вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/106/19
За позовом Комунального підприємства "Боярка-Водоканал"
до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради
про стягнення 1 545 142,63грн
Суддя С.І.Чонгова
За участю секретаря судового засідання М.Ф. Савчук
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №07-8/04 від 17.01.2019);
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Боярка-Водоканал" (далі - КП "Боярка-Водоканал") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради (далі - КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської облради) про стягнення 1 545 142,63грн, у т.ч.:
- 1 410 494,08грн - сума основного боргу;
- 112 373,32грн - пеня за періоди з 11.06.2018 по 11.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018;
- 12 651,01грн - інфляційні збитки за періоди з з 11.06.2018 по 27.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018.
- 9 624,22грн - 3% річних за періоди з 11.06.2018 по 27.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018, з 11.12.2018 по 27.12.2018.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором надання послуг з водопостачання та водовідведення №75 від 15.10.2011 в частині оплати за надані послуги у встановлений договором строк.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2019 відкрито провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 28.01.2019.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2019 підготовче судове засідання відкладено та призначено на 28.02.2019.
22.02.2019 відповідачем у справі - КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської облради подано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги щодо суми основного боргу визнає, проте з огляду на об'єктивні обставини та скрутне становище підприємства просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, про які заявляє позивач, на 90%.
28.02.2019 позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого, просить суд не зменшувати відповідачу розмір штрафних санкцій на 90%, оскільки відповідач являється юридичною особою, яка згідно умов договору взяла на себе певні зобов'язання та не виконує їх, а стягнення пені передбачено умовами договору.
У підготовче судове засідання 28.02.2019 представники сторін з'явилися.
У судовому засіданні відповідач просить суд надати йому можливість надати заперечення щодо відповіді на відзив під час розгляду справи по суті, оскільки відповідачем відповідь на відзив була подана у день судового засідання і представник відповідача не мав можливості з ними ознайомитися. Суд приймає до уваги дане клопотання та роз'яснює, що клопотання буде задоволено, якщо відповідні документи чи пояснення матимуть значення для розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
25.03.2019 відповідачем подано клопотання про надання документів до матеріалів справи та просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 1410494,08грн.
Окрім того, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник відповідача ОСОБА_2 перебуває у додатковій соціальній відпустці протягом 10 календарних днів з 22 березня 2019 року.
Суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті, тобто суд обмежений строком розгляду відповідної справи.
Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
15.10.2011 між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» (Водоканал) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (Абонент) було укладено договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення №75 (далі - договір).
За умовами договору, предметом договору є послуги централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення. Водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з водопостачання та водовідведення. Абонент зобов'язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору (п.1 договору).
У п. 2.1 договору сторони погодили найменування об'єктів водопостачання і водовідведення, обсяги водопостачання та водовідведення, ціну та режим (графік).
Згідно з п. 4.1 договору, розрахунок за надані послуги проводиться платіжним дорученням на рахунок Водоканалу або за взаємним письмовим погодженням сторін - іншими формами розрахунків, які не заборонено чинним законодавством.
Відповідно до п. 4.2 договору, до 05 числа звітного місяця, Водоканал виписує Абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг (акт про надання послуг може складатись на вимогу абонента). Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.
У разі несвоєчасної або не повної оплати послуг, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочування (п.4.4 договору).
Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що Абонент зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за послуги на умовах цього договору.
Договір діє з 15.10.2011 по 31.12.2012, а в фінансових питаннях - до повного розрахунку (п. 9.1 договору).
У пункті 9.2 договору зазначено, що договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його терміну однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.
На виконання умов договору позивачем було надано послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2015 року по листопад 2018 року на загальну суму 1410494,08грн, що підтверджується актами на прийом та передачу, копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивач вказує, що відповідачем порушено свої зобов'язання в частині сплати заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, яка станом на 27.12.2018 становить 1410494,08грн та просить суд стягнути відповідну заборгованість з відповідача.
Також, як встановлено судом, після подачі позивачем позову до суду відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 5602,38грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1991 від 12.02.2019 на суму 768,38грн, №1992 від 12.02.2019 на суму 768,38грн, №1993 від 12.02.2019 на суму 750,50грн, №1994 від 12.02.2019 на суму 992,50грн, № 1995 від 12.02.2019 на суму 640,32грн, №1996 від 12.02.2019 на суму 1682,30грн та не заперечується позивачем.
Щодо платіжного доручення №1997 від 12.02.2019 на суму 1073,88грн суд зазначає, що в призначенні платежу міститься посилання на рахунок №4075 від 29.12.2018.
Однак позивачем не заявлено вимог щодо заборгованості за даним рахунком, а тому суд не приймає до уваги відповідне платіжне доручення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 5602,38грн підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги з водовідведення та водопостачання та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано суду документів на підтвердження сплати за надані послуги у розмірі 1404891,70грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 112373,32грн пені за період з 11.06.2018 по 27.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018; з 11.12.2018 по 27.12.2018.
Відповідачем подано заявлено клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій, про які заявляє позивач, на 90% посилаючись на ст. 233 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання, оскільки відповідачем не надано належних доказів існування обставин, які б могли бути підставою для зменшення пені та штрафу та приймаючи до уваги майновий стан іншої сторони, а також враховуючи те, що зменшення штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з п. 4.4. договору, у разі несвоєчасної або не повної оплати послуг, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочування.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, позивачем при розрахунку не враховано вимоги ст. 254 ЦК України, як вбачається з договору строк виконання зобов'язання встановлено до 10 числа (п.4.2 договору), а тому якщо останній день виконання зобов'язання припадає на вихідний день, то останнім днем виконання зобов'язання буде наступний за ним робочий.
Так, за розрахунком суду, розмір пені становить 111495,44грн; вимоги про стягнення 877,88грн пені заявлено необґрунтовано.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 12 651,01грн за періоди з з 11.06.2018 по 27.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018 та 3% річних у розмірі 9 624,22грн за періоди з 11.06.2018 по 27.12.2018, з 11.07.2018 по 27.12.2018, 11.08.2018 по 27.12.2018, з 11.09.2018 по 27.12.2018, з 11.10.2018 по 27.12.2018, з 11.11.2018 по 27.12.2018, з 11.12.2018 по 27.12.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду, з урахуванням вірних початкових дат, розмір інфляційних збитків складає 35026,29грн, проте суд не може виходити за межі заявлених вимог, тому розглядає розрахунок позивача у розмірі 12651,01грн, який підлягає задоволенню.
Розмір 3% річних за розрахунком суду, з урахуванням вірних початкових дат нарахування, складає 9549,46грн, що підлягає задоволенню; вимоги про стягнення 74,76грн заявлено необґрунтовано.
В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 23162,85грн.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 5602,38 грн. основного боргу.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Незалежності, 9; ідентифікаційний код 23576122) на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 19-б; ідентифікаційний код 30687118) 1404891,70грн основного боргу, 111495,44грн пені, 12651,01грн інфляційних втрат, 9549,46грн 3% річних, а також 23162,85грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
4. В частині стягнення 877,88грн пені та 74,76грн 3% річних в задоволенні позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 28.03.2019
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.І. Чонгова