Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3327/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Лалабекян Лідії Федорівни, Харківська область, Дергачівський район, місто Дергачі
до 1. Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", місто Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", місто Харків
про скасування оперативно - господарської санкції та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 27 212,00 грн.
за участю представників:
позивача - Мироненко С.С. довіреність б/н від 02.11.2018 - адвокат;
1-го відповідача - Смолякова І.О. довіреність № ДР-222-1218 від 27.12.2019;
2-го відповідача - Засядько М.В. довіреність № ДР-45-1218 від 28.12.2018;
Фізична особа - підприємець Лалабекян Лідія Федорівна (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- скасувати оперативно-господарську санкцію Публічного акціонерного товариства "Харкївгаз" (відповідач 1) про донарахування об'єму природного газу ФОП Лалабекян Лідії Федорівні ІНФОРМАЦІЯ_1 за період споживання газу за адресою точки комерційного обліку: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 188, у період часу з 06.03.2018 по 31.03.2018 в обсязі 2540 м.куб.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (відповідач 2) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 27 212,00 грн. (з урахуванням ПДВ) за безпідставно донарахований спожитий газ в обсязі 2540 м.куб.
- сягнути в рівних частках з відповідачів судові витрати, які складаються з витрат на судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3327/18. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.03.2019 підготовче провадження у справі № 922/3327/18 закрито та призначено справу № 922/3327/18 до судового розгляду по суті на 06 березня 2019 року.
В судовому засіданні 06.03.2019 у справі № 922/3327/18 оголошено перерву до 18 березня 2019 року о 16:00 годині, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 06 березня 2019 року.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 18 березня 2019 року, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник 1-го відповідача (Публічного акціонерного товариства "Харківгаз") в судовому засіданні 18.03.2019 проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.
Представник 2-го відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"), який брав участь в судовому засіданні 18.03.2019, в задоволенні позовних вимог ФОП Лалабекян Л.Ф. також просив відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 (далі - кодекс ГРМ) споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Відповідно до п. 3 глави 3 розділу VI кодексу ГРМ договір розподілу природного газу публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
01 жовтня 2016 року ФОП Лалабекян Л.Ф. було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094242Q402АР016 (далі - Заява), тим самим позивачем прийнято умови Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) на невизначений строк (том 1, арк.с. 96-97).
Відповідно до п. 1.1. Типового договору розподілу природного газу, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
В пункті 2.1. договору визначено, що Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем
Пунктом 9 глави 2 розділу IX Кодексу ГРМ також встановлено, що суб'єкт ринку природного газу, який не є власником комерційного ВОГ (вузла обліку газу), має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ, здійснювати його плановий або позаплановий контрольний огляд та/або технічну перевірку.
Крім того, 01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (Постачальник) та ФОП Лалабекян Л.Ф. (Споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114142Q402AP016 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (том 1, арк.с. 78-85).
Найменування оператора ГРМ, з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу: ПАТ "Харківгаз", Договір розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі заяви приєднання № 094242Q402АР016 від 01 січня 2016 року.
Пунктом 11.1. Додаткової угоди № 12 від 29.12.2017 до Договору № 114142Q402AP016 Сторони погодили постачання природного протягом 2018 року.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:
- 100% місячної вартості запланованого обсягу планується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання (п. 4.2.1 Договору);
- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 Договору).
Пунктом 4.6. Договору передбачено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.
При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" здійснює діяльність лише з постачання природного газу (реалізацію газу, а обсяги спожитого природного газу визначаються Оператором газорозподільних систем - ПАТ "Харківгаз".
Відповідно до розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Договором в розділі II "Якість, обсяг природного газу та умови його постачання" зафіксований аналогічний порядок взаємовідносин Споживача, Постачальника та Оператора ГРМ в частині визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II Договору (п. 3.5 Договору).
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ФОП Лалабекян Л.Ф. здійснюється підприємницька діяльність у сфері громадського харчування за адресою: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 188, Харківської області - кафе "Лимон".
У приміщенні закладу ФОП Лалабекян Л.Ф. кафе "Лимон" з 05.03.2013 до квітня 2018 року був встановлений та справно (безперебійно) функціонував без жодних втручань ззовні та без жодних збоїв "Лічильник газу побутовий Gallus 2000 типорозміру G4 затв. №002414832" виробництва Schlumberger, на підставі Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки АХ 071262 (№ Л/2523) від 05.03.2013 виданого ДП "Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метеорології та сертифікації".
Вищевказане свідоцтво було дійсне до 05.03.2018. У березні 2018 ФОП Лалабекян Л.Ф. звернулася до Дергачівського відділення ПАТ "Харківгаз", де її повідомили про необхідність провести розпломбування лічильника з метою направлення його на повірку до ДП "Укрметртестстандарт", а також про те, що ФОП Лалабекян Л.Ф. має встановити новий лічильник спожитого газу.
Враховуючи те, що закінчувався опалювальний сезон та враховуючи, що лічильник з 2013 року працює безперебійно та справно ФОП Лалабекян Л.Ф. було вирішено направити його на повірку після завершення опалювального сезону ближче до квітня місяця 2018 року.
03 квітня 2018 року представники ПАТ "Харківгаз" здійснили огляд та розпломбування лічильника. Наступного дня - 04.04.2018 представники ПАТ "Харківгаз" встановили новий лічильник марки BKG-4T. Разом з цим, лічильник 2013 року разом із демонтованою пломбою був опечатаний представниками ПАТ "Харківгаз" та направлений на повірку до ДП "Укрметртестстандарт".
18 квітня 2018 ДП "Укрметртестстандарт" надало Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/10720, яким засвідчено, що "Лічильник газу Gallus 2000 типорозміру G4 затв. №002414832" виробництва Schlumberger відповідає вимогам п.5.1.5 ДСТ 3336-96 "Лічильники га3y побутові. Загальні технічні умови".
Позивач вказує, що ПАТ "Харківгаз" не дочекавшись вищевказаного Свідоцтва від 18.04.2018 та незважаючи на отриманий в подальшому експертний висновок було складено Акт про порушення № 1018 , відповідно до якого констатували порушення терміну повірки лічильника, а також 04.04.2018 провели засідання Комісії з розгляду Актів про порушення, яка прийняла рішення врахувати обсяг спожитого газу згідно з технічним розрахунком у поточному місяці з 06.03.2018 по 31.03.2018 у обсязі 2540 м.куб.
23 квітня 2018 року на адресу ФОП Лалабекян Л.Ф. надійшло Повідомлення ПАТ "Харківгаз" № 787 про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку із заборгованістю за спожитий природний газ за березень 2018 року.
04 травня 2018 року ФОП Лалабекян Л.Ф. на рахунок ТОВ "Харківгаз Збут" грошові кошти в розмірі 27 876,08 грн. Разом з тим, позивач вважає застосовані до неї оперативно-господарські санкції протиправними, здійсненими з порушеннями Кодексу ГРС, а також зазначає, що кошти перераховані нею на рахунок ТОВ "Харківгаз Збут" є безпідставними, оскільки обсяг газу в об'ємі 2540 м.куб. нею не споживався, що підтверджено збереженими та дійсними даними у лічильнику, який у справному стані функціонував до 04.04.2018.
Вказані обставини стали підставою для звернення ФОП Лалабекян Л.Ф. до суду із даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" був розроблений Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, (далі по тексту - Кодекс газорозподільних систем). Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. (пункти 1, 2, 3 глави 1 розділу І "Загальні положення" Кодексу).
Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", як підприємство, що здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі виданої НКРЕКП України ліцензії № 789 від 13.03.2015 (переоформлено рішенням НКРЕКП України № 2284 від 08.09.2015) та є Оператором ГРМ, у своїй діяльності керується вимогами чинного законодавства України у сфері газопостачання, у тому числі: Законом України № 329-VIII від 09.04.2015 "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи" (далі - Кодекс ГТС), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" (Кодекс ГРМ), Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2016 "Про затвердження Правил постачання природного газу", Постановою НКРЕКП України № 2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу", Законом України "Про теплопостачання".
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Пунктом 4 глави 1 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
Відповідно до положень пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 1314-VII від 05.06.2014 періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Згідно вимог статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної -техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Крім того, відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен, зокрема, завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI Кодексу ГРМ.
Таким чином, відповідно до положень Закону та Кодексу ГРМ, власник ЗВТ має забезпечувати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно проводити його періодичну повірку.
Представником ПАТ "Харківгаз" підтверджено, що на об'єкті споживача - ФОП Лалабекян Л.Ф. (кафе "Лимон") за адресою: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 18, встановлено лічильник газу побутового Gallus 2000 типорозміру G4 зав. №002414832. Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № Л/2523 від 05.03.2013 строк повірки лічильника газу побутового Gallus 2000, типорозміру G4 зав. N9 002414832 закінчився 05 березня 2018 року.
Однак, в порушення вищезазначених норм діючого Кодексу ГРМ від ФОП Лалабекян Л.Ф. тільки 27.03.2018 надійшла заява до ПАТ "Харківгаз" щодо направлення представника ПАТ "Харківгаз" для зняття лічильника газу на чергову повірку (том 1, арк.с. 99), про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ - ФОП Лалабекян Л.Ф. взагалі нічого не пропонувала та не узгодила з оператором ГРМ. Згідно з нормами Кодексу ГРМ звернення мало бути направлене завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати (п. 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРМ), чого позивачем зроблено не було.
Тобто ФОП Лалабекян Л.Ф. звернулась до ПАТ "Харківгаз" не завчасно, а вже після закінчення строку повірки вищевказаного лічильника.
Відповідно до положень підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є порушенням, внаслідок якого Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
Згідно пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням, зокрема такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Крім того, відповідно до положень пунктів 1 та 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора (пункт 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При складанні акта-розрахунку враховується таке: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці (пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2018 представники Оператора ГРМ прибули на об'єкт споживача та розпломбували лічильник газу Gallus 2000 G4 зав. №002414832 для проведення його чергової повірки, про що був складений Акт перевірки технічного стану вузла обліку № 3439 від 03.04.2018. Зазначеним Актом було зафіксовано покази приладу обліку 36274,40 куб.м. При цьому відповідно до пояснень ПАТ "Харківгаз", 03.04.2018 споживачем не було надано представникам Оператора ГРМ документів щодо підтвердження виходу приладу обліку з міжповірочного інтервалу (паспорт на лічильник та свідоцтво про повірку), у зв'язку з чим акт про порушення 03.04.2018 не складався.
Матеріалами справи також підтверджено, що представниками Дергачівського відділення ПАТ "Харківгаз" в присисутності споживача - ФОП Лалабекян Л.Ф. на об'єкті кафе "Лимон" за адресою: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 18 було складено Акт про порушення № 1018 від 04.04.2018 (том 1, арк.с. 98), в якому встановлено порушення п.п. 4 п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим. Строк повірки лічильника газу сплинув 05.03.2018. Споживач даний акт підписав без зауважень та заперечень. В цей день вищевказаний лічильник газу демонтовано для проведення періодичної повірки. Тобто у період з 06 березня 2018 року по 04 квітня 2018 року споживання природного газу на означеному об'єкті здійснювалося споживачем з використанням лічильника, придатність до застосування якого не засвідчена свідоцтвом про повірку.
Згідно Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Дергачівському вдділенню ПАТ "Харківгаз" від 04 квітня 2018 року, за участю споживача (ФОП Лалабекян Л.Ф.) розглянуто Акт про порушення № 1018 від 04.04.2018, прийнято рішення про його задоволення та складено технічний розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу (том 1, арк.с. 43, 46).
Враховуючи вимоги Кодексу ГРМ, комісія вирішила обсяг газу, що було спожито у березні 2018 року згідно з даними ВОГ (з 01.03.2018 по 05.03.2018 враховані покази 36 060 м.куб) та згідно з технічним розрахунком (з 06.03.2018 по 31.03.2018 у обсязі 2 540 м.куб), врахувати в поточному місяці (включити в баланс березня місяця і вважати об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником). Споживач - ФОП Лалабекян Л.Ф. даний протокол та технічний розрахунок також підписала без зауважень та заперечень.
Розрахунок донарахованого обсягу природного газу проводився ПАТ "Харківгаз" відповідно до пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ. З матеріалів справи вбачається, що згідно Додатку № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до Заяви-приєднання № 094242Q402АР016 від 01.01.2016 (том 1, арк.с. 97) на об'єкті споживача ФОП Лалабекян Л.Ф. встановлено наступне газоспоживаюче обладнання:
- котел газовий WESTEN-1/240 - 1 од.; номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, м3, год: 2,8; режим роботи ГСО, год/добу 24;
- плита газова ПГ - 4 - 1 од.; номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, м3, год: 1,2; режим роботи ГСО, год/добу 24.
Період нарахування з 06.03.2018 до 01.04.2018 - 26 діб.
Кількість годин у період 06.03.2018 по 01.04.2018 = 26 діб * 24 год. = 624 год.
Розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у період з 36.03.2018 до 01.04.2018 = номінальна витрата природного газу 4,07 м3 год * кількість годин 624 год. = 2 540 м3.
Враховуючи покази ЗВТ за період з 01.03.2018 по 05.03.2018 та проведений розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у період з 06.03.2018 до 01.04.2018, ПАТ "Харківгаз" встановлено, що споживачем - ФОП Лалабекян Л.Ф. спожито 2, 576 тис. м3. Відтак: 2,576 тис.м3 * 721,1 (- ціна без ПДВ) =1 857,55 грн. + 371, 51 грн. (ПДВ)= 2 229,06 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що адвокатом ФОП Лалабекян Л.Ф. подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) скаргу за вих. № 7/11/13 щодо дій ПАТ "Харківгаз" (том 1, арк.с. 105-108). У відповіді на вказану скаргу від 14.12.2018 (том 1, арк.с. 109 - 111) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначено, що відповідно до положень Кодексу ГРМ Оператор ГРМ має право здійснити перерахунок спожитого природного газу за номінальною потужністю нопломбованого газоспоживчого обладнання, у випадку пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача. Разом з тим, НКРЕКП звернула увагу ПАТ "Харківгаз" на дотримання вимог Кодексу ГРМ в частині дотримання форми складання актів про порушення, оскільки в Акті від 04.04.2018 № 1018 не вказано номер службового посвідчення представника Оператора ГРМ, який складав даний акт, а також показники лічильника на дату складання акта.
Суд зазначає, що відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки. Порушення ФОП Лалабекян Л.Ф. вимог чинного законодавства щодо здійснення нею як споживачем своєчасної повірки засобів вимірювальної техніки, а саме: факт пропущення строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки з вини споживача був встановлений Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" в Акті про порушення № 1018 від 04.04.2018, який складено в присутності споживача - ФОП Лалабекян Л.Ф. та підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень щодо встановлених в актах обставин. Разом з тим, не зазначення в Акті від 04.04.2018 № 1018 номеру службового посвідчення представника Оператора ГРМ, який його складав, не може вважатися судом належною підставою для скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Дергачівському вдділенню ПАТ "Харківгаз" від 04 квітня 2018 року, як такого, що прийнято на підставі недопустимого доказу.
З огляду на те, що в позовній заяві представник позивача зазначив, що ФОП Лалабекян Л.Ф. було вирішено направити лічильник на повірку "після завершення опалювального сезону ближче до квітня місяця 2018 року", суд дійшов висновку про те, що факт вчинення ФОП Лалабекян Л.Ф. правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно не здійснив організацію проведення їх періодичної повірки і саме в наведеному виявилось незабезпечення позивачем належної організації повірки лічильника газу.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" правомірно провело розрахунок не облікованих об'ємів природного газу споживачу - ФОП Лалабекян Л.Ф. на підставі пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем з 06.03.2018, тобто з дати початку прострочення позивачем періодичної повірки ЗВТ по 31.03.2018. При цьому, перевіривши проведений відповідачем розрахунок не облікованих об'ємів природного газу, суд встановив, що об'єм переданого ПАТ "Харківгаз" та прийнятого позивачем природного газу ПАТ "Харківгаз", як Оператор ГРМ, розрахував у відповідності до правил, визначених Кодексом газорозподільних систем.
При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що алгоритм дій Оператора ГРМ при виявленні пропущення терміну повірки ЗВТ є протиправним і, як результат, розрахунок об'єму спожитого газу був визначений Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" неправомірно та є завищеним, а донарахування газу здійснено з порушенням принципу розумності та справедливості, з огляду на таке.
Кодексом газорозподільних систем, чітко передбачено норми, які ПАТ "Харківгаз" використано та дотримано в своїх діях, зокрема, встановлений порядок визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, саме у разі виявлення пропущення строку періодичної повірки лічильника природного газу.
Проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд також констатує, що представником ФОП Лалабекян Л.Ф. самостійно визначено донарахування об'ємів газу, як оперативно-господарську санкцію. Разом з тим, суд вважає твердження позивача про незаконне застосування до нього оперативно-господарської санкції безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно приписів статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Стаття 236 Господарського кодексу України містить перелік оперативно-господарських санкцій, а саме:
1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;
відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
З огляду на викладене, суд зазначає, що здійснені Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" спірні нарахування об'ємів газу за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією в розумінні статей 235, 236 Господарського кодексу України, а є відповідно до підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем зміною способу розрахунку за спожитий природний газ у зв'язку з пропущенням споживачем терміну повірки прибору обліку газу.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2019 року у справі № 922/1838/17.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв'язку та не дають змогу повно, чітко, об'єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме, наявність підстав для скасування здійсненого Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" донарахування об'єму природного газу ФОП Лалабекян Лідії Федорівні за період споживання газу за адресою точки комерційного обліку: м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 188, у період часу з 06.03.2018 по 31.03.2018 в обсязі 2540 м.куб. Отже, не доведено позивачем також безпідставність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" грошових коштів у розмірі 27 212,00 грн. (з урахуванням ПДВ) за донарахований спожитий газ в обсязі 2540 м.куб.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні від 10.11.2005 Великої Палати Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" зазначається, що згідно з практикою, закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Практика країн усталеної демократії свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов'язковості. Вважається, що це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. Ці принципи зобов'язують державну владу дотримуватись обраної правової позиції і не відхилятися від неї доти, доки не з'являться вагомі підстави змінити її і звернутись до іншого розуміння тієї чи іншої норми. Названі принципи певною мірою знаходять підтвердження в національному законодавстві, практиці здійснення правосуддя та роз'яснювальній діяльності вищих спеціалізованих судів. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягають.
Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 ГПК України, залишається судом за позивачем.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Лалабекян Лідії Федорівни до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "28" березня 2019 р. р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/3327/18