ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/173/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.
представники сторін не з"явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "ЮНІВЕС", вул. Велика Васильківська, буд. 72,м. Київ,03150
до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Галицька" вул. Василіянок, буд.22,м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення страхового відшкодування
ОСОБА_1 "Страхова компанія "ЮНІВЕС" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" про стягнення коштів, зокрема, відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 17 638,95грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.04.18 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Nissan", державний реєстраційний номер АA0368МТ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 "Страхова компанія "ЮНІВЕС" було виплачено страхове відшкодування. Таким чином, до останнього перейшло право вимоги на отримання від відповідача ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП. Оскільки відповідачем не виплачено страхове відшкодування, яке підлягало сплаті в зв'язку з ДТП, виникла заборгованість, яка склала 17638,95грн.
Ухвалою суду від 25.02.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.19.
Представники сторін в судове засідання не з"явилися, причини неприбуття суду не повідомили. При цьому, слід зазначити, що сторони були повідомлені про розгляд справи судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень -ухвали суду, від 04.03.19 та 05.03.19 .
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 202 ГПК України.
Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали справи, оцінивши відповідно до приписів ст. 86 ГПК України всі докази у справі , з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
згідно з частиною другою статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
17.04.18 в м. Одеса по вул.Наклонній 1а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля "Nissan", державний реєстраційний номер АA0368МТ, під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого на час здійснення ДТП була застрахована в ОСОБА_1 "СК "Галицька", згідно договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів посвідченого полісом №АМ/000512323. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Nissan", що був застрахований у ОСОБА_1 "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на підставі страхового сертифікату від 30.07.17 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 17.05.16р. Факт ДТП та механічні пошкодження ТЗ зафіксовано в повідомленні про ДТП і в довідці - відповіді НП.
Постановю Суворовського районного суду м.Одеси від 07.06.18 ОСОБА_3, що керував транспортним засобом "Skoda " д.н.з ВН9582СХ було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено штраф в сумі 340грн.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту , рахунку -фактури про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу та умов страхового сертифіката з врахуванням франшизи в розмірі 1138,05грн. розмір страхового відшкодування, яке ОСОБА_1 "Страхова компанія" "ЮНІВЕС" було виплачено страхувальнику склав 17638,95грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 27145 від 06.06.18 .
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна позиція передбачена статтею 993 Цивільного кодексу України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 № 3-1304гс16.
За таких обставин, до АТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС" перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля "Nissan", внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.04.18 в м.Одеса.
Як зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_3 була застрахована у ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" .
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (АТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі.
Приписами статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.
В силу дії ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Як зазначено вище, при розрахунку суми страхового відшкодування суму франшизи було враховано позивачем .
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. ОСОБА_1 та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, до яких зокрема належить і відшкодування збитків.
За таких обставин, на підставі наведеного, беручи до уваги матеріали справи та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір, згідно ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючисьст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 42,123, 129, 202, 232-233, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, буд.22, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 32638319) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 17638,95(сімнадцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень дев"яносто п"ять копійок), судовий збір в розмірі 1921,0 (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна гривня).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 28.03.2019