вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" березня 2019 р. Справа № 911/1366/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” про відстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом акціонерного товариства “Український будівельно- інвестиційний банк”
до 1. Публічного акціонерного товариства “Шляхово- будівельне управління №41”
2. ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 комунальна корпорація “Київавтодор”
про стягнення 257847,37 гривень
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3
відповідача-1 - ОСОБА_4
відповідача-2 - не з'явились
третьої особи - не з'явились
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» (код 05416886) на користь акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» (код 26547581) заборгованість за договором №BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018 в розмірі 255421,98 гривень, з яких: 241018,00 гривень заборгованість за простроченим кредитом, 9227,05 гривень пені та 5176.93 гривень 28% річних. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) який є солідарним боржником з Публічним акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління №41» (код 05416886) за договором поруки №BG/UA/03-2-0954/P1 від 20.03.2018 на користь акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» (код 26547581) заборгованість за договором №BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018 в розмірі 255421,98 гривень, з яких: 241018,00 гривень заборгованість за простроченим кредитом, 9227,05 гривень пені та 5176.93 гривень 28% річних. Стягунуто з публічного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» (код 05416886) на користь акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» (код 26547581) 1915,66 гривень судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» (код 26547581) 1915,66 гривень судового збору.
28.02.2019 до Господарського суду Київської області надійшли заяви Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” та ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1366/18.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2019 постановлено відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду заяв Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” та ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи № 911/1366/18 з Київського апеляційного господарського суду.
14.03.2019 до господарського суду Київської області повернулися матеріали справи № 911/1366/18 з Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2019 р. вказану заяву призначено до розгляду на 25.03.2019 р.
Представник позивача 25.03.2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області подав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких просить в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” про відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1366/18 відмовити у повному обсязі у зв'язку з її необґрунтованістю.
Представник заявника в судовому засіданні надав пояснення по суті заяви, подану заяву підтримав, виконання рішення у даній справі просив відстрочити строком на один рік.
Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував в повному обсязі.
В судовому засіданні 25.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач-1 вказує на те, що на сьогоднішній день частково погашено заборгованість за договором гарантії у сумі 50000 грн. та все ще мається заборгованість, згідно судового рішення в розмірі 255 421,98 грн. Така ситуація склалася у зв'язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами та укладеними з ними договорами. ПАТ "ШБУ №41" зазначає, що робить все можливе для погашення заборгованості перед позивачем, у зв'язку із чим повідомляє суду, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок позивача, але на даний час на банківському рахунку не достатньо грошових коштів, та відсутнє майно для виконання судового рішення.
З урахуванням викладених обставин, відповідач-1 просить суд постановити ухвалу про відстрочення виконання судового рішення господарського суду Київської області від 28.08.2018 р. у справі №911/1366/18 строком на один рік.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд відзначає, що відповідачем-1 не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач-1 просить суд відстрочення виконання судового рішення господарського суду Київської області від 28.08.2018 р. у справі № 911/1366/18 строком на один рік, проте не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд відзначає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до відповідача-1 грошових коштів у строк, вказаний у заяві про відстрочення виконання рішення у даній справі, відповідачем-1 не було надано.
Суд відзначає, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Перелічені відповідачем-1 обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.
При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 28.08.2018 року у справі № 911/1366/18 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області -
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління №41” про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 28.08.2018 року у справі № 911/1366/18 відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2019.
Суддя Т.Д. Лилак