умовах, визначених Договором.
Пунктом 4.4. Договору визначено, що датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплексності та якості.
Факт передачі Товару підтверджується підписаною сторонами без будь - яких зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання - передачі товару.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що товар останнім отримано від продавця (відповідача) 02.10.2018, що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №2390 від 02.10.2018 та видатковою накладною №ВН-18059 від 26.09.2018, яка підписана 02.10.2018 (т.с. І а.с. 17-19), що є порушенням умов Договору.
Одночасно, умовами пункту п.5.9. Договору сторони передбачили та погодили, що за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.4.12. п.4.13. Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від договірної ціни.
27.11.2018 на адресу відповідача було направлено Претензію з вимогою оплатити штраф в сумі 6612,90 грн. за порушення строку постачання товару, передбаченого умовами Договору, а саме п.5.9 Договору, згідно якого було проведено розрахунок штрафу, який становить - 7% від договірної ціни: 94470,00 грн. (вартість Товару) х 7% (розмір штрафу) = 6612,90 грн. (т.с. І а.с. 20-21).
Однак, відповідач відповіді на вищевказану Претензію не надав, та штраф у розмірі 6612,90 грн. у добровільному порядку позивачу не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови Договору та перераховано на банківський рахунок відповідача передоплату в розмірі 94470,00 грн.
Тобто, свій обов'язок з оплати товару позивач виконав повністю, а відповідач порушуючи умови Договору, повну передачу товару у встановлений Договором строк не здійснив.
Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 5.9. Договору визначено, що у разі порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку визначеному п.4.12. п.4.13. Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від договірної ціни.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок 6612,90 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором №232/18-МТР купівлі-продажу від 12.06.2018, згідно якого було проведено розрахунок штрафу який становить - 7% від договірної ціни: 94470,00 грн. (вартість Товару) х 7% (розмір штрафу) = 6612,90 грн.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем штрафу у розмірі 6612,90 грн., враховуючи погоджені сторонами умови п. 5.9 спірного Договору, Суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, тому позовні вимоги про стягнення 6612,90 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором №232/18-МТР купівлі-продажу від 12.06.2018, Суд визнав обґрунтованим, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню.
З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. у даному разі покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Стрюк Анатолія Володимировича (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) - 6612,90 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором №232/18-МТР купівлі-продажу від 12.06.2018 та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "28" березня 2019 р. р.
Суддя Г.І. Сальнікова