ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2019Справа № 910/12981/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
За первісним позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»
ДоФізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича
Простягнення 83 576,61 грн
За зустрічним позовомФізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича
ДоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»
Проскасування акту-розрахунку необлікованого об'єму природного газу від 19.10.2017
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Богдан С.В. - предст. за дов.;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 - предст. за дов.;
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/12981/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до Фізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича про стягнення 83 576,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.12.2016 під час проведення працівниками позивача перевірки стану обліку природного газу на об'єкті відповідача (Київська область, Васильківський р-н, с. Гребінки, вул. 1-го Травня, 43) було виявлено порушення Кодексу ГРС, яке кваліфікується як фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно (підпункт 2 п. 3 глава 2 розділ XI Кодексу ГРС). Даний факт був зафіксований в акті № 11066 перевірки стану обліку природного газу від 16.12.2016 року та в акті про порушення № 464 від 16.12.2016, які були підписані як представниками позивача, так і представником відповідача без жодних зауважень та заперечень. 19.10.2017 позивачем було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, у відповідності до якого вартість недоврахованого газу становить 83 576,61 грн. Позивачем на адресу відповідача було направлено рахунок на оплату вартості недоврахованого газу, який останнім оплачено не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12981/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
31.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича, в якій він просить суд скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 19.10.2017.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Сущенко О.І. зазначено про те, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» було здійснено ряд порушень при розрахунку вартості необлікованого природного газу, зокрема, при розпломбуванні вимірювального комплексу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було складено протоколу направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, в якому зазначається найменування та адреса спеціально уповноваженого органу, де буде проводитися позачергова повірка ЗВТ та сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання. Отже, при знятті ЗВТ споживача на позачергову повірку газопостачальною організацією не було дотримано порядку проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ, який передбачений главою 11 розділу X Кодексу.
ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при розрахунку вартості природного необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу на суму 83 576,61 грн посилається на підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким зазначено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. При цьому, позивачем за зустрічним позовом зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не враховано вимоги абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу, яким зазначено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого. Тобто для того, щоб нарахувати таку суму має бути вина споживача або несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, проте такого втручання не зафіксовано і вина споживача не встановлена. Отже, посилання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС є безпідставним і недопустимим.
Судом було встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Сущенко Олександром Івановичем зустрічний позов було подано у строку встановлений для подання відзиву, тобто з додержанням вимог, встановлених в статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 06.11.2018 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про скасування акту-розрахунку необлікованого об'єму природного газу від 19.10.2017 до розгляду з первісним позовом у справі № 910/12981/18; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід розгляду справи №910/12981/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 03.12.18 о 15:00 год. Викликано для участі у засіданні представників учасників справи.
03.12.2018 від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» надійшов відзив на зустрічний позов, в якому вказаний учасник судового процесу проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що 16.12.2016 на об'єкті споживача ФОП Сущенко О.І. представниками Васильківської ФЕГГ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» складено Акт про порушення № 464, в якому зазначено про порушення Кодексу ГРС: вихід з ладу датчика температури вимірювального комплексу КВР 0-16 згідно розділу 11 п. 3. 2. Також в п. 5 даного акту зазначено, що споживачу необхідно демонтувати вимірювальний комплекс КВР 0-16 з подальшим його направленням на позачергову повірку. 25.12.2016 проведено роботи по розпломбуванню та демонтажу лічильника газу КВР 0-16 1.02 № 070318/00109 згідно заяви споживача для відправлення на позачергову повірку, у зв'язку з виходом з ладу датчика температури. Лічильник опломбовано в тарі пломбою №Ш 8825120 для відправки в лабораторію з повірки промислових лічильників газу, коректорів та перетворювачів ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз». Також в даному акті зазначено, що за проханням споживача, споживання газу припинено з 11-05 год. 28.12.2016 на час проведення повірки, споживання газу проводиться не буде. Вхідна засувка запломбована в закритому положенні № К18825150. Всі вищезазначені акти підписані представником Позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4
Також спростовується твердження позивача за зустрічним позовом відносно безпідставного припинення газопостачання, а також щодо порушення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» вимог п. 4 гл. 11 розділу X Кодексу щодо необхідності поміщення ЗВТ після демонтажу в пакет та його опломбування, а також зазначення спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ.
За результатами повірки засіб вимірювальної техніки, що належить ФОП Сущенко О.І., був визнаний непридатним до застосування, що підтверджується довідкою про непридатність №39-1/1520Н від 29.12.2016.
Відповідно до підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ або з початку розрахункового періоду до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ або до моменту припинення газопостачання.
Таким чином, вищенаведеними приписами Кодексу ГРС спростовуються твердження позивача за зустрічним позовом відносно того, що при перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу за пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС має бути обов'язкова наявність вини споживача або несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а також висновки НКРЕКП відносно неправомірного розрахунку необлікованого обсягу природного газу у спірному періоді за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживчого обладнання.
04.12.2018 через канцелярію суду від відповідача представника позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення з приводу поданої зустрічної позовної заяви.
У підготовчому засіданні 04.12.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 26.12.2018, яку занесено до протоколу судового засідання, а також продовжено строки для надання додаткових доказів та пояснень по справі.
05.12.2018 через канцелярію суду від представника позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій вказаний учасник судового процесу повідомив суду про те, що при нарахуванні суми стягнення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» керувався підпунктом 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, проте не враховано вимогу НКРЕКП (лист-відповідь НКРЕКП вих. № 4795/16.2/7-18 від 25.05.2018р), де зазначено, що НКРЕКП повторно наголошує на необхідності приведення дій позивача у відповідність до вимог законодавства, скасування технічного розрахунку від 31.01.2017, виконання перерахунку спожитого споживачем природного газу у відповідності до положень пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу.
Також 05.12.2018 від представника позивача за зустрічним позовом надійшов відзив на первісний позов, в якому вказаний учасник судового процесу наголосив на тому, що позивачем за первісним позовом не враховано лист НКРЕКП вих. № 625/16.2/7-18 від 19.01.2018, в якому зазначено про те, що в порушення вимог пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу в вищезазначених актах ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не зазначено дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення, а також у матеріалах, наданих ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», відсутня інформація про повідомлення споживача про розгляд акта про порушення. Також ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку чи експерту повірку, в якому зазначається найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитися позачергова повірка ЗВТ та сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання. Отже, при знятті ЗВТ споживача Сущенко О.І. на позачергову повірку ПАТ «Київоблаг» не було дотримано порядок проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ, який передбачений главою 11 розділу X Кодексу. Також НКРЕКП повторно наголосив на необхідності приведення дій позивача у відповідність до вимог законодавства, скасування технічного розрахунку, виконання перерахунку спожитого споживачем природного газу у відповідності до положень пункту 5 глави 4 розділу XI Кодексу.
22.12.2018 через канцелярію суду від представника ФОП Сущенка Олександра Івановича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
26.12.2018 через канцелярію суду від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» надійшла відповідь на відзив, в якій вказаний учасник судового процесу наголосив на тому, що приписами Кодексу ГРС спростовуються твердження відповідача про те, що для перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу за п.п. 1п.4 розділу ХІ Кодексу ГРС має бути обов'язкова наявність вини споживача або несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а також висновки НКРЕКП відносно неправомірного розрахунку необлікованого обсягу природного газу у спірному періоді за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання.
У підготовчому засіданні 26.12.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 08.01.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
27.12.2018 судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання на 08.01.2019.
У підготовчому засіданні 08.01.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 04.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
29.01.2019 від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» надійшли додаткові пояснення з привод здійсненого розрахунку позовних вимог.
04.02.2019 через канцелярію суду від представника ФОП Сущенка Олександра Івановича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 04.02.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 15.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
05.02.2019 судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача за первісним позовом про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2019.
15.02.2019 через канцелярію суду від ФОП Сущенка Олександра Івановича надійшли додаткові письмові заперечення щодо здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку позовних вимог.
У підготовчому засіданні 15.02.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 25.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні, призначеному на 25.02.2019, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 25.02.2019, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2019.
В судовому засіданні 18.03.2019 судом розпочато розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 18.03.2019 судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до статей 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів у відповідності до статей 217, 218 ГПК України.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом не визнав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю, з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву. Підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 18.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
01.01.2016 між Фізичною особою-підприємцем Сущенком Олександром Івановичем (споживач), як непобутовим споживачем, та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (оператор ГРМ) був укладений договір розподілу природного газу № 09425BNWJCP016 подання заяви-приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до умов Типового договору (п. 2.1.) за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та в порядку, визначених цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (п. 2.3. Типового договору).
Згідно п. 5.2. Типового договору, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахування регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Відповідно до ч. 4 п. 7.2. вказаного типового договору позивач має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Згідно з п. 5 гл. 5 р. III Кодексу ГРС для належного виконання оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, в тому числі і для перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу.
З матеріалів справи вбачається, та сторонами не заперечується, що у ФОП Сущенка Олександра Івановича встановлене наступне газове обладнання: конденсаційний котел Buderus 100 (2 одиниці), а облік обсягів споживання природного газу здійснювався на підставі даних засобу вимірювальної техніки - комплексу вимірювального КВР-1.02-G16-40-0,2-16, заводський № 070318/00109.
16.12.2016 р. під час проведення працівниками позивача перевірки стану обліку природного газу на об'єкті ФОП Сущенка Олександра Івановича (Київська область, Васильківський р-н, с. Гребінки, вул. 1-го Травня, 43) було виявлено порушення Кодексу ГРС, яке кваліфікується як фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно (підпункт 2 п. 3 глави 2 розділ XI Кодексу ГРС).
Даний факт був зафіксований в акті № 11066 перевірки стану обліку природного газу від 16.12.2016 року та в акті про порушення № 464 від 16.12.2016 року, які були підписані як представниками ПАТ «Київоблгаз», так і представником ФОП Сущенка Олександра Івановича без жодних зауважень та заперечень. Також, за результатами повірки засіб вимірювальної техніки, що належить відповідачу, був визнаний непридатним, що підтверджується довідкою про непридатність №39-1/1520Н від 29.12.2016.
Відповідно до п. 1 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення (п. 2 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Згідно з п. 5 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Відповідно до п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Згідно з п. 10 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
19.10.2017 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, за результатами якого було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 464 від 16.12.2016, проте присутні на засіданні комісії представники відповідача відмовилися від підпису протоколу засідання з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 19.10.2017.
Відповідно до п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
19.10.2017 ПАТ «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за номінальною потужністю газового обладнання за період з 01.12.2016 по 28.12.2016 в розмірі 83 576,61 грн на підставі підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким встановлено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ або з початку розрахункового періоду до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ або до моменту припинення газопостачання.
Згідно з п. 12 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Так, 27.10.2017 ПАТ «Київоблгаз» направив ФОП Сущенко Олександру Івановичу рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу від 19.10.2017 в розмірі 83 576,61 грн. Проте, зазначена вартість природного газу так і не була сплачена відповідачем за зустрічним позовом на рахунок газопостачальної організації.
З огляду на те, що ФОП Сущенком Олександром Івановичем не було сплачено на рахунок позивача за первісним позовом вищезазначені кошти за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, останній звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної суми коштів.
ФОП Сущенком Олександром Івановичем було подано зустрічну позову заяву до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 19.10.2017 на суму 83 576,61 грн.
В обґрунтування поданого позову ФОП Сущенком Олександром Івановичем зазначено про те, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» було здійснено ряд порушень при розрахунку вартості необлікованого природного газу, зокрема, при розпломбуванні вимірювального комплексу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було складено протоколу направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, в якому зазначається найменування та адреса спеціально уповноваженого органу, де буде проводитися позачергова повірка ЗВТ та сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання.
Отже, при знятті ЗВТ споживача на позачергову повірку газопостачальною організацією не було дотримано порядку проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ, який передбачений главою 11 розділу X Кодексу.
Також позивачем за зустрічним позовом зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу на суму 83 576,61 грн посилається на підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким зазначено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
При цьому, позивачем за зустрічним позовом зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не враховано вимоги абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу, яким зазначено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого.
Тобто для того, щоб здійснювати нарахування на підставі підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС має бути наявна вина споживача або несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, проте такого втручання не зафіксовано і вина споживача не встановлена. Отже, посилання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС є безпідставним і недопустимим.
З огляду на вищенаведене, позивач за зустрічним позовом просить суд скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 19.10.2017 на суму 83 576,61 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на наступне.
Наразі, суд зауважує, що згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Щодо зустрічних позовних вимог про скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 19.10.2017 на суму 83 576,61 грн, судом зазначається наступне.
Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та субєктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно з положеннями пункту 1 глави 9 розділу X Кодексу, суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо, у тому числі, відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб.
Відповідно до положень пункту 2 глави 9 розділу Х Кодексу перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюється у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків передбачених цим розділом.
Згідно з положеннями пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору.
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього кодексу.
При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.
Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов'язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 1 глави 11 розділу X Кодексу якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.
Згідно з положеннями пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображується в акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ.
Після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою спожива (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:
- найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ;
- сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу.
Крім того, відповідно до положень пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 розділу XI Кодексу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Відповідно до положень пункту 10 глави 5 розділу XI Кодексу споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Судом встановлено, що 16.12.2016 представниками ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» було здійснено перевірку вузла обліку газу по вул. 1 Травня. смт. Гребінки, Васильківського району який знаходиться у власності ФОП Сущенко О.І. Під час перевірки було виявлено, що вимірювальний комплекс КВР, яким обладнано ВОГ, працює в позаштатному режимі в зв'язку з виходом з ладу датчика температури, про що складено акт перевірки стану обліку природного газу від 16.12.2016 № 11066 та акт про порушення від 16.12.2016.
Зазначені акти підписані представником споживача ОСОБА_4 без зауважень.
Разом з тим, в порушення вимог пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу в вищезазначених актах ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не зазначено дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення, а також у матеріалах, наданих ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», відсутня інформація про повідомлення споживача про розгляд акта про порушення.
Також судом встановлено, що 28.12.2016 вимірювальний комплекс було розпломбовано та направлено на позачергову повірку, що підтверджується актом перевірки обліку природного газу від 28.12.2016 б/н.
При цьому, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, в якому зазначається найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова повірка ЗВТ та сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціально уповноваженого органу, чим порушено вимоги пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу в частині складання.
Отже, при знятті ЗВТ споживача ФОП Сущенко О. І. на позачергову повірку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було дотримано порядок проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ, який передбачений главою 11 розділу X Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами позачергової повірки вимірювальний комплекс КВР № 070318/00109 визнано непридатним до застосування, про що видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 29 12 2016 № 39-1/1520Н.
Судом зазначається, що за результатами проведеної позачергової повірки ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було складено акт про порушення, чим не дотримано положень пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу.
Відповідно до положень пункту 5 глави 4 Розділу ХІ Кодексу у разі виявлення оператором ГРМ порушення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та або обчислювача (коректора) об'єму газу, несправності датчика тичку, та або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу, що сталися внаслідок їх пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ проводяться перерахунки об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, зокрема у випадках визнання непридатним до застосування за результатами періодичної, позачергової, експертної повірки або за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ.
Об'єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зводять до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів, виходячи з таких значень величини тиску та температури, зокрема за значення температури газу береться значення, що дорівнює температурі найбільш холодної п'ятиденки для відповідного регіону згідно з будівельними нормами, якщо протягом минулого року мінімальне значення температури газу не було нижчим. В іншому разі за значення температури газу береться мінімальне значення температури газу за минулий рік.
При розрахунках враховується, за яким саме каналом виміру тиску або температури відсутні достовірні результати виміру.
При визнанні датчика тиску, та або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об'єму газу непридатними до застосування за результатами періодичної, позачергової, експертної повірки або за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ та/або пошкодженні пломб, а також при пропущенні строку періодичної повірки зазначених ЗВТ з вини споживача перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з початку розрахункового періоду (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування оператором ГРМ справного та повіреного ЗВТ, шо підтверджується відповідним актом між оператором ГРМ та споживачем.
При цьому, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу на суму 83 576,61 грн позивачем за первісним позовом було здійснено на підставі підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, яким зазначено, що при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Проте судом зазначається, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при здійснені розрахунку на підставі підпункту 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС не враховано, що вимоги абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу можуть бути застосовані лише за наявності вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, проте такого втручання не зафіксовано і вина споживача не встановлена.
Отже, посилання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на підпункт 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС є безпідставним і недопустимим.
Таким чином, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» проведено розрахунок спожитого природного газу споживачу ФОП Сущенко О.І. за період з 01.12.2016 по 21.12.2016 з порушенням положень Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» не було дотримано процедур передбачених Кодексом, зокрема, в частині складання актів про порушення, направлення ЗВТ на позачергову повірку та проведення розрахунку спожитого природного газу споживачем.
Отже, оскільки використані ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» при розрахунку показники невірні, то суд не може констатувати правильність та обґрунтованість, проведеного та наданого ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» розрахунку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 19.10.2017.
При цьому, судом зазначається, що саме зазначеним актом порушені права та законній інтереси ФОП Сущенка О.І., оскільки саме при його складані невірно застосовані норми Кодексу ГРС щодо обрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
Стосовно первісних позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про стягнення 83 576,61 грн вартості недорахованого природного газу, то суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.
Згідно з ст. 236 Господарського кодексу України, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення від вантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитиву платником, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлених в ч. 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про нарахування вартості не облікованого (недоврахованого) об'єму та обсягу природного газу є оперативно-господарською санкцією (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 911/3349/17).
Оскільки судом встановлено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» виконано розрахунок виходячи із непідтверджених документально вихідних даних, та в рамках розгляду зустрічного позову визнано недійсним акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 19.10.2017, то у задоволенні вимог за первісним позовом про стягнення 83 576,61 грн вартості необлікованих об'ємів природного газу суд відмовляє.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог та відмову у первісних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Визнати недійсним акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 19.10.2017 на суму 83 576,61 грн.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) на користь Фізичної особи-підприємця Сущенка Олександра Івановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно ч.1 ст. 256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 28.03.2019
Суддя Спичак О.М.